Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/283/23 Головуючий у суді І-ї інстанції Загреба І. В.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2023 року. м. Кропивницький

       Суддя Кропивницького апеляційного суду Ремез П.М., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.05.2023, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.05.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.

Згідно постанови суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 17.04.2023 о 23-58 год, керуючи з ознаками алкогольного сп’яніння транспортним засобом автомобілем «ВАЗ 21093», д/н НОМЕР_1 по вул. Євгена Тельнова, 13 в м. Кропивницький, у порушення п. 2.5 ПДР України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Не погоджуючись з постановою суду особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду та скасувати її.

Водночас, апелянт просить зупинити провадження по справі про адміністративне правопорушення до його звільнення з військової служби.

Вказує на те, що розгляд справи відбувся у його відсутності, він не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення через те, що він на той час і на даний період часу є військовослужбовцем ЗСУ та перебуває на службі. З матеріалами справи він не знайомий.

Вказує і на те, що командир військової частини відмовляє у наданні йому відпустки, та рекомендував останньому звернутися з письмовою заявою до суду про зупинення провадження у справі до його звільнення з військової служби.

Зокрема, просить апеляційний суд застосувати аналогію закону, а саме ст. 335 КПК України, яка містить відповідні правові норми.

Особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлявся апеляційним судом належним чином у встановленому законом порядку.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, судову повістку про розгляд його апеляційної скарги на 09.30 год. 06.07.2023 правопорушник отримав за місцем свого проживання особисто 28.06.2023, проте на вказаний час у судове засідання не з`явився, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив та заяв про відкладення справи апеляційному суду не надав.

Перевіривши матеріали справи та зваживши доводи апеляції вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як слідує із матеріалів справи постанова суду першої інстанції за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення постановлена 11.05.2023 за відсутності ОСОБА_1 , що підтверджується даною постановою суду (а.с.11-14).

Згідно супровідного листа районного суду копію постанови направлено ОСОБА_1 16.05.2023 та отримано ним особисто 30.05.2023 (а.с.15-16), а апеляційну скаргу подано ним до районного суду 09.06.2023, тобто в межах 10-ти денного строку з моменту отримання копії постанови суду, а тому слід вважати, що ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження постанови районного суду з поважних на те причин, а тому строк на подання апеляційної скарги необхідно поновити.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в

справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2015, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції.

Згідно п. 6 вказаної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом; та лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктами 3-5 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно п. 7 розділу І вказаної Інструкції.

Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ,складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 435868 від 18.04.2023, яким підтверджується, що саме 17.04.2023 о 23 год 58 хв по вул. Євгена Тельнова, 13 в м. Кропивницькому, мало місце правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_1 (а.с.1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що водій відмовився від проходження огляду на місці його зупинки та відмовився від підпису акту (а.с.3);

- направленням на огляд до закладу охорони здоров`я водія ОСОБА_1 , для виявлення стану алкогольного сп`яніння, у зв`язку з виявленням у нього поліцейським ознак сп`яніння, а саме порушення мовлення, порушення координації рухів, поведінка що не відповідає обстановці, де у графі «результати огляду» зазначено, що такий огляд не проводився (а.с.4);

- довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_2 , дата видачі: 09.04.2019 на право керування т/з (а.с.5);

- відеозаписом долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 до моменту його зупинки (а.с.6). Із зазначеного відеозапису можливо встановити, що за кермом дійсно перебував ОСОБА_1 . Водночас, з наявного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку інспекторами патрульної поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці його зупинки із застосуванням алкотестера «Драгер» та в спеціалізованій медичній установі, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено. Порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено.

Таким чином, проаналізованими та належним чином оціненими в їх сукупності та взаємозв’язку доказами, судом першої інстанції підтверджено, що

ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1  складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Надавши оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції немає підстав.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1  про те, що районний суд належним чином не повідомляв його про розгляд справи, оскільки як вбачається з матеріалів справи на номер мобільного телефону ОСОБА_1  надсилалось SMS-повідомлення з повісткою про виклик до суду у справі про адміністративне правопорушення, яке не доставлено останньому з причин що: «абонент тимчасово недоступний» (а.с.4).

У той же час, на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда (https://kr.kr.court.gov.ua/sud1109/gromadyanam/csz/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи.

Також, не можуть бути прийняті до уваги посилання ОСОБА_1 на те що він є військовослужбовцем ЗСУ та перебуває на службі, через що провадження у справі треба зупинити до його звільнення, оскільки ним надано лише копію витягу з наказу № 44 від 08.03.2022 командира військової частини НОМЕР_3 про те, що він призначений на посаду прожекториста взводу вузла зв`язку в/ч НОМЕР_3 , але з того часу пройшло вже більше року і ніяких підтверджуючих даних про проходження на даний час військової служби ним до суду не надано.

Апеляційний суд вважає, що у справі про адміністративне правопорушення, яка переглядається, належними та допустимими доказами доведено факт відмови ОСОБА_1 , на законну вимогу поліцейського,від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а доказів протилежного матеріали справи не містять.

При накладені адміністративного стягнення судом, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вчинення адміністративного правопорушення що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою.

Врахувавши вказані обставини місцевий суд призначив ОСОБА_1 фактично мінімально можливе адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порушень норм матеріального або процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що могло бути підставою скасування судового рішення, не встановлено.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційна скарга

задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без зміни.

Керуючись ст. 294 ч. 8 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.05.2023.

Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.05.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:        

Суддя Кропивницького

апеляційного суду                                                                           Ремез П.М.