Справа № 373/992/23

Провадження № 2-н/373/139/23

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

05 липня 2023 року                                                м. Переяслав

Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Лебідь В.В. розглянув заяву представника стягувача ОСОБА_1 -адвоката Ткаченко Анни Петрівни про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 -адвокат Ткаченко А.П. звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/ 4 частки від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Наказне провадження є особливим видом цивільного судочинства, в якому здійснюється безспірне задоволення грошових вимог, а також відсутність у боржника у випадку видачі наказу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України права звернутися до суду із заявою про скасування наказу (ч. 1 ст. 170 ЦПК України).

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що необхідною передумовою виникнення права на отримання аліментів є проживання спільної дитини разом з одним із батьків та перебування її на утриманні саме особи, яка звертається із заявою до суду.

Відповідно до ч. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що дитина проживає разом зі стягувачем, однак до заяви не додано доказу (доказів) на підтвердження утримання дитини. Відсутні будь-які інші письмові докази, які свідчать про те, що боржник добровільно не приймає участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини. Таким чином, вимоги заявника повинні бути документально підтверджені належними та допустимими доказами, що в свою чергу не можуть викликати сумнівів щодо настання права вимоги.

Відповідно до вимог пунктів 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу або якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Зазначені обставини є підставою для відмови у видачі судового наказу, що не позбавляє заявника права звернутися до суду із цими вимогами в позовному провадження.

Керуючись статтями 161, 165, 166 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику заявника ОСОБА_1 -адвокату Ткаченко Анні Петрівні у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Роз`яснити заявнику та її представнику про право на звернення з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ