ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2022 року м. Київ № 640/18733/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю.., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

Державне підприємство «Національні інформаційні системи»

про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач), адреса: 61003, місто Харків, вулиця Гамарника, будинок 12 до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Національні Інформаційні системи» (далі по тексту - третя особа), адреса: 04053, місто Київ. Вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 4, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України від 29 квітня 2022 року №1681/5 «Про задоволення скарги»;

- зобов`язати Міністерство юстиції України поновити доступ приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач послалась на те, що приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 29 червня 2022 року повторно отримала Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю №2108 від 13 березня 1996 року.

29 квітня 2022 року Міністерством юстиції України було прийнято наказ № 1681/5 «Про задоволення скарги», яким, у тому числі, скаргу ОСОБА_1 від 28 грудня 2021 року задоволено частково, скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 10 грудня 2021 року № 1000991070049000059 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо Приватного акціонерного товариства «АЗОВКАБЕЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи 31600918) та анульовано приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань...».

На переконання позивача, розгляд скарги ОСОБА_1 від 28 грудня 2021 року відбувся з порушенням процедури, встановленої законодавством, що призвело до порушенням права позивача брати участь у розгляді даної скарги відповідачем, у зв`язку з чим остання вважає наказ Міністерства юстиції України від 29 квітня 2022 року № 1681/5 «Про задоволення скарги» в частині таким, що не відповідає вимогам законності та обгрунтованості, а відтак підлягає визнанню недійсним та скасуванню в частині, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що відповідно до відомостей ЄДР 06 грудня 2021 року Пелихом В.В. проведено реєстраційну дію № 1000991070048000059 «Державна Реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», унаслідок якої змінено керівника та інформацію для здійснення зв`язку з ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ», а також 10 грудня 2021 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 проведено реєстраційну дію № 1000991070049000059 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», унаслідок якої змінено місцезнаходження та редакцію статуту Товариства.

Скаржник вважає оскаржувані реєстраційні дії протиправними та просить їх скасувати. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржувані реєстраційні дії проведені з порушенням вимог, встановлених статтями 4,9,25 Закону України «Про Державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських Формувань» (далі - Закон), всупереч Кодексу України з процедур банкрутства та статуту Товариства.

Шляхом перевірки відомостей ЄДР щодо Товариства, Колегією встановлено, що підставою для проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 06 грудня 2021 року слугував, зокрема, протокол засідання Наглядової ради ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» від 29 листопада 2021 року № 30, на якому, окрім іншого, було прийнято рішення про обрання ОСОБА_3 на посаду Генерального директора Товариства з 29 листопада 2021 року.

За результатами вивчення матеріалів скарги та доданих до неї документів, як вказано у відзиві на позовну заяву, після перевірки відомостей ЄДР щодо ПРАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» Колегією встановлено, що документи, подані державному реєстратору Пелиху В.В. для проведення оскаржуваної реєстраційної дії, відповідали вимогам статті 15, частини четвертої статті 17 Закону та пункту 8.45 Статуту Товариства (в редакції, чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії), яким, крім іншого, встановлено, що до виключної компетенції наглядової ради повноважень Генерального директора Товариства, у зв`язку з чим, у державного належить обрання та припинення реєстратора Пелиха В.В. відсутні підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації та відмови у державній реєстрації.

З огляду на зазначене, Колегія дійшла висновку, що державним реєстратором Пелихом В.В. проведено оскаржувану реєстраційну дію відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 10 частини 8 статті 34 Закону Міністерство юстиції України відмовляє у задоволенні скарги, якщо державним реєстратором прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Також, шляхом перевірки відомостей ЄДР Колегією встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_4 № 1000991070049000059 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну проведено реєстраційну дію особу», робоче місце якої розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а місцезнаходженням ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» (на момент проведення такої реєстраційної дії) було: АДРЕСА_2 .

Відтак, як вказує представник відповідача, приватний нотаріус ОСОБА_4 повинна була відмовити у державній реєстрації щодо Товариства на підставі пункту 32 частини 1 статті 28 Закону.

Оскільки оскаржувана реєстраційна дія щодо Товариства була проведена приватним нотаріусом ОСОБА_4 за наявності підстави для відмови у державній реєстрації, така реєстраційна дія є протиправною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 6 статті 34 Закону та Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (зі змінами), Колегія дійшла висновку, що скарга під час задоволенню, а беручи до уваги характер порушень у сфері державної реєстрації підприємців, Колегія вважає, що є достатні юридичних осіб та фізичних осіб підстави для анулювання приватному нотаріусу ОСОБА_4 доступу до ЄДР.

Крім того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення, що 12 січня 2021 року за адресою: місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, 15, в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.

Позивач повідомлена про дату, час та місце розгляду скарги належним чином, зокрема засобом оприлюднення відповідного оголошення на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

Також, представник відповідача просив звернути увагу на те, що згідно відомостей Єдиного реєстру нотаріусів вказано наступну інформацію стосовно приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 а саме контактні дані : АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_1 (https://ern.miniust.gov.ua/pages/notary.aspx?search=name), в матеріалах скарги міститься акт телефонограми про спробу здійснення повідомлення шляхом телефонограми приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, проте даний номер був недійсний.

Таким чином, на переконання представника відповідача, Міністерство юстиції України виконало вимоги Порядку № 1128 щодо повідомлення позивача про розгляд скарги.

На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа письмових пояснень на позовну заяву не надала з невідомих суду причин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 січня 2022 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_1 на реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та Державним реєстратором - Пелих Віталієм Віталійовичем, Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізької області.

Розгляд скарги, як вбачається з матеріалів справи, було призначено на 16 лютого 2022 року на 09 годину 50 хвилин.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до акта про неможливість здійснення виклику телефонограмою на засідання центральної Колегії, повідомити про дату, час та місце позивача за номером телефону НОМЕР_2 не представилось можливим, у зв`язку з «невірний номер».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 29 квітня 2022 року Міністерством юстиції України за результатом розгляду вказаної вище скарги прийнято наказ № 1681/5 «Про задоволення скарги», яким вирішено, у тому числі,

1. Скаргу ОСОБА_1 від 28 грудня 2021 року задовольнити частково.

2. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 10 грудня 2021 року №1000991070049000059 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо Приватного акціонерного товариства «Азокабель» (ідентифікаційний код юридичної особи 31600918).

3. Анулювати приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Не погоджуючись з пунктом 3 наказу Міністерства юстиції України №1681/5 від 30 вересня 2022 року, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 (далі по тексту - Положення № 228 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Згідно з підпунктом 83-10 пункту 4 Положення № 228, Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Пунктом 10 Положення № 228 визначено, що Мін`юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі по тексту - Закон України від 15 травня 2003 року №755-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

Порядок та процедура розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав визначені статтею 34 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV та Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок №1128 (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин)).

Так, частиною 1 статті 34 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Згідно з частиною 2 статті 34 цього Закону Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації. Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

У відповідності до пункту 2 Порядку № 1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Порядок створення Мін`юстом та його територіальними органами Колегій з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - Колегії), організаційні та процедурні засади діяльності Колегій визначені Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09 січня 2020 року № 71/5.

У відповідності до пункту 5 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу. Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.

Суд зауважує, що чинним законодавством України на Міністерство юстиції України не поклУ відповідності до пункту 8 Порядку №1128 у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються. Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом невідкладно без розгляду її колегіально.

Зважаючи на те, що у відповідача були відсутні підстави для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, відповідно до пункту 8 Порядку №1128 скаргу ОСОБА_1 було призначено до колегіального розгляду на 16 лютого 2022 року.

У відповідності до наявної в матеріалах справи копії акта про неможливість здійснення виклику телефонограмою на засідання Центральної колегії 11 лютого 2022 року, у головного спеціаліста відділу інформаційно-технічного забезпечення діяльності Колегії Управління забезпечення діяльності Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України Катюк В.В. була відсутня можливість додаткового повідомлення про час, дату та місце розгляду скарги позивача за номером НОМЕР_2 , у зв`язку з номер не вірний.

Між тим, суд зауважує, що пунктом 11 Порядку №1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

У відповідності до пункту 12 Порядку №1128 копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально. За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду. У разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

Верховний Суд у пунктах 29-32 постанови від 25 лютого 2021 року у справі №815/1684/17 зазначив: « 29. Використання прислівника «обов`язково» свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

30. З огляду на це, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

31. Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

32. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги….» Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 № 37/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за №42/28172).»

Порядок №1128 не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Натомість, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.

Так, судом встановлено, що Міністерство юстиції України в особі Колегії з розгляду скарг не повідомило позивача про час та місце розгляду скарги ОСОБА_1 , не запросило її для участі у розгляді скарги. Також, матеріалами справи не підтверджено, що відповідач у встановленому порядку направив на адресу позивача копію скарги та доданих до неї документів.

Суд наголошує, що повідомлення суб`єкту оскарження шляхом розміщення оголошення щодо дати та часу розгляду Колегією скарги на офіційному сайті Міністерства юстиції України не можна вважати належним повідомленням у розумінні вимог законодавства, оскільки таке оголошення не містило будь-якої інформації щодо того, яких саме рішень, дій або бездіяльності позивача стосувалась скарга, та остання мала з`явитися на засідання Колегії.

Таким чином, позивач була фактично позбавлена можливості дізнатись про дату, час та місце розгляду скарги, а також бути присутньою під час розгляду скарги та надавати відповідні письмові пояснення.

Суд зазначає, що на Міністерство юстиції України покладено обов`язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень. Позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

За таких підстав, суд погоджується з позицією позивача, що відповідачем було порушено процедуру розгляду скарги, а тому, з огляду на підстави та предмет позову, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу №1681/5 від 29 квітня 2022 року та наявність правових підстав для їх задоволення.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, відповідно, про наявність правових підстав для їх задоволення.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України №1681/5 від 29 квітня 2022 року в частині анулювання приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

3. Стягнути на користь приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (61003, місто Харків, вулиця Гамарника, будинок 12, РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України ( 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13, код ЄДРПОУ 00015622).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник