Справа №760/9429/22

1-кс/760/6469/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши заяву про самовідвід слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебувають матеріали справи № 760/9429/22 (провадження № 1-кс/760/317/23) за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 заявила самовідвід у цій справі з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, оскільки вказана скарга стосується зобов`язання внести відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , який розглядав скаргу заявника ОСОБА_6 щодо невнесення керівником СУ ДБР відомостей про вчинення суддею Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та ухвалою відмовив в задоволенні даної скарги.

На думку слідчого судді ОСОБА_3 , наявні підстави, що можуть викликати сумнів у її неупередженості, як слідчого судді, при розгляді вказаної скарги, оскільки вона особисто знайома з суддею ОСОБА_7 та вона є її колегою.

Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні та особа, яка заявила самовідвід, у судове засідання не з`явились.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши подану заяву про самовідвід, суддя приходить до наступного.

Статтями 75, 76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.

Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Враховуючи, що скарга ОСОБА_4 , яка перебуває у провадженні слідчого судді ОСОБА_3 , стосується зобов`язання внести відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , який розглядав скаргу заявника ОСОБА_6 щодо невнесення відомостей керівником СУ ДБР про вчинення кримінальних правопорушень суддею Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , яка є колегою слідчого судді ОСОБА_3 . Тому, на думку судді, вказані обставини можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 при розгляді даної скарги.

За таких обставин, суддя вважає, що наведені в заяві про самовідвід підстави є обґрунтованими та достатніми для її задоволення.

Керуючись статтями 75, 76, 80-82 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід - задовольнити.

Відвести слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа № 760/9492/22, провадження № 1-кс/760/317/23).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1