Справа № 365/490/22

Номер провадження: 2/365/30/23

У Х В А Л А

11 липня 2023 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської областіу складі:

головуючого судді Кучерявої Л.М.

за участю

секретаря судового засідання Воєвода І.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

в ході розгляду у відкритому підготовчому засіданні в залі суду № 1 в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_3 про стягнення суми заподіяних збитків,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Згурівського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_3 про стягнення суми заподіяних збитків.

19 травня 2023 року представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Семеняка В.В. на офіційну електронну адресу суду подав заяву про передачу справи за територіальною підсудністю на підставі ч. 1 ст. 27 ЦПК України – за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ОСОБА_3 , а саме до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав заяву. Додатково зазначив, що при відкритті провадження судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований у м. Сміла де й отримував усі поштові відправлення по цій справі. Договору на постачання електроенергії позивач до позовної заяви не долучив.

Представник позивача заперечував проти задоволення заяви. Зазначив, що правовідносини виникли з діяльності філії ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», а тому, на підставі ч. 7 ст. 28 ЦПК України, позов подано за місцезнаходженням філії. Договір на постачання електроенергії є публічним договором та підтвердженням укладення договору є те, що споживач використовує електроенергію та сплачує кошти за її використання. Місце виконання договору: АДРЕСА_1 , а тому, на підставі ч. 8 ст. 28 ЦПК України, цей позов підсудний Згурівському районному суду Київської області.

Розглянувши клопотання представника відповідача, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов наступного висновку.

За загальним правилом позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ст. 27 ЦПК України).

У ст. 30 ЦПК України встановлено, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з положення ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Предметом позову у даній справі є зобов`язання, які випливають з надання послуг щодо постачання електроенергії.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно з паспортом точки розподілу електричної енергії, що є додатком № 2 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р № 200186679 від 24.02.2020, об`єкт споживача ОСОБА_3 – житловий будинок, розміщений в АДРЕСА_1 .

Таким чином, спір щодо стягнення суми заподіяних збитків, завданих порушенням норм ПРРЕЕ за вказаною адресою, підсудний Згурівському районниму суду Київської області за правилами виключної підсудності.

З огляду на вищезазначене, суд вбачає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про передачу справи за територіальною підсудністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 30, 189, 196, 197, 353-355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Семеняка Вячеслава Володимировича, про передачу справи за територіальною підсудністю.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі її подання ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Згурівський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку  на  апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

 Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий суддя                                                                Л.М. Кучерява