Справа № 143/649/23

УХВАЛА

Іменем України

       05.07.2023 року                     м. Погребище

Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Бойко А. В., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

Встановив:

05.07.2023 до Погребищенського районного суду Вінницької області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Бучанського районного нотаріального округу Київської області Сердюку Олександру Петровичу видачу свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника ОСОБА_3 , який за життя склав заповіт на ім`я позивача ОСОБА_1 . Однак право на обов`язкову частку у спадщині має ОСОБА_2 ( є особою з інвалідністю ІІ групи), який подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. У разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Бучанського районного нотаріального округу Київської області Сердюку О. П. видачі свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 , заявнику може бути істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду, а також завдасть шкоди правам позивача та йогозаконним інтересам.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ч.8 ст. 153 ЦПК України передбачає, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову.

Види забезпечення позову передбачені ч.1 ст. 150 ЦПК України. П. 2 ч. 1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

За змістом ч.3 ст.150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зобов`язує суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, тільки пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Тобто, вирішуючи дане питання суд повинен враховувати інтереси всіх учасників процесу, в тому числі позивача і відповідача.

Зі змісту заяви вбачається, що предметом розгляду поданої позовної заяви є визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Ч. 2 ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат» встановлена заборона будь-якого втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст.42 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Згідно п. 3 глави 2 розділу І «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, за

обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Згідно підпункту 4.13 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 ЦК України.

Отже, чинним законодавством України передбачений обов`язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження, тобто тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на невизначений строк (до вирішення справи судом), за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення до суду з позовною заявою.

З огляду на викладене, враховуючи наявність спеціальної правової норми, яка імперативно визначає підставу обов`язкового зупинення нотаріусом вчинення нотаріальних дій на підставі письмової заяви позивача, як заінтересованої особи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу вчиняти дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .

Водночас, заявник не позбавлений права звернутися до приватного нотаріуса із відповідною заявою про зупинення вчинення нотаріальних дій.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.149,150-153,157,260-261 ЦПК України, суд, -

Постановив:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя