ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2009 р. Справа № 2-а-2543/08
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю представників: позивача - ОСОБА_1. (за довіреністю); відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Маньківському районі до відкритого акціонерного товариства «Буцьке ремонтно-транспортне підприємство», про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у Маньківському районі звернулась до суду з адміністративним позовом до ВАТ «Буцьке ремонтно-транспортне підприємство» про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу.
Позивач стверджував, що станом на 12 лютого 2009 р. відповідач має податковий борг зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податку з власників транспортних засобів, пені та штрафу.
Приймаючи до уваги, що ВАТ «Буцьке ремонтно-транспортне підприємство» не перерахувало кошти до бюджету, позивач просив стягнути 7 770, 45 грн. за рахунок активів платника податків.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання представника втретє не направив, письмових заперечень не надав.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відкрите акціонерне товариство «Буцьке ремонтно-транспортне підприємство» зареєстроване Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області 12 грудня 1991 р.
Згідно даним довідки ДПІ у Маньківському районі № 9335/29 від 15.12.2008 р., відповідач взятий на облік як платник податків 30.12.1991 р.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) і податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів віднесені до загальнодержавних податків і зборів.
Спеціальним Законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535-XII (надалі за текстом - «Закон № 2535-XII»).
Статтею Закону № 2535-XII визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Ставки земельного податку за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення встановлені статтею 8 Закону № 2535-XII.
Відповідно до статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно статті 17 Закону № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до статей 25, 28 Закону № 2535-XII за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом. Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Законом який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом - «Закон № 2181-III»).
Стаття перша Закону № 2181-III визначає податковий борг (недоїмку) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно поданої відповідачем податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, ВАТ «Буцьке ремонтно-транспортне підприємство» мало сплатити за 2008 р. орендну плату в розмірі 29 002, 05 грн., що відповідає 2 416, 84 грн. щомісячної плати.
Разом з тим, за вказаний період відповідачем сплачено 21 817, 9 грн.
Таким чином, недоїмка по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності складає 7 184,15 грн.
Відповідно до статті 16 Закону № 2181-III після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.
Враховуючи що ВАТ «Буцьке ремонтно-транспортне підприємство» сплачувало орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з порушенням строків, встановлених статтею 17 Закону № 2535-XII, відповідачу нарахована пеня в сумі 143,36 грн.
Податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах встановлений Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року № 1963-XII (надалі за текстом - «Закон № 1963-XII»).
Відповідно до статті першої Закону № 1963-XII платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів визначені в статті 3 Закону № 1963-XII та встановлені в залежності від типу транспортного засобу та об'єму циліндрів двигуна.
Згідно статті 5 Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Відповідно до статті 6 Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.
Як вбачається з поданого відповідачем 08.02.2008 р. розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, ВАТ «Буцьке ремонтно-транспортне підприємство» зобов'язано було сплачувати в 2008 р. податок в розмірі 403 грн. щоквартально. Разом з тим, відповідач не сплатив зазначену суму податку за четвертий квартал 2008 р.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно акта перевірки № 55/15-НОМЕР_1 від 24 січня 2009 р. відповідачем сплачено за третій квартал 2008 р. податок з власників транспортних засобів в сумі 399,40 грн. з порушенням строків сплати.
Статтею 17 Закону № 2181-III визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
За таких обставин ДПІ у Маньківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011501/0/62 від 27 січня 2009 р. яким визначено відповідачу штраф в розмірі 39,94 грн.
Вищезгадане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем.
З урахуванням викладеного, недоїмка ВАТ «Буцьке ремонтно-транспортне підприємство» складає: зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності - 7 184, 15 грн.; зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - 403 грн.; пеня - 143,36 грн.; штраф - 39,94 грн., а всього 7 770, 45 грн.
Заявлені до стягнення суми, відповідно до статті 5 Закону № 2181-III, є узгодженими.
Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог, реєстрації податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Вжиті заходи не забезпечили повного погашення податкового боргу.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу, та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути активи відкритого акціонерного товариства «Буцьке ремонтно-транспортне підприємство», (Черкаська область, Маньківський район, смт. Буки, вул. Пушкіна, 43, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Маньківському районі (Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Шевченка, 24, ідентифікаційний код 34026314) в рахунок погашення податкового боргу зі сплати: орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності - 7 184, 15 грн.; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - 403 грн.; пені - 143,36 грн.; штрафу - 39,94 грн., а всього 7 770 (сім тисяч сімсот сімдесят) грн. 45 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 6 березня 2009 р.
Суддя І.О.Лічевецький