ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2560/23 Справа № 183/2781/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       04 липня 2023 року                                                                м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого        судді                                 ОСОБА_2

суддів                                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання                 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника  ОСОБА_6 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021041350000892 стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Грозний Чеченської Республіки, громадянина Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК Кримінального кодексу України (надалі КК),

       за участю:

       захисника                                         ОСОБА_6

       обвинуваченого                                 ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ :

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.

       Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2023 року клопотання прокурора задоволено та продовжено стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 липня 2023 включно без визначення застави.

Мотивуючи прийняте рішення, суд вважав встановленим наявність ризику того, що обвинувачений, намагаючись уникнути покарання за вчинення злочинів, в тому числі й особливо тяжкого та за яке передбачене максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі, може переховуватись від суду.

Так, суд врахував, що ОСОБА_7 є громадянином російської федерації, мешкає без реєстрації в м. Києві, не має стійких соціальних зв`язків, після вчинення злочину покинув місце його вчинення та переховувався від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, а тому ризик переховування продовжує існувати, що обумовлює необхідність застосування виключного запобіжного заходу.

       Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити заставу, як альтернативний запобіжний захід.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, з посиланням на рішення ЄСПЛ, зазначає, що судом першої інстанції зроблено безпідставний та надуманий висновок, який не ґрунтується на матеріалах справи про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК) та про неможливість забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Зазначає, що ризик переховування обвинуваченого від суду ґрунтується виключно на тяжкості можливого покарання, при цьому жодних відомостей, що обвинувачений намагався переховуватись від суду стороною обвинувачення до клопотання не додано. Вказує, що поза увагою суду також залишилась та обставина, що обвинувачений перебуває під вартою вже 1 рік 6 місяців, що значно зменшує встановлений судом ризик.

Крім цього, зазначає, що незастосування застави, як альтернативного запобіжного заходу, є правом суду, а тому, у даному конкретному випадку, застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму зможе у повному обсязі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризику переховування.

       Позиції учасників судового провадження.

       В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 підтримали подану захисником апеляційну скаргу та з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити, ухвалу суду скасувати та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави.

       Інші учасники апеляційного перегляду, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце судового засідання, до зали суду не з`явились, заяв про свою особисту участь не направляли, у зв`язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 422-1 КПК, апеляційний розгляд проведено у їх відсутність.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, а доводи захисника про відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №12021041350000892 стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч .1 ст. 263 КК, розгляд якого триває.

В судовому засіданні суду першої інстанції 20 червня 2023 року, в порядку ст.ст. 199, 331 КПК України прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , яке мотивував наявністю ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК.

Для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен був з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою обвинуваченого є можливим.

Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вважав доведеними наявність ризику того, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватись від суду для запобігання якому продовження строку його тримання під вартою є доцільним з огляду на таке.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, в тому числі й проти життя та здоров`я особи, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії тяжкого та особливо тяжких злочинів злочинів, за останній з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічне позбавлення волі, а тому розуміючи можливе застосування суворого покарання, у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду.

       При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує, ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

       При визнанні доведеним зазначеного ризику суд першої інстанції також й правильно вказав на те, що ОСОБА_7 зник з місця вчинення злочину та переховувався від органу досудового розслідування за місцем свого мешкання в м. Києві, а тому посилання захисника на те, що обвинувачений не намагався переховуватись спростовуються фактичними обставинами справи.

       Апеляційний суд, як і суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 Є громадянином рф, не має постійного місця реєстрації на території України, має тимчасове місце мешкання, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, тобто не має стабільного та легального джерела доходу, у останнього відсутні достатньо стримуючи обставини, які б змогли запобігти його переховуванню, а враховуючи ту обставину, що обвинувачений є громадянином держави-агресора останній, у разі зміни йому запобіжного заходу на більш м`який, може здійснювати спроби виїхати за межі України в тому числі й через тимчасово окуповані території, що у своїй сукупності вказує на доведеність та обґрунтованість ризику переховування.

Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі достатні мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В той же час, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК, Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

У даному випадку, враховуючи що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні замаху на вбивство двох осіб, враховуючи конкретні обставини даного провадження, прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується й апеляційний суд, про недоцільність визначення застави, як альтернативного запобіжного заходу, оскільки такий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризику переховування, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги захисника є необґрунтованими.

       Будь-яких порушень КПК України при постановленні оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.

       Керуючись ст. ст. 183, 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

       Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

       Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК залишити без змін.

       Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає

Судді:

____________________        ____________________        ____________________

ОСОБА_2                   ОСОБА_3 ОСОБА_4