Справа № 128/215/20

Провадження №11-кп/801/772/2023

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_7

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження № 12019020100000708, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань 07.08.2019 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 – адвоката ОСОБА_7 на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 22 травня 2023 року по обвинуваченню

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого у будинку АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 19.12.2014 Вінницьким міським судом Вінницької області за ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- 10.08.2018 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим стром на 2 (два) роки; ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.01.2022 вирок приведено у відповідність до Закону України № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 5 (п`ять) років зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 (два) роки,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

       Вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 22 травня 2023 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2018 та остаточне покарання визначено у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі 942 (дев`ятисот сорока двох) гривень 06 копійок.

Вирішено питання заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна та долю речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_8 діючи з прямим умислом та усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, всупереч вимог ст. 178 ЦК України, п.п. 1-3, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, додатку № 2, затвердженого п. 2 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 № 2471 - XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.11, 12.1, 12.2 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об`єднаннями з дозволу внутрішніх справ), відповідно до якого холодна зброя не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України без передбаченого законом дозволу, вчинив злочин проти громадської безпеки в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) холодною зброєю, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , точний час, дату та місце слідством не встановлено, на території обійстя, знайшов армійський ніж, який є холодною зброєю та виготовлений промисловим способом. ОСОБА_8 , за власним бажанням, взяв армійський ніж та зберігав за місцем свого проживання серед особистих речей для використання у власних цілях без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переніс армійський ніж із невстановленого досудовим слідством місця, поклав до рюкзака та перевозив вказаний ніж на власному велосипеді, тим самим незаконно носив холодну зброю при собі.

Так, 07.08.2019, близько 02 год. 50 хв., ОСОБА_8 , рухався навпроти ТОВ «Епіцентр К», розташованого по вул. Хмельницьке шосе, № 1а в с. Зарванці, Вінницького району Вінницької області, де на підставі ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений працівниками Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, якими в ході здійснення поверхневої перевірки та огляду рюкзака виявлено та вилучено ніж, який, відповідно до висновку експерта № 333 від 28.10.2019, являється холодною зброєю колюче-ріжучої дії - ножем армійським (СРСР), виготовленим заводським способом.

Дії ОСОБА_8 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.

В апеляційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_8 – адвоката ОСОБА_7 ставиться питання про зміну вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 22 травня 2023 року в частині призначеного покарання через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості.

Просить призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у виді двох років позбавлення волі, а остаточне покарання за сукупністю вироків визначити у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд при призначенні ОСОБА_8 покарання, не в повній мірі врахував загальні підстави призначення покарання згідно ст.65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані обвинуваченого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання і призначив йому покарання, яке за своєю суворістю є явно несправедливим. На переконання захисника судом не враховано наявність у обвинуваченого місця роботи, утриманців, а також обставин, що пом`якшують покарання - визнання вини та щирого каяття.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника вважаючи судове рішення законним та обґрунтованим.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 – адвоката ОСОБА_7 підтримала доводи апеляційної скарги сторони захисту з підстав, викладених в ній та просила задовольнити в повному об`ємі.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Як убачається з вироку, суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, які в апеляційній скарзі не заперечуються і перевірці в апеляційній інстанції не підлягають.

Доводи апеляційної скарги захисника в частині невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості (є явно несправедливим) суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 52 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Зазначені положення закону вказують на те, що кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести, та з іншої сторони такі заходи примусу мають бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.

Окрім наведеного ККС ВС у постанові від 09.10.2018 (справа 756/4830/17-к) дійшов висновку, що термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Як убачається з вироку, судом визнані обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Поряд з цим судом було установлено, що ОСОБА_8 посередньо характеризується за місцем проживання (а. п. 108), відповідно до складеної органом пробації на вимогу суду досудової доповіді у обвинуваченого встановлено високий ризик повторного вчинення кримінальних правопорушень та високий ризик небезпеки для суспільства (а. п. 82-84). Також ОСОБА_8 перебуває на профілактичному обліку в КП Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, канабіноїдів зі шкідливими наслідками (а. п. 96). Окрім цього з матеріалів провадження убачається, що кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_8 у період звільнення від відбування покарання за попереднім вироком з іспитовим строком, що у свою чергу дало суду підставу встановити обставину, яка обтяжує покарання – рецидив злочину.

Зазначені дані про особу обвинуваченого, навіть за наявності обставин, що пом`якшують покарання, у сукупності зі встановленими обставинами вчинення злочину, його тяжкості, дали суду підстави для призначення ОСОБА_8 найбільш суворого виду покарання з-поміж альтернативних, визначених санкцією частини статті, при цьому в максимальному розмірі.

Також остаточне покарання за сукупністю вироків вірно призначено із застосуванням положень ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вирком.

За наведених обставин суд не знаходить підстав для скасування чи зміни вироку суду.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 – адвоката ОСОБА_7 без задоволення.

Вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 22 травня 2023 року у кримінальному провадженні № 12019020100000708, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань 07.08.2019 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді: