УХВАЛА

(про продовження запобіжного заходу)

Справа № 495/1336/20

Номер провадження 1-кп/495/264/2022

09 листопада 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області колегіально у складі:

судді – ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2 ,

провівши в режимі відео конференції у залі суду відкрите судове засідання по кримінальному провадженню внесеного в ЄРДР № 12019160240002548 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали, якою обрано запобіжний захід, спливає 10.11.2022 року.

Обвинучений у судове засідання призначене на 09.11.2022 року в режимі відео конференції не з`явився, на зв`язок не вийшов.

Так працівниками «Ізмаїльського слідчого ізолятору» 09.11.2022 року було складено акт, про відмови обвинуваченого ОСОБА_3 , вийти з камери тримання на призначене судове засідання, яке проводилось шляхом відеоконференції.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 , вважав доцільним продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності у зв`язку з чим він може переховатися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, чим буде перешкоджати встановленню істини по справі.

Захисник ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Просила суд встановити щодо її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», а саме:

«У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту».

Оскільки справа була призначена до розгляду на 09.11.2022 року, але з урахуванням того, що суддя ОСОБА_6 , перебуває у відпустці, вважаю необхідним провести розгляд клопотання прокурора стосовно продовження міри запобіжного заходу суддею колегії суддів по справі.

Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, враховуючи вік обвинуваченого та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, а саме те, що він має постійне місце проживання, те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачений, свідки, а також те, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, суд вважає що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Також суд зазначає, що клопотання захисника щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є необгрунтованим. Крім того, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369-372, 392-395 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» строком на 60 діб, який діє до 07.01.2023 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                         ОСОБА_1