Номер провадження: 22-ц/813/1579/23

Справа № 492/400/16-ц 

Головуючий у першій інстанції Черевата В.І.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2023 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря – Триколіч І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 16 червня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про відшкодування шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви.

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із зазначеним позовом до відповідачів ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (попередня назва – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування») про відшкодування шкоди, завданої злочином, вимоги якого в подальшому зменшили, та просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином в розмірі 157 582 гривні, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування шкоди, завданої злочином – 102 538 гривень 39 копійок, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (попередня назва – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_3 , страхове відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 гривень; страхове відшкодування шкоди, завданої майну – 5000 гривень, страхове відшкодування шкоди, завданої життю та здоров`ю – 28 739 гривень 80 копійок, всього – 83 739 гривень 80 копійок.

Позовна заява вмотивована тим, що 18 грудня 2013 року, відповідач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi L-200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення п. п. 2.3. «б», 12.1. Правил дорожнього руху України, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Voklswagen transporter», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_3 , внаслідок чого позивачам спричинені тілесні ушкодження у зв`язку з чим вони знаходилися на стаціонарному лікуванні.

Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 01.07.2014р. встановлені вищезазначені обставини.

На лікування ОСОБА_2 було витрачено 6119,30 грн. АТ «СК «АРКС» виплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування витрат на лікування в розмірі 2 598 гривень 40 копійок, та моральної шкоди – 982,51 гривень. Отже, ОСОБА_1 повинен відшкодувати ОСОБА_2 витрати на лікування в розмірі 3 520 гривень 90 копійок. В зв`язку з отриманими травмами, позивач ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в медичних закладах та йому проводились операції. НА придбання ліків ОСОБА_3 було витрачено 28 739 гривень 80 копійок.

Крім того, у зв`язку з пошкодженням вказаного автомобіля та знаходження його на стоянці внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачу ОСОБА_3 спричинено матеріальну шкоду на суму 1 670,00 грн.

Згідно із висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 08 жовтня 2014 року, автомобіль ОСОБА_3 відновленню не підлягає. Розмір шкоди, завданої власнику автомобіля внаслідок ДТП, на момент оцінки становить 112 582,00 грн. Всього внаслідок ДТП ОСОБА_3 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 142 991,80 гривень. Ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану здоров`ю становив 100 000,00 гривень на одного потерпілого, за шкоду, завдану майну – 50 000,00 гривень.

Враховуючи наведене, з АТ «СК «АРКС» на користь позивача ОСОБА_3 слід стягнути 28 739 гривень 80 копійок страхового відшкодування шкоди, спричиненої здоров`ю та 50 000 гривень страхового відшкодування шкоди, спричиненої майну. З винуватця ДТП ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача ОСОБА_3 – 62 582 грн. – шкода, спричинена майну.

Протиправними діями відповідача ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду позивачам, яка полягає в тому, що в результаті протиправних дій відповідача, останні потерпіли моральні страждання, сильний фізичний біль від отриманих травм, болісне тривале лікування, страх за своє життя та можливість самостійно пересуватися після дорожньо-транспортної пригоди. Позивачі оцінюють завдану ним моральну шкоду в розмірі по 100 000,00 гривень кожному.

На день ДТП ліміт відповідальності страховика за спричинену моральну шкоду складав 5% від розміру страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю (100 000 грн.), що складає 5 000,00 гривень кожному з позивачів.

Зважаючи, що страховик сплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування моральної шкоди в розмірі 982,51 грн., на її користь з ОСОБА_1 слід стягнути 99 017,49 грн. Всього слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 95 000,00 грн., 62 582 грн. – відшкодування моральної шкоди, всього 157 582,00 грн.; на користь ОСОБА_2 – 3 520 грн. 90 коп. матеріальної шкоди, 99 017 грн. 49 коп. – моральна шкода, всього 102 538,39 гривень.

Відповідачі ОСОБА_1 та Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (попередня назва – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування») відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду відмовляються, що зумовило звернення позивачів до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 16 червня 2021 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , АТ «СК «АРКС» про відшкодування шкоди, завданої злочином задоволено частково. задовольнити частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 8702 гривні в якості відшкодування матеріальної шкоди, 18563 гривні 01 копійок в якості відшкодування моральної шкоди. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 18 841 гривню 49 копійок в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнено з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування моральної шкоди в розмірі 1436 гривень 99 копійок, страхове відшкодування шкоди, завданої майну в розмірі 50 000 гривень 00 копійок, страхове відшкодування шкоди, завданої життю та здоров`ю в розмірі 28 739 гривень 80 копійок.

Стягнено з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування моральної шкоди в розмірі 176 гривень 00 копійок, страхове відшкодування шкоди, завданої життю та здоров`ю в розмірі 3520 гривень 90 копійок.

Стягнено з ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» в дохід держави судовий збір в розмірі 1 855 гривень 30 копійок в рівних частинах з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблені помилкові висновки про часткове задоволення позову.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги ПрАТ «Страхова компанія «АРКС»

В апеляційній скарзі ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблені помилкові висновки про часткове задоволення позову, оскільки не доведено позивачами суму матеріального відшкодування.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційних скаргах, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що вироком Біляївського районного суду Одеської області від 01.07.2014р. ОСОБА_1 , відповідач по справі, 18 грудня 2013 року, близько 07 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки «Mitsubishi L-200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по автодорозі Одеса-Рені, в напрямку м. Рені Одеської області, на прямій ділянці дороги, не врахувавши стан дорожнього покриття, а саме ожеледицю, не вибрав безпечну швидкість, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості, внаслідок чого втратив контроль над керуванням транспортним засобом та допустив виїзд на зустрічну полосу руху, внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем «Volkswagen transporter», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті ДТП водій ОСОБА_3 та пасажирка автомобіля «Volkswagen transporter», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості. Зазначеним вироком ОСОБА_1 , відповідача по справі, визнано винним та засуджено за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України до штрафу у сумі 3 400,00 грн. на користь держави, без позбавлення права керувати транспортними засобами (т. 1 а.с. 3 - 5, т. 2 а.с. 110 - 111).

Виписними епікризами з історії хвороби № 6935-421, довідкою, виданою Арцизькою центральною районною лікарнею підтверджується, що позивач ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні в Арцизькій центральній районній лікарні» та в Комунальній установі «Біляївська центральна районна лікарня» (т. 1 а.с. 27, 28, 29). Згідно з фіскальними чеками, товарними чеками, розрахунком матеріальної шкоди, на лікування позивача ОСОБА_2 витрачено 6 119,30 грн. (т. 1 а.с. 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 102).

05 грудня 2012 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «СК «АХА Страхування» був укладений договір страхування наземного транспорту, на підставі якого АТ «СК «АХА Страхування» взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму в порядку, визначеному договором, що підтверджується Полісом № АВ/9890846 від 05.12.2012р. (т. 2 а.с. 5). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану здоров`ю становив 100 000,00 гривень на одного потерпілого, за шкоду, завдану майну – 50 000,00 гривень. Страховий платіж 503,01 грн.

24 грудня 2013 року відповідач ОСОБА_1 повідомив АТ «СК «АХА Страхування» про настання страхового випадку, що підтверджується копією повідомлення про настання події, що має ознаки страхового відшкодування від 24.12.2013р. (т. 2 а.с. 24).

На підставі заяви ОСОБА_2 , позивача по справі, АТ «СК «АХА Страхування» проведені розрахунки суми страхових виплат щодо стійкої трати працездатності у розмірі 14 616,00 грн., тимчасової втрати працездатності у розмірі 2 435,84 грн., лікування у розмірі 2 598,40 грн., моральної шкоди у розмірі 982,51 грн. та проведено перерахування грошових коштів на загальну суму 20 632,75 грн., що підтверджується листом № 1201/12цв від 05.02.2018р., а також платіжними дорученнями № 419230 від 06.02.2018р., № 419133 від 06.02.2018р. (т. 2 а.с. 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107) та не заперечується учасниками справи.

Виписним епікризом № 6470, випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 31552 підтверджується, що позивач ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в Комунальній установі «Біляївська центральна районна лікарня» (т. 1 а.с. 6, 7). Відповідно до видаткової накладної № 1879 від 08.01.2014р., квитанції до прибуткового касового ордеру № 5/264 від 24.12.2013р., товарних чеків, розрахунку матеріальної шкоди, на лікування позивача ОСОБА_3 витрачено 28 739,80 грн. (т. 1 а.с. 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 102).

Згідно висновку №26 від 08.10.2014р. експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню суми матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Volkswagen transportеr», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 сума матеріальної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_3 , у зв`язку пошкодженням вказаного автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.12.2013р. за участю автомобіля марки «Mitsubishi L-200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобіля марки «Voklswagen transporter», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_3 складає 112 582,00 грн. (т. 1 а.с. 23 - 26, т. 2 а.с. 112 - 126).

Згідно товарного чеку № 66 від 31.12.2013р., квитанції від 31.12.2013р. позивачем ОСОБА_3 були здійсненні витрати по оплаті стоянки пошкодженого автомобіля марки «Voklswagen transporter», внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.12.2013р. в сумі 1 670,00 грн. (т. 1 а.с. 13). Відповідно до листа № 4803/12/48 від 20.05.2015р. АТ «СК «АХА Страхування» повідомила ОСОБА_3 , позивача по справі, про необхідність надати відповідні документи для страхової виплати (т. 2 а.с. 108, 109, 128-129). Як вбачається з листа № 4042/18ЦВ від 04.05.2015р. ОСОБА_3 , позивачу по справі, виплата страхового відшкодування за пошкодження автомобіля, на лікування не здійснювалась, оскільки останній не звертався до АТ «СК «АХА Страхування» із заявою на виплату страхового відшкодування (т. 2 а.с. 99).

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не було подано заяву про страхове відшкодування впродовж трьох років з моменту скоєння ДТП від 18.12.2013 року за шкоду заподіяну здоров`ю, АТ «СК «АРКС» було прийнято рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, про що повідомлено позивача ОСОБА_3 листом № 566/12ЦВ від 22.01.2020 року.

Як вбачається з висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення суми матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки «Voklswagen transportеr», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 від 08 жовтня 2014 року № 26 та фототаблицею до нього, акту огляду транспортного засобу, інформаційних даних автомобіля марки «Voklswagen transportеr», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки «Voklswagen transportеr», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП на момент складання висновку визначається рівною 112 582,00 гривень.Також з висновку вбачається, що автомобіль знищений внаслідок ДТП та відновленню не підлягає.

Як вбачається з заяви свідка ОСОБА_3 в порядку ст. 93 ЦПК України, надані наступні відповіді на запитання по суті справи, поставлені представником відповідача ПАТ «Страхова компанія «АРКС»»: він звертався в письмовому вигляді до АТ «Страхова компанія «АХА Страхування»» щодо страхового відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортного засобу марки «Voklswagen transporter», р/н НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яке сталось на а/д Одеса-Рені, 71 км, за участю транспортного засобу марки «Mitsubishi L-200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «Voklswagen transporter», р/н НОМЕР_2 . Точний час та вимоги звернення він не пам`ятає. Він не може пригадати точний час та зміст звернення до АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» щодо страхового відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортного засобу марки «Voklswagen transporter», р/н НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яке сталось на а/д Одеса-Рені, 71 км, за участю транспортного засобу марки «Mitsubishi L-200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «Voklswagen transporter», р/н НОМЕР_2 . Факт його звернення до АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» щодо страхового відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортного засобу марки «Voklswagen transporter», р/н НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яке сталось на а/д Одеса-Рені, 71 км, за участю транспортного засобу марки «Mitsubishi L-200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «Voklswagen transporter», р/н НОМЕР_2 , підтверджується листом з додатками від АТ «СК «АХА Страхування» від 20.05.2015 року, оригінал якого знаходиться у відповідача. Він звертався в письмовому вигляді до АТ «Страхова компанія «АХА Стахування» щодо страхового відшкодування шкоди, заподіяної його здоров`ю, внаслідок ДТП, яке сталось на а/д Одеса – Рені, 71 км, за участю транспортного засобу марки «Mitsubishi L-200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «Voklswagen transporter», р/н НОМЕР_2 . Точний час та вимоги звернення він пригадати не може. Він не може пригадати точний час та зміст звернення до АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» щодо страхового відшкодування шкоди, заподіяної його здоров`ю, внаслідок ДТП, яке сталось на а/д Одеса – Рені, 71 км, за участю транспортного засобу марки «Mitsubishi L-200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «Voklswagen transporter», р/н НОМЕР_2 . Факт його звернення до АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» підтверджується листом з додатками від АТ «СК «АХА Страхування» від 20.05.2015 року, оригінал якого знаходиться у відповідача.

Як вбачається з заяви свідка ОСОБА_2 в порядку ст. 93 ЦПК України, надані наступні відповіді на запитання по суті справи, поставлені представником відповідача ПАТ «Страхова компанія «АРКС»: вона отримала від ПАТ «Страхова компанія «АРКС» страхове відшкодування, яке складається з відшкодування стійкої втрати працездатності в розмірі 14 616 гривень, тимчасової втрати працездатності в розмірі 2 435,84 гривень, лікування – 2 598,40 гривень, моральної шкоди в розмірі 982,51 гривень. Ні, вона не зверталась до ПАТ «Страхова компанія «АРКС» з заявою про здійснення доплати страхового відшкодування.

Як вбачається з заяви свідка ОСОБА_2 в порядку ст. 93 ЦПК України, надані наступні відповіді на запитання по суті справи, поставлені представником відповідача ПАТ «Страхова компанія «АРКС»: витрати на лікування від травм, отриманих в ДТП, що сталось 18.12.2013 року на а/д Одеса – Рені, 71 км, за участю транспортного засобу марки «Mitsubishi L-200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «Voklswagen transporter», р/н НОМЕР_2 підтверджуються: чек від 05.01.2004р.; чек від 05.01.2004р. № 5056; чек від 04.01.2014р.; чек від 25.12.2013р. № 2196; чек від 24.12.2013р. № 2192; чек від 30.12.2013р. № 2209; чек від 25.12.2013р. № 2198; чек від 21.12.2013р. № 2298; чек від 02.01.2014р. № 2216; чек від 06.01.2014р.; чек від 21.12.2013р.; чек від 19.12.2013р.; чек від 21.12.2013р.; чек від 19.12.2013р.; чек від 16.01.2014р. № 0080; чек від 13.04.2014р.; чек від 14.03.2014р.; чек від 05.03.2014р.; чек від 05.06.2014р.; чек від 14.04.2014р.; чек від 02.06.2014р.; чек від 08.01.2014р.; чек від 12.05.2014р.; чек від 02.03.2014р.; чек від 04.09.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 16.07.2014р.: чек від 16.07.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 01.11.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 18.1 1.2014р.; чек від 01.11.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.: чек від 03.07.2014р.: чек від 21.10.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 06.08.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 06.08.2014р.; чек від 18.09.2014р.; чек від 11.08.2014р.: чек на суму 47 грн. 90 коп.; чек від 12.11.2014р.; чек від 12.11.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 12.07.2014р.; чек від 11.07.2014р.; чек від 17.07.2014р.; чек від 12.07.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 17.07.2014р.; чек від 12.07.2014р.; чек від 17.07.2014р.; чек від 15.08.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 06.07.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 21.11.2014р.; чек від 21.11.2014р.; чек від 20.07.2014р.

Як вбачається з заяви свідка ОСОБА_3 в порядку ст. 93 ЦПК України, надані наступні відповіді на запитання по суті справи, поставлені представником відповідача ПАТ «Страхова компанія «АРКС»: витрати на лікування від травм, отриманих в ДТП, що сталось 18.12.2013 року на а/д Одеса – Рені, 71 км, за участю транспортного засобу марки «Mitsubishi L-200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «Voklswagen transporter», р/н НОМЕР_2 підтверджуються: чек № 0000008880 від 22.12.2013р.; чек № 0000008864 від 22.12.2013р.; чек № 0000008815 від 20.12.2013р.; чек № 49497 від 01.08.2014р.; чек від 07.11.2014р.; чек від 28.09.2014р.; чек від 18.11.2014р.; чек від 16.07.2014.; чек № 66 від 31.12.2013р.; накладна № 1; чек від 02.04.2014р.; чек від 23.12.2013р.; накладна № 38 від 25.03.2014р.; чек № 19460 від 25.03.2014р.; накладна № 7 від 09.02.2014р.; чек № 5962 від 09.02.2014р.; чек № 375 від 21.02.2014р.; чек № 384 від 27.03.2014р.; чек від 03.01.2014р.; чек № 3750 від 25.12.2013р.; чек від 24.12.2013р.; чек від 25.12.2013р.; чек від 24.12.2013р. № 3608; чек від 16.01.2014р.; чек від 25.12.2013р. № 3746; чек від 09.01.2014р.; чек від 24.12.2013р.; видаткова накладна № 1879 від 08.01.2014р.; квитанція до прибуткового касового ордера № 5/264 від 24.12.2013р.; чек № 453117 від 03.04.2014р.; чек від 30.12.2013р.; чек від 28.12.2013р.; чек від 26.12.2013р.; № 0402; чек 0081 від 28.12.2013р.; чек від 26.12.2013р. № 0592; накладна № 64 від 27.05.2014р. чек № 17420 від 23.05.2014р.; чек від 26.12.2013р.; чек від 26.12.2013р.; довідка на суму 991 грн.; довідка на суму 237,1 грн.; чек № 380 від 14.03.2014р.; чек № 9997 від 03.01.2014р.; чек № 4764 від 03.01.2014р.; чек від 03.01.2014р.; чек № 5423 від 01.2014р.; чек від 08.01.2014р. № 5419; чек від 08.01.2014р. № 3419; 5423; чек № 4502 від 01.01.2014р.; чек від 01.01.2014р. № 4604; чек № 4502, 4604 від 01.01.2014р.; чек від 25.12.2013р.; чек № 417 від 24.01.2014р.; чек № 369 від 22.01.2014р.; чек від 26.12.2013р.; чек від 03.01.2014р.; чек від 27.12.2013р.; чек від 23.12.2013р.; чек № 371 від 08.02.2014р.; квитанція від 02.10.2014р.; чек від 06.07.2014р.; чек від 29.09.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 18.11.2014р.; чек від 12.07.2014р.; чек від 06.07.2014р.; чек від 29.09.2014р.; чек від 06.07.2014р.; чек від 06.07.2014р.; чек від 16.07.2014р.; чек від 30.06.2014р.; чек від 30.06.2014р.; чек від 30.06.2014р.; чек від 30.06.2014р.; чек від 30.06.2014р.; чек від 31.12.2013р.; чек № 4461 від 31.12.2013р.; чек від 04.01.2014р. № 4972; чек від 29.12.2013р. № 4225; чек від 02.01.2014р. № 4722; чек від 04.01.2014р. № 4893; чек від 29.12.2013р. № 4153; чек від 03.01.2014р. № 4882; чек від 06.01.2014р. № 5143; чек від 28.12.2013р. № 4135; чек від 27.12.2013р.; чек від 06.01.2014р.; чек від 30.12.2013р. № 4348; чек від 11.01.2014р. № 5828; чек від 14.01.2014р. № 6325; чек від 14.01.2014р.; чек від 12.01.2014р. № 6088; чек від 14.01.2014р. № 6323; чек від 30.12.2013р. № 4354; чек від 30.12.2013р.; товарний чек б/н; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 03.07.2014р.; чек від 11.07.2014р.; чек від 11.07.2014р.; чек від 11.07.2014р.; чек від 11.07.2014р.; квитанція від 24.12.2013р. № 793; квитанція № 795 від 24.12.2013р.; квитанція № 769 від 24.12.2013р.; квитанція від 24.12.2013р. № 794; квитанція № 480492 від 30.12.2013р.; квитанція № 480473 від 22.12.2013 р.; квитанція 480483 від 25.12.2013р.; квитанція № 480486 від 28.12.2013р. Частиною 2 ст. 93 ЦПК України встановлений обов`язок учасника справи надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті справи. Вказана норма не зобов`язує надавати певні речі або документи на вимогу однієї сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, ринкова вартість транспортного засобу марки «Voklswagen transporter», р/н НОМЕР_2 після ДТП, визначена на онлайн – аукціоні з продажу автомобілів ТОВ «Україно-Польське підприємство «Автоонлайн-Україна» складає 55 500,00 гривень.

Відповідно до копії службової записки начальника адміністративного відділу АТ «СК «АРКС» Самури О.А. від 02 липня 2020 року, за результатами перевірки вхідної кореспонденції, отриманої АТ СК «АРКС» (попередня назва – АТ «СК «АХА Страхування», в період з 18.12.2013 року по 02.07.2020р. (включно) відсутня та не зареєстрована заява на виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 (чи його представника) за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18.12.2013 року за участю автомобіля марки «Voklswagen transporter», р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Mitsubishi L-200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (забезпечений Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9890846 від 05.12.2012 року).

Листом № 31/15-29Заз від 09.12.2020 року Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області повідомлено, що 20.03.2015 року відбулася перереєстрація транспортного засобу марки «Voklswagen transport», р/н НОМЕР_2 на нового власника за довідкою – рахунком – ОСОБА_4

20 травня 2015 року листом вих. № 4803/12/ЦВ від 20.05.2015 року страховик: ознайомив ОСОБА_3 з розрахунком страхового відшкодування; надав ОСОБА_3 інформацію (зобов`язуючу пропозицію інтернет – аукціону «Автоонлайн») про готовність покупця придбати пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль позивача за суму 55 550,00 гривень; запропонував ОСОБА_3 надати заяву про страхове відшкодування. Проте, станом на 02.07.2020 року ОСОБА_3 не надав АТ «СК «АРКС» (попередня назва – АТ «СК «АХА Страхування») заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 81 ЦПК України зобов`язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами згідно ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам, зазначеним у статтях 77 - 80 ЦПК України.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, зазначена норма закону встановлює преюдиційні обставини, від доказування яких звільняються сторони та інші особи, які беруть участь у справі.

При тлумаченні наведеної норми закону, суд дійшов висновку, що преюдиційність обставин ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини. На думку суду, суб`єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини, а об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням чи постановою суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що шкода, яка завдана потерпілим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є позивачами по справі, завдана саме з вини відповідача ОСОБА_1 .

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про страхування» страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 05 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та АТ «СК «АХА Страхування» укладено поліс № АВ/9890846 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За цим полісом страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом). Цим полісом забезпечений транспортний засіб марки «Mitsubishi L-200», д.н.з. НОМЕР_1 , та встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) – 50 000 грн., за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю (на одного потерпілого) – 100 000 грн.

Також у абзаці другому пункту 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що оскільки відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку з`ясовується судом першої інстанції, у зв`язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.

Зазначене має важливе юридичне значення, оскільки у разі недостатності ліміту цивільно-правової відповідальності страховика, решту завданої і доведеної шкоди відшкодовує особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність (стаття 1194 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_2 страхова компанія сплатила частину страхового відшкодування, в межах полісу, іншу частину завданої майнової та моральної шкоди, що не охоплюється полісом від 05 грудня 2012 року № АВ/9890846 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, слід стягнути на користь позивачів з відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Згідно з ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до фіскальних чеків, товарних чеків, розрахунку матеріальної шкоди, наданого представником позивача, позивачем ОСОБА_5 на її лікування витрачено 6 119,30 грн. (т. 1 а.с. 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 102), однак страховиком ОСОБА_2 , позивачу по справі, виплачені страхові витрати на лікування у сумі 2 598,40 грн., що підтверджується листом № 1201/12цв від 05.02.2018р. (т. 2 а.с. 101).

Суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку, що з відповідача ПАТ СК «АРКС» на користь ОСОБА_2 слід стягнути витрати на лікування в розмірі 3 520,90 грн. (6 119,30 грн. – 2 598,40 грн.), що підтверджується відповідними документами.

Також, в судовому засіданні у суді першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до фіскальних чеків, видаткової накладної № 1879 від 08.01.2014р., квитанції до прибуткового касового ордеру № 5/264 від 24.12.2013р., розрахунку матеріальної шкоди, наданого представником позивача, позивачем ОСОБА_3 на його лікування витрачено 28 739,80 грн. (т. 1, а.с. 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 102).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в абз. 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Отже для відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки за правилами ч. 2 ст. 1187 ЦК України наявність умислу або вини не є обов`язковою умовою.

За загальним правилом та з огляду на положення ст. 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Згідно п. 2.1. «а», «б» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб.

У судовому засіданні правильно встановлено, що позивач ОСОБА_3 керував та користувався автомобілем марки «Volkswagen transportеr», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на відповідній правовій підставі, що не спростовано у справі. ОСОБА_1 , що є відповідачем у наявній справі, 18 грудня 2013 року, близько 07 год. 00 хв., рухався по автодорозі Одесса - Рені, в напрямку м. Рені Одеської області, на прямій ділянці дороги, не врахувавши стан дорожнього покриття, а саме ожеледицю, не вибрав безпечної швидкості, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості, внаслідок чого втратив контроль над керуванням транспортним засобом та допустив виїзд на зустрічну полосу руху та допустив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen transportеr», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , позивача по справі, в результаті чого позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження.

Як вбачається з вироку Біляївського районного суду Одеської області від 01.07.2014р. ОСОБА_1 , відповідач по справі, 18 грудня 2013 року, близько 07 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки «Mitsubishi L-200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по автодорозі Одеса-Рені, в напрямку м. Рені Одеської області, на прямій ділянці дороги, не врахувавши стан дорожнього покриття, а саме ожеледицю, не вибрав безпечну швидкість, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості, внаслідок чого втратив контроль над керуванням транспортним засобом та допустив виїзд на зустрічну полосу руху, внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем «Volkswagen transporter», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті ДТП водій ОСОБА_3 та пасажирка автомобіля «Volkswagen transporter», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості. Зазначеним вироком ОСОБА_1 , відповідача по справі, визнано винним та засуджено за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України до штрафу у сумі 3 400,00 грн. на користь держави, без позбавлення права керувати транспортними засобами (т. 1 а.с. 3 - 5, т. 2 а.с. 110 - 111).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована в АТ «СК «АХА Страхування», що підтверджується полісом № АВ/9890846 від 05.12.2012р.

Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги невизнання позовних вимог відповідачем з підстав, викладених ним у відзиві на позов, а саме, що позовні вимоги не підлягають задоволенню так як позивач ОСОБА_3 не звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування, а позивачу ОСОБА_2 були виплачені страхові виплати, виходячи з наступного.

Відповідно до копії службової записки начальника адміністративного відділу АТ «СК «АРКС» Самури О.А. від 02 липня 2020 року, за результатами перевірки вхідної кореспонденції, отриманої АТ СК «АРКС» (попередня назва – АТ «СК «АХА Страхування», в період з 18.12.2013 року по 02.07.2020р. (включно) відсутня та не зареєстрована заява на виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 (чи його представника) за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18.12.2013 року за участю автомобіля марки «Voklswagen transporter», р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Mitsubishi L-200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (забезпечений Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9890846 від 05.12.2012 року).

Із заявою про виплату страхового відшкодування позивач ОСОБА_3 до АТ «СК «АХА Страхування» не звертався.

Правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом № 1961-IV.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Таким чином, суд дійшов правильного висновку про те, що недотримання визначеного статтею 35 Закону № 1961-IV порядку звернення до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування не є безумовною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог до страховика.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 грудня 2019 року в справі № 465/4287/15 (провадження 14-406цс19), за яким у Законі № 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено і про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі № 1961-IV не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування; особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика з дотриманням вимог, передбачених статтею 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 9 квітня 2020 року у справі № 537/5586/17.

Щодо доводів представника ПАТ «СК «АРКС», щодо пропуску строку позовної давності та відмови з цих підстав ОСОБА_3 в позові, то суд першої інстанції правильно зазначив таке.

Право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права виникає (та відповідно перебіг позовної давності починається) з моменту, коли право цієї особи порушене (особа довідалася про порушення свого права), тобто з моменту відмови страховика у виплаті страхового відшкодування, а не з дня скоєння ДТП.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «СК «АРКС» було прийнято рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, про що повідомлено позивача ОСОБА_3 листом № 566/12ЦВ від 22.01.2020 року.

Тому суд першої інстанції правильно вважав, що позивач ОСОБА_3 не пропустив строк звернення до суду з позовом.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про необхідність стягнення з ПАТ «СК «АРКС» на користь позивача ОСОБА_3 компенсації моральної та майнової шкоди.

Відповідно до статті 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною статтею 30 Закону № 1961-IV.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, ринкова вартість транспортного засобу марки «Voklswagen transporter», р/н НОМЕР_2 після ДТП, визначена на онлайн – аукціоні з продажу автомобілів ТОВ «Україно-Польське підприємство «Автоонлайн-Україна» складає 55 500,00 гривень.

В ході розгляду справи, було з`ясовано, що позивач ОСОБА_3 після ДТП продав автомобіль, зясувати вартість проданого пошкодженого автомобіля не виявилось можливим. Разом з тим, в матеріалах спрви є зобов`язуюча пропозиція інтернет – аукціону «Автоонлайн», про готовність покупця придбати пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль позивача за суму 55 550,00 гривень.

Тому суд позбавлений можливості вирішити питання щодо передачі пошкодженого автомобіля відповідачу, а також провести експертизу для визначення вартості автомобіля після ДТП.

Згідно висновку № 26 від 08.10.2014р. експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню суми матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Volkswagen transportеr», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 сума матеріальної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_3 , у зв`язку пошкодженням вказаного автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 112 582,00 грн. Також у висновку вказано, що автомобіль відновленню не підлягає. Разом з тим, оскільки позивач продав автомобіль та не надав суду доказів за яку саме суму, суд приймає доводи страхової компанії та визначає вартість проданого автомобіля відповідно до пропозиції інтернет – аукціону «Автоонлайн» в розмірі 55550,00 гривень.

Крім того, позивачем ОСОБА_3 були здійсненні витрати на оплату стоянки пошкодженого автомобіля, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 1 670,00 грн., що також підтверджується товарним чеком № 66 від 31.12.2013р., квитанцією від 31.12.2013р. (т. 1 а.с. 13), які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 . Оскільки страхова компанія відшкодовує витрати на послуги стоянки лише у випадку пошкодження автомобіля, а не у разі фізичного знищення транспортного засобу, що узгоджується зі ст..ст. 29,30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну здоров`ю (ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в ред., що діяла на момент ДТП), становив 100 000,00 гривень, на одного потерпілого, за шкоду, заподіяну майну – 50 000,00 гривень.

Враховуючи наведене з АТ «СК «АРКС» на користь позивача ОСОБА_3 слід стягнути 28 739 гривень 80 копійок страхового відшкодування, спричиненої здоров`ю, та 50 000,00 гривень страхового відшкодування шкоди спричиненої майну.

Таким чином, з винуватця ДТП – відповідача по наявній справі ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_3 – 7 032,00 грн. – шкода, спричинена майну, яка розраховується: 112 582,00 грн. – 50 000,00 грн. – 55 550,00 гривень (вартість автомобіля ОСОБА_3 , визначена на онлайн – аукціоні з продажу автомобілів ТОВ «Україно-Польське підприємство «Автоонлайн-Україна»), у зв`язку з чим позов в цій частині слід задовольнити частково.

Щодо позовних вимог про відшкодування завданої моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а також вимогами ч. 3 ст. 23 ЦК України, відповідно до яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Щодо визначення розміру відшкодування позивачу моральної шкоди, то в цьому випадку суд бере до уваги роз`яснення, що викладені в п. 3, п. 5, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.02.1995р. № 4, які зазначають, що «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану».

Неправомірними винними діями відповідача ОСОБА_1 у зв`язку з завданням позивачам тілесних ушкоджень середньої тяжкості в наслідок протиправних дій відповідача, які порушили законні немайнові права позивачів, позивачам у кримінальній справі була заподіяна моральна шкода. Позивачі перенесли моральні страждання, які полягали у сильному фізичному болі та стражданні, які вони мусили відчувати від отриманих травм, болісного тривалого лікування, страху за своє здоров`я, що проявляються у позивачів по теперішній час. Певний період часу змушені були лікуватися, що вимагало від них додаткових зусиль для організації свого життя, приймали участь в допиті на досудовому слідстві та в суді. З урахуванням стану здоров`я позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , їх переживань, характеру та обсягу страждань, їх тривалості/часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану суд, враховуючи вимоги розумності і справедливості, оцінює завдану моральну шкоду позивачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в розмірі 20 000,00 грн. кожному.

На день ДТП ліміт відповідальності страховика за спричинену моральну шкоду складав 5% від розміру страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю (100 000,00 гривень), що складає 5 000,00 гривень кожному з позивачів.

Зважаючи, що страховик сплатив позивачу ОСОБА_2 страхове відшкодування витрат на лікування 2598 грн. 40 коп., моральної шкоди в розмірі 982 грн. 51 коп., на її користь з відповідача ПАТ «СК «АРКС» слід стягнути 3520 грн. 90 коп. на відшкодування витрат на лікування та 176 грн. на відшкодування моральної шкоди (3520 грн. 90 коп. х 5 %).

Таким чином, з ОСОБА_1 , слід стягнути на користь позивача ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 18841 грн. 49 коп. (20 000,00 гривень – 982 грн. 51 коп.-176 грн. = 18 841,49 гривень.

З АТ «СК «АРКС» на користь позивача ОСОБА_3 слід стягнути моральну шкоду в розмірі 1436 грн. 99 коп. (28739 грн. 80 коп. х 5 % =1436 грн. 99 коп.).

Таким чином, з ОСОБА_1 , слід стягнути на користь позивача ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 18563 грн. 01 коп. (20 000,00 гривень –1436 грн. 99 коп = 18 563,01 гривень.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона у справі повинна доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами по справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які обґрунтовують вимоги сторони. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

В судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт моральних страждань, понесених позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у зв`язку з неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 в розмірі зазначеному позивачами, який не був доведений в судовому засіданні, тому в цій частині позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 18841 грн. 49 коп.

З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 18563 грн. 01 коп., матеріальна шкода в розмірі 7 032,00 грн. та витрати на оплату стоянки пошкодженого автомобіля, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 1 670,00 грн.

З приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню витрати на лікування в розмірі 3520 грн. 90 коп. та моральна шкода в розмірі 176 грн.

З приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню витрати на лікування в розмірі 28739 грн. 80 коп., матеріальна шкода в розмірі 50000 грн. та моральна шкода в розмірі 1436 грн. 99 коп.

Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги платіжне доручення № 49590 від 06 серпня 2013 року, відомість № АХА00001258 від 06.08.2013 р. (т. 2 а.с. 130, 131), оскільки вони не містять інформацію щодо предмета доказування, відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України.

Так як позивачі звільнені від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої злочином, суд, відповідно до ст. 141 ЦПК України, прийшов до висновку, що з відповідачів ОСОБА_1 та АТ «СК «АРКС» в дохід держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1 855,30 грн. в рівних частинах з кожного.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (попередня назва – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування») про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржники не довели обставини, на які посилались як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надали.

Щодо доводів апеляційної скарги ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» про недоведеність суми відшкодування, то колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.

Наведені в апеляційних скаргах інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Твердження скаржників в апеляційних скаргах про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг.

Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційних скарг його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» залишити без задоволення.

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 16 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03 липня 2023 року.

Головуючий                                                        Р.Д. Громік

Судді:                                                        М.М. Драгомерецький

                                                               А.І. Дришлюк