Справа № 127/31725/21

Провадження № 22-ц/801/1145/2023

Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 рокуСправа № 127/31725/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Медвецького С. К.,

за участю секретаря судового засідання: Литвина С. С.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 127/31725/21 за апеляційною скаргою адвоката Лашутіна Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2022 року, ухвалене у складі судді Бойка В. М. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу – Лукашенко В. Б. про визнання права власності в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що 19 липня 2011 року дочка позивачки, ОСОБА_3 , та відповідач по справі ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. Від шлюбу у них народилося двоє дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час перебування у шлюбі відповідач на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 06 листопада 2013 року набув на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 .

31 грудня 2018 року дочка позивачки ОСОБА_6 , разом з дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , були вбиті відповідачем по справі ОСОБА_2

15 лютого 2019 року за заявою ОСОБА_1 була відкрита спадкова справа №18/2019. Позивачка є єдиною спадкоємицею після смерті дочки, проте 12 жовтня 2021 року у зв`язку із тим, що частка померлої ОСОБА_6 у праві власності на квартиру не визначена, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

У зв`язку із наведеним та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 звернувшись в суд із даним позовом, просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті дочки ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 та вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2022 року позов задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті дочки ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 в період перебування у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 набув на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , відтак це майно є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та померлої ОСОБА_6 .

Доказів про те, що між співвласниками була домовленість про визначення розмірів часток квартири, матеріали справи не містять, отже, враховуючи вищевикладене, після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, зокрема, на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Оскільки позивачка є матір`ю спадкодавиці та враховуючи, що інших спадкоємців немає, відповідно до ст. 1261 ЦК України, вона має право на спадкування за законом, а тому її право підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У квітні 2023 року адвокат Лашутін С. О. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 28 квітня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя – Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Медвецький С. К.

Ухвалами Вінницького апеляційного суду від 03 травня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а також витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 травня 2023 року було продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 червня 2023 року справу призначено до розгляду на 06 липня 2023 року о 10:00 год з повідомленням сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав ОСОБА_2 можливості бути присутнім у судовому засіданні, чим його було позбавлено конституційного права на участь у судовому розгляді справи, внаслідок чого він був позбавлений можливості надати суду докази та навести свої заперечення проти позовних вимог.

Окрім того ОСОБА_2 має малолітню доньку, яка має право користування спірним майном, а ухваленим заочним рішенням були порушені її права.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення як безпідставну та необґрунтовану.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки не повідомили, заяв про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції не подавали, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивачка ОСОБА_1 є матір`ю померлої ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 38).

06 листопада 2013 року відповідач ОСОБА_2 , перебуваючи в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 , набув права власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 06 листопада 2013 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно серії ЕАО № 905779 (а. с. 42-43).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2017 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та померлою ОСОБА_8 , що був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 19 липня 2008 року, актовий запис № 1313 (а. с. 33).

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2021 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1, 2 ч. 2 ст. 115 КК України, за вчинення умисного вбивства своїх близьких родичів, а саме: матері ОСОБА_9 , малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та колишньої дружини ОСОБА_6 , за що йому призначене покарання у виді довічного позбавлення волі (а. с. 8-30).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 дочка позивачки ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 37).

Позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті дочки ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою №583/02-14 від 12 жовтня 2021 року, виданою приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В. Б. (а. с. 40).

Із відповіді №561/02-14/18/2019 від 24 вересня 2021 року приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Лукашенка В. Б. встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 . Інформації про поділ та/або укладення будь-яких договорів щодо цієї квартири між подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_6 – відсутня, тому повідомити розмір часток ОСОБА_6 у праві власності на цю квартиру неможливо (а. с. 39).

Постановою приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Лукашенка В. Б. від 12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку невизначеністю частки померлої ОСОБА_6 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 41).

Відповідно до висновку про ринкову вартість 1/2 частки чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 , вартість 1/2 частки квартири складає 537 145,00 грн. (а. с. 50-63).

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає у повній мірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як встановлено із матеріалів справи, шлюб між відповідачем ОСОБА_2 та померлою дочкою позивачки ОСОБА_6 був укладений 19 липня 2008 року та розірваний рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2017 року, отже, придбана 06 листопада 2013 року спірна квартира є об`єктом спільної сумісної власності колишнього подружжя.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з частинами 1 - 3 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Доказів про те, що між співвласниками була домовленість про визначення розмірів часток квартири, матеріали справи не містять.

Статтями 1216, 1218, 1220 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Отже, після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відтак оскільки позивачка ОСОБА_1 є матір`ю спадкодавиці та враховуючи, що інших спадкоємців немає, вона має право на спадкування за законом 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Враховуючи положення ст. 392 ЦК України, право власності, зокрема, спадкоємця на спадкове майно, підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 16 ЦК України встановлює, що одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів особи є визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин апеляційний суд повністю погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність захисту прав ОСОБА_1 шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті дочки ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .

У апеляційній скарзі адвокат Лашутін С. О. в інтересах ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції не надав останньому можливості бути присутнім у судовому засіданні, чим позбавив конституційного права на участь у судовому розгляді справи, внаслідок чого він був позбавлений можливості надати суду докази та навести свої заперечення проти позовних вимог.

Апеляційний суд вважає, що такі доводи є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції була постановлена вмотивована ухвала від 20 квітня 2022 року про відмову у етапуванні засудженого ОСОБА_2 , оскільки це не передбачено в рамках цивільного судочинства, та роз`яснено право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яким ОСОБА_2 не скористався.

Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_2 не був позбавлений можливості в суді першої інстанції надавати докази та наводити свої заперечення проти заявлених позовних вимог шляхом надіслання їх на адресу суду, проте із невідомих причини не робив цього, а також не надав таких доказів суду апеляційної інстанції.

Посилання на відмову суду у задоволенні клопотання адвоката Лашутіна С. О. про проведення судового засідання 11 квітня 2023 року о 09 год. 00 хв. в режимі відеоконференції не заслуговують на увагу, оскільки таке клопотання заявлялося у межах перегляду заочного рішення та не стосувалося розгляду справи судом першої інстанції. Такі доводи можуть слугувати підставою зокрема для заперечень на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 квітня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Доводи щодо порушення прав малолітньої доньки ОСОБА_2 при розгляді справи є надуманими, адже вона не є спадкоємицею померлої колишньої дружини відповідача та не має жодних прав на належну померлій ОСОБА_6 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не ґрунтуються на нормах права, тому судом до уваги не приймаються.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2023 року ОСОБА_2 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 9 419,18 грн до ухвалення Вінницьким апеляційним судом постанови у справі.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, тому з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути вказану суму судового збору за перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2022 року в апеляційному порядку.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Лашутіна Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2022 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 9 419,18 грн судового збору за перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2022 року судом апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий                                                                 В. В. Оніщук

Судді                                                                         С. Г. Копаничук

С. К. Медвецький