Справа № 344/11662/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2121/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

17 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.,

суддів Васильковського В.М., Малєєва А.Ю.

секретаря Мельник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 28 травня 2015 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 12 серпня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 12 серпня 2015 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 28 травня 2015 року – задоволено.

В порядку забезпечення позову накладено арешт на майно ОСОБА_3 в межах суми позову -2 338 924 грн. 61 коп.

В свою чергу зобов’язано ОСОБА_2 забезпечити заставою у розмірі 233 892 грн. 46 коп. вимогу про накладення арешту на майно ОСОБА_3 в межах суми 2 338 924 грн. 61 коп.

На дану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, що регулюють підстави, умови та порядок забезпечення позову.

Зазначає, що суд вийшов за межі заявлених вимог, оскільки наклав арешт на все майно боржника, в той час як було заявлено вимогу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на конкретно зазначене майно, зокрема:нежитлове приміщення по вул. Січових Стрільців, 23 в м. Коломия.

Також, на думку апелянта, вимога суду про внесення застави у розмірі 233 892, 46 грн. як умови накладення арешту на майно відповідача є необґрунтованою, оскільки жодних мотивів або доказів, що доводять необхідність застосування зазначеного заходу, судом не вказано. Крім того, на підтвердження відсутності зловживання правом на забезпечення позову, заявником надано ряд документів, що підтверджують наявність спору.

З цих підстав, ухвалу суду першої інстанції, апелянт просив скасувати та постановити нову про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 87/1000 часток нежитлового приміщення, по вул. Січових Стрільців, 23 в м. Коломия.

В судове засідання сторони, будучи належно повідомленими про розгляд справи, не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 151,152,153 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому позов майнового характеру забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, про що зазначено в абзаці 1 п. 4 Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 4 ст. 153 ЦПК України встановлено, що суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим за розмір ціни позову.

Згідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вимога про внесення застави позивачем є правом суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 28 травня 2015 року. Одночасно з пред’явленням позову, ОСОБА_2 подав заяву, в якій просив забезпечити позов, шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_3 майно, нежитлове приміщення по вул. Січових Стрільців, 23 в м. Коломия, Івано-Франківської області.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, оскільки такий спосіб забезпечення позову передбачений законом, і його невжиття дійсно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Також колегія суддів погоджується з висновком суду щодо необхідності внесення застави, з метою недопущення зловживання правом забезпечення позову.

Що ж до посилання апелянта на те, що він просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення по вул. Січових Стрільців, 23 в м. Коломия, то в матеріалах справи відсутні дані про те, що особа, зазначена ОСОБА_2, як боржник являється власником зазначеного приміщення чи його частини.

Разом з тим, зважаючи на доводи апелянта про скрутний матеріальний стан внаслідок невиконаного ОСОБА_3 зобов’язання, колегія суддів вважає за можливе розмір застави зменшити до 50 000 гривень.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317, ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 12 серпня 2015 року в частині визначення судом розміру застави змінити, зменшивши суму застави до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.

В решті ухвалу Івано-Франківського міського суду від 12 серпня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

ОСОБА_4