ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

         справа №380/3965/23

провадження № П/380/4004/23

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 липня 2023 року                                                                                         м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

                                                                     в с т а н о в и в :

рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №380/3965/23 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задоволено повністю: визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів UА209000/2022/700092/2 від 31.08.2022.

До суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 4342,00 грн.

Представник відповідача подала заперечення на подану заяву, у якому вказує, що, на її переконання, суми, які поніс позивач є значно завищеними, оскільки ні підготування позовної заяви, ні представництво інтересів клієнта в суді у цій справі не потребувало значних зусиль та часу.

Згідно з частинами 1, 3, 4 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 1 ст. 252 КАС України, передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Окрім того суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не прибули.

Враховуючи те, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд вирішив розглянути вказану заяву за відсутності представників позивача та відповідача.

При ухваленні додаткового рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом з`ясовано, що представник позивача на доказ понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу подав до суду документи (копії):

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АС №1049289 від 24.02.2023;

-  договір №08/23 від 24.02.2023;

- рахунок №08/23-1 від 24.02.2023 на проведення авансового платежу згідно умов договору про надання правничої допомоги №08/23 від 24.02.2023;

- платіжне доручення №62 від 24.02.2023;

- проміжний акт надання послуг №08/23-1.

Поряд з цим, ч. ч. 5, 6 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу статті 134 КАС України, випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в ч. 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у    кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, що в силу ч. 5 ст. ст. 242 КАС України враховується судом при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З проміжного акту наданих послуг, долученого до матеріалів справи, вбачається, що представником позивачу надано такі послуги: підготовка справи до адміністративного оскарження, складання і подання до суду адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару від 31.08.2022 UА209000/2022/700092/2 – 1342,00 грн; виконання договірних зобов`язань щодо представництва інтересів клієнта в суді у адміністративній справі №380/3985/23 – участь у судовому засіданні Львівського окружного адміністративного суду – 3   000,00 грн.

Суд, враховуючи складність та категорію цієї справи, дійшов висновку, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір витрат та правову допомогу ж завищеним та неспівмірним зі складністю справи. Суд враховує роботу адвоката щодо складання позовної заяви у цій категорії справи та затрачений час (1 година загальною вартістю 1342,00 грн), разом з тим суд вважає розмір витрат адвоката за участь у судовому засіданні 3000,00 грн істотно завищеним, не співмірним навіть із вартістю роботи адвоката щодо складання позовної заяви.

Суд вважає справедливим відшкодування позивачу його судових витрат на правничу допомогу у сумі 3342,00, тобто 1342,00 грн за підготовку та складання позовної заяви та 2000,00 грн за участь в судових засіданнях.

У відповідності до ч. 6 ст. 134 КАС України, суд також враховує клопотання відповідача про зменшення розміру виплат на оплату правничої допомоги, викладене у відзиві на позовну заяву.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому підлягає зменшенню до 3342,00 грн, що, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Керуючись статтями 2, 132, 134, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в :

заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3342 (три тисячі триста сорок дві) гривні 00 копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У решті вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.                    

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Львівська митниця (79000, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343).

          Суддя                                                                                                    Сидор Н.Т.