Справа № 10-273/12 Головуючий у І інстанції

Провадження № 10/1090/9202/12 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 23.11.2012

УХВАЛА

Іменем України

«23» листопада 2012 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого – БЕХ М.О.,

суддів – КАПІЧОН О.М. та ЗАГОРУЙКА В.В.

за участю прокурора БАШЛОВКА С.О., захисників-адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляцію адвоката ОСОБА_4 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 16 листопада 2012 року, за якою стосовно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, селищного голови Калинівської селищної ради,

обрано запобіжний захід – взяття під варту.

Колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з постановою, голова Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області ОСОБА_5 вимагав та 15 листопада 2012 року отримав від ОСОБА_6 хабар у розмірі 55 000 доларів США, що за курсом НБУ складає 439 615 грн., за позитивне вирішення депутатами селищної ради питання про надання дозволу ТОВ «Дельта-ЮЕЙ» на замовлення експертної грошової оцінки земельної ділянки та видачу вказаного рішення.

Задовольняючи подання слідчого про обрання запобіжного заходу – взяття під варту, суд 1-ї інстанції вказав, що в розпорядженні слідчого є встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність в діях ОСОБА_5 ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а тяжкість діяння, в здійсненні якого він обвинувачується, обставини його здійснення та дані про особу обвинуваченого дають підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, буде намагатись ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини.

Не погоджуючись з даною постановою, адвокатом подано апеляцію, в якої він просить її скасувати, звільнити ОСОБА_5 з-під варти, обравши йому міру запобіжного заходу у вигляді застави або підписки про невиїзд. В обґрунтування цього він вказує, що згідно подання органів прокуратури, його підзахисний обвинувачується у вимаганні та отриманні хабара у розмірі 55 000 доларів США, що становить за курсом НБУ 439 615 грн., а тому його дії незаконно кваліфікуються за ч. 4 ст. 368 КК України, оскільки голова селищної ради не відноситься до осіб 1-ї та 2-ї категорії, а тому не є особою, яка займає особливо відповідальне становище. Крім того, отримані ним кошти, на думку адвоката, не являються особливо великим розміром хабара. Сама ж постанова суду, на переконання автора апеляції, не обґрунтована і не мотивована, і судом не враховані обставини, передбачені ст. 150 КПК України, а саме: ОСОБА_5 не судимий, має постійне місце проживання, та двох неповнолітніх дітей, характеризується виключно позитивно.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав за необхідне постанову залишити без змін, виступ адвокатів, які просили апеляцію задовольнити, апеляційний суд, обговоривши доводи апеляції, та вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Обираючи стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід – взяття під варту, суд 1-ї інстанції послався лише тяжкість злочину, в скоєнні якого той обвинувачується, а також без будь якої мотивації прийшов до висновку, що ОСОБА_5, перебуваючи на волі, буде перешкоджати встановленню істини по справі та намагатись ухилитись від слідства та суду.

Однак ні в поданні слідчого, ні в постанові суду не вказано жодного конкретного факту, який би свідчив на користь цього, і суд, не встановивши такових, обмежився лише загальними фразами.

Разом з тим, обираючи саме такий запобіжний захід, суд не встановив наявних ризиків, які б давали достатні підстави суду вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового слідства та суду, знищить, сховає або спотворить будь-які речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин справи, буде впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, або вчинить інше правопорушення. Не зміг назвати їх прокурор і в судовому засіданні апеляційного суду, знову ж таки обмежившись загальними посиланнями, та заявою про те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 буде впливати на «підлеглих йому депутатів селищної ради».

Тим більше, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що кожен із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним вище ризикам. Колегія суддів вважає, що прокурором це не доведено взагалі, оскільки в поданні з цього приводу вказано лише, що «ніякі інші, передбачені ст. 149 КПК України, запобіжні заходи, крім взяття під варту, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 під час розслідування кримінальної справи». На підставі чого слідчий, який склав подання, та прокурор, який його погодив, прийшли до такого переконання – в поданні не наведено, а суд 1-ї інстанції – не встановив.

Рішення про застосування такого запобіжного заходу суд прийняв, не дослідивши матеріали кримінальної справи, та матеріали, що характеризують обвинуваченого, що вбачається з протоколу судового засідання, чим порушив вимоги ст. 165-2 КПК України.

Крім того, суд, задовольняючи подання слідчого, взагалі не врахував, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, одружений, на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, а характеризується він виключно позитивно. Злочинні дії, які на даний час інкримінуються ОСОБА_5, не пов’язані з насильством або погрозою його застосування, загибель людей не спричинили, а раніше йому будь-які інші запобіжні заходи не обирались.

Вказані вище обставини, в їх сукупності, приводять колегію суддів по переконання, що взяття під варту ОСОБА_5 є передчасним та необґрунтованим, а тому це дає можливість застосування до нього запобіжного заходу, не пов‘язаного з триманням під вартою, оскільки спроб обвинуваченого ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, судом не встановлено, а автором подання не наведено.

При цьому колегія суддів вважає, що достатнім в даному випадку запобіжним заходом є застава в розмірі, передбаченому ч. 5 ст.154-1 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Київської області,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію адвоката ОСОБА_4 задовольнити,

Постанову Бородянського районного суду Київської області від 16 листопада 2012 року про обрання щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, селищного голови Калинівської селищної ради, раніше не судимого,- запобіжного заходу у виді взяття під варту – змінити на заставу у розмірі 450 000 (чотириста п’ятдесят тисяч) грн., яку потрібно не пізніше 5 (п‘яти) днів з дня обрання такого запобіжного заходу внести на відповідний рахунок, та надати документ, що це підтверджує, посадовій особі або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа.

Невчинення зазначених дій у встановлений строк є підставою для розгляду питання про обрання відносно даного обвинуваченого іншого запобіжного заходу.

Обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти звільнити після фактичного внесення 450 000 (чотириста п’ятдесяти тисяч) грн. на депозитний рахунок Апеляційного суду Київської області: номер аналітичного рахунку 37313011000034, МФО 821018, банк – ГУДКСУ у Київській області.

Покласти на ОСОБА_5 обов‘язки, передбачені п.1,2,3 ст. 149-1 КПК України.

Роз‘яснити ОСОБА_5 та заставодавцю, що в разі невиконання покладених на обвинуваченого обов‘язків, застава буде звернена в дохід держави.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ

СУДДІ