ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-1836/08
30 січня 2009 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю представників: позивача - ОСОБА_1., ОСОБА_2.; відповідача - ОСОБА_3., ОСОБА_4., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Облагроспецпостач» до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про зобов'язання виконати виконавчий напис нотаріуса,
ВСТАНОВИВ :
ВАТ «Облагроспецпостач» звернулось до суду з адміністративним позовом до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про зобов'язання виконати виконавчий напис нотаріуса.
Позивач стверджував, що відповідачем не вчиняються дії по виконанню виконавчого напису, переданого державній виконавчій службі 11 вересня 2002 р.
На підставі наведених обставин позивач просив задовольнити його вимоги та зобов'язати відповідача виконати виконавчий напис.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представники відповідача позов не визнали. В обґрунтування своєї позиції представники відповідача зазначили, що вони вчинили всі можливі дії, спрямовані на виконання виконавчого документа. Далі представники відповідача зазначили, що у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке звернено стягнення за виконавчим написом, постановою старшого державного виконавця ОСОБА_4. від 14.03.2008 р. виконавчий документ був повернутий позивачу. За таких обставин представники вважали, що відповідач не має змоги вчиняти виконавчі дії, оскільки повторно виконавчий напис не був пред'явлений до виконання.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
08 березня 2002 р. між ВАТ «Облагроспецпостач» та ОСОБА_5. укладено договір застави, за умовами якого остання, як майновий поручитель, передала в заставу позивачу сідловий тягач МАЗ 54329 (державний номер НОМЕР_1), сідловий тягач МАЗ 504В (державний номер НОМЕР_2) та напівпричіп паливоцистерний (державний номер НОМЕР_3).
11 вересня 2002 р. приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис за реєстраційним № 7900, яким запропоновано звернути стягнення на сідловий тягач МАЗ 504В та напівпричіп паливоцистерний.
Спеціальним Законом який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі за текстом - «Закон № 606-XIV»).
Статтею третьою Закону № 606-XIV визначено перелік документів, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, до яких належать і виконавчі написи нотаріусів.
Позивач направив виконавчий напис на виконання до відділу державної виконавчої служби 11 вересня 2002 р.
Постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята відповідачем 12 вересня 2002 р.
Суд не має змоги встановити, які саме виконавчі дії проводились відповідачем, оскільки, за твердженням останнього, матеріали виконавчого провадження за той період не збереглись.
Разом з тим, з оглянутих в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження за більш пізній період та наданих на вимогу суду копій цих матеріалів, вбачається що постановою державного виконавця від 17 січня 2003 р. виконавчий документ був повернутий стягувачеві згідно його заяви, поданої 16 січня 2003 р.
Повторно позивач направив виконавчий напис до виконавчої служби для виконання 12 березня 2003 р.
Постановою державного виконавця від 12 березня 2003 р. відкрито виконавче провадження по виконанню зазначеного виконавчого документа.
Далі суд вважає за необхідне зазначити, що позивач визначив предметом позову зобов'язання виконати виконавчий напис нотаріуса.
Суд враховує, що статтею 11 КАС України передбачено його право вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Однак суд позбавлений можливості самостійно змінити предмет позову, оскільки відповідно до статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України це диспозитивне право позивача.
З огляду на викладене суд не вбачає необхідності в перерахуванні виконавчих дій, що були здійснені відповідачем, аналізі їх повноти та ефективності.
Суд констатує, що результатом дій відповідача, спрямованих на примусове виконання виконавчого напису нотаріуса стала постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 14 березня 2008 р. Підставою для прийняття такої постанови зазначено відсутність у боржника майна, визначеного виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення.
Листом від 14 березня 2008 р. за вихідним № 29/07 виконавчий напис був повернутий позивачеві.
Можливість повернення виконавчого документа стягувачеві передбачена статтею 40 Закону № 606-XIV. Згідно пункту шостому частини першої зазначеної статті Закону виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
За змістом статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 606-XIV державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Стаття 18 Закону № 606-XIV визначає обов'язок державного виконавця відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Таким чином, аналіз зазначених норм Закону № 606-XIV свідчить, що обов'язок державного виконавця здійснити заходи, спрямовані на виконання виконавчого документа, виникає після отримання цього документа за заявою стягувача.
Частиною п'ятою статті 40 Закону № 606-XIV передбачено право стягувача повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.
Згідно статті 21 Закону № 606-XIV виконавчий напис нотаріуса може бути пред'явлений до виконання протягом року.
За поясненнями представника позивача виконавчий напис був направлений до головного управління юстиції в Черкаській області разом зі скаргою на дії виконавчої служби, де знаходиться до цього часу.
Ця обставина підтверджується і наданою суду копією скарги від 22 квітня 2008 р. за вихідним № 15, адресованої головному управлінню юстиції в Черкаській області, з якої вбачається, що оригінал виконавчого напису нотаріуса прикладений до неї в якості додатка.
Суд також звертає увагу, що в жовтні 2008 р. позивач звертався до адміністративного суду зі скаргою на дії виконавчої служби, щодо невиконання виконавчого напису нотаріуса від 11.09.2002 р. за реєстраційним № 7900.
Ухвалою суду від 03 листопада 2008 р. позовна заява ВАТ «Облагроспецпостач» була залишена без розгляду у зв'язку з заявою позивача. Своє рішення позивач обґрунтував необхідністю пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Не зважаючи на це, на час розгляду справи в суді, позивач не скористався наданим йому правом та не пред'явив повторно виконавчий напис до виконання.
З огляду на викладене, у світлі своєї власної оцінки обставин справи суд поділяє висновки та мотивування відповідача і констатує, що державна виконавча служба позбавлена можливості виконати виконавчий документ який не був пред'явлений до виконання.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Облагроспецпостач» до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про зобов'язання виконати виконавчий напис нотаріуса відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 4 лютого 2009 р.
Суддя І.О.Лічевецький