Ухвала

07 липня 2023 року

м. Київ

справа № 755/985/23

провадження № 61-9708ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року відкрито провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 755/985/23 до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду про зупинення провадження у справі, ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 червня 2023 року клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали суду, подане від імені ОСОБА_1 , повернуто особі, яка його подала без розгляду. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суд умотивована тим, що направлене від імені заявниці клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду не підписане, а тому підлягає поверненню з підстав, передбачених частиною четвертою статті 183 ЦПК України. Оскільки апеляційна скарга надійшла поза межами строку на апеляційне оскарження, заявниця не направила клопотання із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених частиною першою статті 358 ЦПК України.

03 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 червня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У поданій касаційній скарзі заявниця не наводить підстав касаційного оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі та не зазначає які норми процесуального права порушені апеляційним судом.

Формальне посилання на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Верховний Суд роз`яснює заявниці положення статті 400 ЦПК України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що коректне зазначення підстав касаційного оскарження та їх належне обґрунтування є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яке необхідне для вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги.

У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи те, що заявниця у касаційній скарзі не навела жодних підстав касаційного оскарження судового рішення та не зазначила, які норми процесуального права порушені апеляційним судом, така скарга підлягає поверненню заявниці.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статями 389, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів повернути заявниці.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак