ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2023Справа № 910/14531/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Лук`янович В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус»

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Зеніт Склад»

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

Представники сторін:

від позивача: Бондаренко Р.Г.,

від відповідача: не з`явились

від третьої особи: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1189/ЮКЛВ-20 від 18.06.2020 в розмірі 14 414 963,68 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Зеніт Склад» як позичальником та відповідачем як його поручителем зобов`язань за Кредитним договором № 1189/ЮКЛВ-20 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 18.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 постановлено звернутися до Департаменту з питань реєстрації КМДА щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

04.01.2023 через відділ діловодства суду від Департаменту з питань реєстрації КМДА надійшла інформація на запит суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14531/22, підготовче засідання призначено на 06.02.2023; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Зеніт Склад» (вул. Звіринецька, 63, м. Київ, 01014). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а третій особі - строк для подання до суду пояснень щодо позову.

В підготовче засідання 06.02.2023 з`явився представник позивача. Відповідач та третя особа в підготовче засідання не з`явились, станом на дату проведення підготовчого засідання у суду відсутні відомості щодо повідомлення останніх про судове засідання.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти підготовче засідання на 15.03.2023.

15.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останнім заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1189/ЮКЛВ-20 від 18.06.2020 у розмірі 15 318 826,78 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

15.03.2023 у місті Києві було оголошено сигнал повітряної тривоги у зв`язку із загрозою ракетного обстрілу міста, що унеможливило знаходження представників учасників судових процесів та працівників суду в приміщенні Господарського суду міста Києва, в зв`язку з чим, призначене у даній справі підготовче засідання на 15.03.2023, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 призначено підготовче засідання на 04.04.2023.

04.04.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про виправлення описок у позовній заяві.

В підготовче засідання 04.04.2023 з`явився представник позивача, відповідач та третя особа не з`явились. Третя особа про призначене на 04.04.2023 підготовче засідання повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення; відомості щодо повідомлення відповідача про судове засідання станом на 04.04.2023 у суду відсутні.

В підготовчому засіданні 04.04.2023 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та відкласти підготовче засідання на 03.05.2023.

В підготовче засідання 03.05.2023 з`явився представник позивача, відповідач та третя особа не з`явились. Третя особа про призначене на 03.05.2023 підготовче засідання повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення; відомості щодо повідомлення відповідача про судове засідання станом на 03.05.2023 у суду відсутні.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, в підготовчому засіданні 03.05.2023 ухвалив закрити підготовче провадження у справі № 910/14531/22 та призначити розгляд справи по суті на 07.06.2023.

В судове засідання 07.06.2023 з`явився представник позивача, відповідач та третя особа не з`явились. Третя особа про призначене на 07.06.2023 судове засідання повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення; відомості щодо повідомлення відповідача про судове засідання станом на 07.06.2023 у суду відсутні.

В судовому засіданні 07.06.2023 представник позивача просив суд закрити провадження у справі в частині позовних вимог, зазначаючи про часткову оплату відповідачем заборгованості, а також повернути судовий збір пропорційно позовних вимог.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 03.07.2023, для надання можливості представнику позивача надати до суду письмову заяву щодо закриття провадження у справі та повернення судового збору.

20.06.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині та повернення судового збору.

В судове засідання 03.07.2023 з`явився представник позивача, відповідач та третя особа не з`явились. Третя особа про призначене на 03.07.2023 судове засідання повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Конверт із ухвалою-викликом, що надсилалась засобами поштового зв`язку за адресою реєстрації відповідача повернувся до суду не врученим, причиною повернення зазначено: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з огляду на підставу повернення до суду конверта з ухвалою, надісланою відповідачу, суд доходить висновку, що ухвала-виклик на судове засідання 03.07.2023 вважається йому врученою.

При цьому, станом на дату судового засідання у суду відсутні відомості щодо зміни адреси реєстрації чи адреси місцяпроживання відповідача

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19).

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 28.12.2022, Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 04.01.2023 № 074/06/2-21 було повідомлено суд, що станом на 02.01.2023 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на яку, відповідно, судом здійснювалось направлення судової кореспонденції.

З огляду на наведене, враховуючи, що судом здійснено необхідні заходи щодо повідомлення відповідача як про відкриття провадження у справі, так і про судові засідання у даній справі,суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи, а також про встановлений йому строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав дійсну можливість ознайомитись з судовими рішеннями щодо нього в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки явка відповідача та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а неявка останніх не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд уважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за їх відсутності.

В судовому засіданні 03.07.2023 представник позивача просив суд закрити провадження в частині позовних вимог, підтримав позовні вимоги щодо стягнення залишку заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 03.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.06.2020 між Акціонерним товариством «Комерційний Банк «Глобус» (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зеніт Склад» (надалі також - позичальник, ТОВ «Зеніт Склад») укладено кредитний договір № 1189/ЮКЛВ-20 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземної валюті) (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов п. 1.1. якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (надалі - кредит) на таких умовах: ліміт кредитування: 450 000,00 євро, що змінюється відповідно до Графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у Додатку № 1 до цього Договору; строк кредитної лінії: з 18.06.2020 по 17.06.2022 включно; мета використання коштів: для розрахунку за зовнішньо-економічними контрактами та для конвертації національної валюти з метою ведення статутної діяльності; процентна ставка: 8% річних.

Під терміном «відновлювальна кредитна лінія» розуміється кредитна лінія, при якій ліміт кредитування визначаться у вигляді максимальної суми кредитних коштів, що може знаходитися у користуванні позичальника на будь-яку дату протягом терміну дії цього Договору. У разі часткового або повного повернення кредиту позичальник може повторно отримати кредит в межах зазначеного ліміту протягом строку кредитної лінії (п. 1.2. Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (надалі за договором кожна окрема частина - «транш»). Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника. Строк розгляду Банком заяви не може перевищувати двох робочих днів.

Для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом Банк відкриває позичальнику кредитний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «КБ «Глобус» (надалі - кредитний рахунок) (п. 2.2. Кредитного договору).

Надання кожного траншу здійснюється шляхом: перерахування коштів з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 в АТ «КБ «Глобус»; шляхом оплати з кредитного рахунку розрахункових документів позичальника (у випадках, коли це дозволено чинним законодавством України) (п. 2.3. Кредитного договору).

Строк користування кредитною лінією починається з моменту перерахування коштів з кредитного рахунку (п. 2.4. Кредитного договору).

Починаючи з 18.06.2020 Банк відповідно до умов Кредитного договору перерахував на поточний рахунок позичальника кредитні кошти, розмір яких не перевищував ліміту кредитування, що підтверджується випискою по особовим рахункам.

Додатком № 1 до Кредитного договору визначено графік зменшення ліміту кредитування, який було змінено Додатковим договором № 1189/1 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 26.10.2021, а також в подальшому змінено Додатковим договором № 1189/2 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 20.01.2022.

Крім того, 20.05.2022 між Банком та ТОВ «Зеніт Склад» укладено Додатковий договір № 1189/3 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, яким вказаний договір викладено в новій редакції.

Так, за умовами п. 1.1. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 1189/3 від 20.05.2022) Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування: 12 873 994,85 грн, що змінюється відповідно до Графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного в Додатку № 1 до цього Договору в редакції від 20.05.2022; строк кредитної лінії: з 18.06.2020 по 17.06.2022 включно; мета використання коштів: для поповнення обігових коштів; процентна ставка: 18% річних з 20.05.2022.

Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 1189/3 від 20.05.2022) для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом Банк відкриває позичальнику кредитний рахунок IBAN № НОМЕР_3 в АТ «КБ «Глобус». Пункт 2.3. Кредитного договору залишився незмінним.

За умовами п. 4.1. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 1189/3 від 20.05.2022) повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на кредитний рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування додаток № 1 в редакції від 20.05.2022 до цього Договору), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього для строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1. цього Договору. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом Договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься Банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом. У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості за кредитом, Банк починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 5.2.7. цього Договору.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 1189/3 від 20.05.2022) проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту. Нарахування процентів Банком за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з 01 (першого) числа місяця по останнє число місяця (включно) та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів та комісій не включається (п. 4.3. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 1189/3 від 20.05.2022)).

Згідно з п. 4.4. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 1189/3 від 20.05.2022) сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк по 10 (десяте) число (включно) кожного місяця наступного за місяцем їх нарахування на рахунок IBAN № НОМЕР_4 в АТ «КБ «Глобус». Якщо 10 (десяте) число місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата переноситься на наступний робочий день. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом Договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважаються простроченими, переносяться Банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів. У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості по сплаті процентів Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 5.2.7. цього договору. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитною лінією, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту.

При надходженні від позичальника та/або його поручителів (заставодавців, гарантів, інших осіб, згідно з вимогами чинного законодавства України) коштів на сплату заборгованості за кредитом за наявності простроченої заборгованості, у відповідності до умов цього договору, Банк має право самостійно направляти кошти на погашення заборгованості позичальника у черговості, що передбачена п. 6.1.4. цього Договору (п. 4.5. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 1189/3 від 20.05.2022).

Відповідно до п. 4.6. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 1189/3 від 20.05.2022) у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, у строки, передбачені п. 1.1., 4.1. цього договору, позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки, збільшеної на 5 (п`ять) процентів річних до діючої процентної ставки, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Відповідно до умов п. 6.1.3 Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 1189/3 від 20.05.2022) позичальник зобов`язаний достроково повернути всю заборгованість за цим Договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, комісії, штрафні санкції (за наявності), а також сплатити всі інші платежі, передбачені цим договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених п.п. 9.1., 9.2. цього договору. Невиконання позичальником зобов`язань, передбачених цим пунктом, є підставою для здійснення Банком договірного списання суми заборгованості позичальника за цим договором та/або для примусового стягнення (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно) суми заборгованості за цим договором.

Пунктом 9.2. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 1189/3 від 20.05.2022) визначено право Банку зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.) умов даного договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання позичальником зобов`язань за цим договором, а позичальник зобов`язаний протягом 10 календарних днів, а у випадку, якщо зобов`язання позичальника за цим договором забезпечуються заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в АТ «КБ «Глобус» - не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання Банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у разі, зокрема, порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим договором.

Разом з тим, розділом 3 Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 1189/3 від 20.05.2022) визначено умови забезпечення виконання позичальником зобов`язань за договором. Так, положеннями п. 3.1. (пп. 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3.) визначено, що виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується, зокрема, але не виключно: іпотекою нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , загальною площею 146,8 кв.м., житловою площею 83,2 кв.м.; машиномісця № 1 підвал І рівня у житловому будинку АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , загальною площею 18,8 кв.м.; машиномісця АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , загальною площею 17 кв.м; фінансовою порукою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ); фінансовою порукою ТОВ «Белавтодор-Україна», ідентифікаційний код 40023039.

Кредитний договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником зобов`язань за цим Договором (п. 10.1. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 1189/3 від 20.05.2022).

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 18.06.2020 між Банком (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець), від імені якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. 14.04.2020 за реєстровим № 781, діє ОСОБА_2 (представник іпотекодавця), укладено Іпотечний договір № 1189/ЮЗІ-20, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тихоненко Ю.І. за реєстраційним номером 470 (надалі - Іпотечний договір).

Відповідно до умов Іпотечного договору, основне зобов`язання - зобов`язання позичальника перед іпотекодавцем (кредитодавцем), що випливають з Кредитного договору.

Згідно з умовами п. 1.1. Іпотечного договору іпотекодавець з метою, забезпечення належного виконання позичальником основного зобов`язання, що випливає в Кредитного договору передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим Договором, наступне нерухоме майно:

Предмет іпотеки-1: квартира АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 707328880000. Загальна площа (кв. м.): 146.8. Житлова площа (кв. м.): 83.2. Опис: квартира в цілому складається з чотирьох кімнат.

Предмет іпотеки-2: машиномісце №1 підвал І рівень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 707536280000. Загальна площа (кв. м.): 18,8.

Предмет іпотеки-3: машиномісце №2 підвал І рівень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 707258280000. Загальна площа (кв.м.): 17.

Відповідно до умов п. 1.2. Іпотечного договору, предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності.

Ринкова вартість предмета іпотеки відповідно до висновків про ринкову вартість об`єкта оцінки, виконаних суб`єктом оціночної діяльності - ПП «САНАТА» від 16.06.2020, становить 14 522 000,00 грн без ПДВ: предмет іпотеки-1: 12 401 000,00 грн; предмет іпотеки-2: 1 113 800,00 грн; предмет іпотеки-3: 1 007 200,00 грн (п. 1.3. Іпотечного договору).

Узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить: 14 522 000,00 грн (п. 1.4. Іпотечного договору).

Відповідно до п. 1.5. Іпотечного договору сторони погоджуються з тим, що у випадку задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки його вартість буде визначатися на розсуд іпотекодержателя, або згідно з п. 1.4. даного договору, або на підставі незалежної експертної оцінки проведеної на момент звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель має право самостійно визначати суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до положень п. 4.1.3 Іпотечного договору, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а у разі його невиконання - отримати задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки, у випадку порушення позичальником основного зобов`язання за Кредитним договором чи іпотекодавцем зобов`язань за цим договором, в тому числі вимог ст. 2, п.п. 3.1., 4.4.4., 4.4.91 цього договору.

Пунктом 6.1. Іпотечного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання за Кредитним договором в цілому або його частини та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим Договором, в цілому або їх частини, іпотекодержатель має право вимагати від іпотекодавця (Позичальника) усунення порушень та/або дострокового виконання основного зобов`язання, про що іпотекодавцю (позичальнику), надсилається вимога про усунення порушення (іпотечна вимога), а в разі невиконання зазначеної вимоги іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

У вимозі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушених зобов`язань у не менш ніж 30 (тридцяти) денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання, порушення строку виконання та/або виконання не в повному обсязі цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється на підставі, зокрема, рішення суду (п. 6.2. Іпотечного договору).

Іпотечний договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання позичальником основного зобов`язання за Кредитним договором (п. 9.1. Іпотечного договору).

02.11.2022 позивачем направлено на адреси ОСОБА_1 та ТОВ «Зеніт Склад» іпотечні вимоги (вимоги про погашення заборгованості) від 01.11.2022 № 1400 та № 1401, у яких повідомлено про невиконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 01.11.2022 заборгованість по кредиту та процентам склала 14 154 662,08 грн. Даною вимогою Банк надав позичальнику та/або іпотекодавцю тридцятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги сплатити суму вказаної заборгованості та попередив про вжиття Банком заходів щодо примусового стягнення всієї суми боргу за Кредитним договором на підставі та в порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» та Іпотечного договору, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, у випадку несплати заборгованості.

Посилаючись на те, що ані позичальником (третьою особою), ані іпотекодавцем (відповідачем) не було виконано вимоги Банку від 01.11.2022 № 1400 та № 1401 та не сплачено наявної за Кредитним договором заборгованості, позивач звернувся із даним позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 , як іпотекодавця, заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 15 318 826,78 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (з урахуванням прийнятої судом заяви про збільшення позовних вимог від 15.03.2023 № 905).

В той же час, у заяві про закриття провадження у справі в частині та повернення судового збору від 06.06.2023 № 2097 позивач зазначив, що станом на 19.05.2023 заборгованість за Кредитним договором складає 15 418 077,15 грн, у тому числі: прострочена заборгованість по кредиту - 12 873 994,85 грн, строкова заборгованість по процентам - 114 278,75 грн та прострочена заборгованість по процентам - 2 429 803,55 грн.

Таким чином, дану заяву слід також розцінювати як заяву про збільшення позовних вимог, оскільки предмет позову залишився той самий, лише кількісно збільшилась сума вимог, а саме в частині процентів.

Також у вказаній заяві позивач зазначив, що 19.05.2023 фінансовим поручителем ОСОБА_2 здійснено повне погашення простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 12 873 994,85, повне погашення строкової заборгованості по процентам та часткове погашення простроченої заборгованості по процентам у загальній сумі 1 692 505,15 грн, на підтвердження чого надано виписки по особовим рахункам, а відтак наявні підстави для закриття провадження у відповідній частині, а саме в частині стягнення заборгованості у розмірі 14 566 500,00 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 146,8 кв.м., житловою площею 83,2 кв.м., та машиномісця № 2 підвал І рівня у житловому будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 17 кв.м., що належать на праві власності ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача залишок заборгованості за Кредитним договором у сумі 851 577,15 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: машиномісця № 1 підвал І рівня у житловому будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 18,8 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до вимог ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами статей 1048 та 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути банку суму кредиту та сплатити проценти до дня повернення кредиту, при цьому, кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора.

Приписами ч.2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частинами 1 та 3 ст. 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням (ст. 11 Закону України «Про іпотеку»).

Приписами ч. 1. ст. 12 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду,виконавчого напису нотаріуса або згідноз договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач АТ «КБ «Глобус» виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши третій особі - ТОВ «Зеніт Склад» кредитні кошти у розмірі погодженому Договором.

В свою чергу позичальник - ТОВ «Зеніт Склад» взяті на себе зобов`язання за Договором щодо повернення кредитних коштів в повному обсязі не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 15 418 077,15 грн.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що фінансовим поручителем - ОСОБА_2 19.05.2023 здійснено повне погашення простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 12 873 994,85, повне погашення строкової заборгованості по процентам та часткове погашення простроченої заборгованості по процентам у загальній сумі 1 692 505,15 грн, що підтверджується виписками по особовим рахункам, долученим до заяви позивача про закриття провадження у справі в частині та повернення судового збору від 06.06.2023 № 2097.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин суд дійшов висновку про закриття провадження у справі № 910/14531/22 в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 1189/ЮКЛВ-20 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 18.06.2020 у розмірі 14 566 500,00 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 146,8 кв.м., житловою площею 83,2 кв.м., та машиномісця № 2 підвал І рівня у житловому будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 17 кв.м., що належать на праві власності ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, несплаченою залишається заборгованість у розмірі 851 577,15 грн.

Однак, суд зазначає, що до матеріалів справи не було додано належних та достатніх доказів відповідно до норм ст.ст. 76, 79 ГПК України на підтвердження сплати позичальником заборгованості за Кредитним договором у вказаному розмірі.

Отже, суд доходить висновку, що на час розгляду даної справи зобов`язання зі сплати заборгованості у розмірі 851 577,15 грн за Кредитним договором не виконані.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

У зв`язку із наведеним позивач звернувся до третьої особи та відповідача з Вимогами від 01.11.2022 № 1400 та № 1401 щодо сплати заборгованості за Кредитним договором, однак такі вимоги залишені останніми без відповіді та задоволення, доказів зворотного матеріали справи не містять.

Відтак, при укладенні Іпотечного договору відповідач як Іпотекодавець (майновий поручитель) забезпечив виконання зобов`язання боржника за рахунок переданого в іпотеку Предмета іпотеки незалежно від причин неплатоспроможності та підстав невиконання боржником умов Договору. Таким чином, відповідач добровільно обмежив своє право власності на Предмет іпотеки у встановлений чинним законодавством спосіб та прийняв на себе, в тому числі, ризик настання відповідних несприятливих для нього наслідків у вигляді невиконання основного зобов`язання боржником (через недобросовісність, зміну складу акціонерів боржника чи з інших причин). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем як поручителем, до якого, зокрема, позивач звернувся з вимогою про сплату заборгованості за Кредитним договором, в результаті невиконання вказаної вимоги було порушено право позивача на повернення кредитних коштів.

За наведених обставин, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 851 577,15 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: машиномісця № 1 підвал І рівня у житловому будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 18,8 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Щодо визначеного позивачем способу реалізації предмета іпотеки щодо продажу майна на публічних торгах за ціною у розмірі визначеному суб`єктом оціночної діяльності станом на поточну дату суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно ч. 6. ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Тобто, максимальна сума грошей, яку погодиться заплатити покупець і мінімальна сума грошей, яку погодиться отримати продавець на відкритому конкурентному активному ринку, якщо продаж не є терміновим.

Виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку» можна зробити висновок, що у розумінні норми ст. 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Разом з тим відповідно до статей 19, 57 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.

Європейський суд з прав людини в рішеннях Sutyazhnik v. Russia від 29 липня 2009 року, Esertas v. Lithuania від 31 травня 2012 року зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Тобто не потрібно скасовувати правильне по суті рішення суду лише заради правового пуризму.

Не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2018у справі №235/3619/15-ц та послідовно застосовується Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05.09.2018 у справі №202/30076/13-ц, від 24.04.2019 у справі №910/11364/17, від 20.05.2019 у справі №925/53/18, від 05.06.2019 у справі № 905/198/18.

З урахуванням наведеного та з огляду на погодження сторонами у п.1.4. Іпотечного договору узгодженої оціночної вартості предмета іпотеки, а також положень п. 1.5. Іпотечного договору, суд дійшов висновку призначити реалізацію іпотечного майна шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження без визначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

В той же час, положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Отже, оскільки судом було закрито провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 1189/ЮКЛВ-20 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 18.06.2020 у розмірі 14 566 500,00 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки 1, 3, враховуючи відповідне клопотання позивача, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу судового збору у розмірі 218 497,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/14531/22 в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 1189/ЮКЛВ-20 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 18.06.2020 у розмірі 14 566 500,00 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 146,8 кв.м., житловою площею 83,2 кв.м., та машиномісця № 2 підвал І рівня у житловому будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 17 кв.м., що належать на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ).

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 35591059) заборгованість за Кредитним договором № 1189/ЮКЛВ-20 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 18.06.2020 у розмірі 851 577,15 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: машиномісця № 1 підвал І рівня у житловому будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 18,8 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ).

4. Звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на публічних торгах та направлення коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт Склад» (вул. Звіринецька, 63, м. Київ, 01014; ідентифікаційний код 39344192) за Кредитним договором № 1189/ЮКЛВ-20 на відкриття кредитної лінії від 18.06.2020.

Встановити початкову ціну майна - предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі визначеному суб`єктом оціночної діяльності станом на поточну дату.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 35591059) судовий збір у розмірі 11 284,91 грн.

6. Повернути Акціонерному товариству "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 35591059) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 218 497,50 грн, сплачений відповідно до платіжних доручень № 9384 від 12.12.2022 та № 4708 від 14.03.2023, які знаходяться в матеріалах справи № 910/14531/22.

7. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07.07.2023.

Суддя Т. Ю. Трофименко