Апеляційний суд Івано-Франківської області
м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді: Перегінець Л.В.
суддів: Меленко О.Є. Горблянського Я.Д.
секретаря: Сурмачевської У.С.
За участю апелянта ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 14 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя , -
встановила:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя, а саме житлового будинку в м.Калуші по вул. Рильського, 33-А, нежитлового приміщення по вул.Долинській,60 в м.Калуші та автомобіля НОМЕР_1. З врахуванням уточнених вимог просила визнати за нею право власності на нежитлове приміщення по вул.Долинській, 60, в м.Калуші, за відповідачем визнати право власності на житловий будинок по вул.Рильського, 33-А, та автомобіль НОМЕР_1, стягнути з ОСОБА_1 в користь позивачки різницю вартості спірного майна в сумі 390956 грн. Позов обгрунтовувала тим, що враховуючи неможливість спільного проживання з відповідачем та результати проведених експертиз є доцільність реального поділу об»єктів, які належать до спільного майна.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 14 січня 2011 року позов ОСОБА_2 було задоволено, визнано житловий будинок в м. Калуші по вул. Рильського, 33-А, нежитлове приміщення по вул. Долинській, 60, в м.Калуші та автомобіль НОМЕР_1 спільною власністю подружжя. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований в _____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц- 323/2011р. Головуючий у 1 інстанції Кардаш О.І.
Категорія 5 Доповідач Перегінець Л.В.
м.Калуші Івано-Франківської області по вул.Рильського, 33-А та автомобіль НОМЕР_1. Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення по вул. Долинській, 60, в м.Калуші Івано-Франківської області. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю вартості спільного майна подружжя в сумі 390956 грн.
Не погодившись з таким рішенням відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду змінити, а саме визнати житловий будинок, розташований в м.Калуші Івано-Франківської області по вул.Рильського, 33-А спільною власністю подружжя та визнати за позивачкою право власності на ? частку житлового будинку розташованого в м.Калуші Івано-Франківської області по вул.Рильського,33-А, в решті позовних вимог просить відмовити. Свої вимоги обгрунтовує тим, що судом неналежно дано оцінку обставинам справи та винесено неправильне рішення. Зокрема, приміщення, яке суд присудив позивачці є виробничим приміщенням і було подаровано його матір”ю. Проте у зв”язку з особливістю угоди було оформлено договір купівлі-продажу, хоча гроші не оплачувалися. Дане приміщення не є об”єктом спільної сумісної власності так як використовується ним у підприємницькій діяльності. Крім того, судом не розглядалося питання реального поділу будинку, або визнання ідеальних часток, чи залишення майна у спільній власності.
В судовому засіданні апелянт заявлені вимоги підтримав, просив апеляційну скаргу задволити в повному обсязі.
Позивач в судове засідання не з”явилася.
Заслухавши доповідача, апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.02.1993 року. Від шлюбу у них народилося двоє дітей : син Володимир-03.09.1993 року народження та дочка ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу № 0044976 від 06.02.1997 року шлюб було розірвано. Проте сторони продовжували проживати однією сім”єю до вересня 2009 року, що підтверджено ними в судовому засіданні.
За час подружнього життя ними набуто майно : житловий будинок, розташований в м.Калуші Івано-Франківської області по вул.Рильського, 33-А, нежитлове приміщення по вул. Долинській,60 в м.Калуші Івано-Франківської області та автомобіль НОМЕР_1. Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, визнавши його спільною власністю подружжя.
Проте ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині поділу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач не пропонував варіанти поділу спільного майна подружжя, судом прийнято варіант запропонований позивачем. Проте, при вирішенні цього питання, суд не врахував всіх обставин у справі та наявні докази.
Із дослідженних матеріалів по справі слідує, що 03.02.2009 року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу придбав нежитлове приміщення по вул. Долинській, 60, в м.Калуші Івано-Франківської області площею 249,9 кв.м.
Дані обставини в силу ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають як такі, що визнаються сторонами.
З 07.07.2009 року ОСОБА_1 зареєстрований суб”єктом підприємницької діяльності, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця за № 618369.
Згідно ст.71 СКУ майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1, спірне приміщення використовувалося та використовується ним у підприємницькій діяльності з виробництва металевих дверей та ковки. Згідно Свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.2010 року ОСОБА_1 є платником єдиного податку за видом діяльності : виготовлення металевих дверей, ковка та роздрібна торгівля, з визначенням місця зайняття зазначеною діяльністю: м. Калуш, вул. Долинська,60.
Враховуючи, що дане нежитлове приміщення використовується відповідачем для реалізації виду підприємницької діяльності та є джерелом його доходу, тоді як пояснила позивач, вона займається підприємницькою діяльністю з іншого виду діяльності не пов”язаним з даним, у суду першої інстанції були відсутні підстави визнавати право власності на дане приміщення за ОСОБА_2
Тому колегія суддів приходить до висновку, що його слід визнати за ОСОБА_1 та стягнути з нього грошову компенсацію на користь позивачки враховуючи різницю у вартості спільного майна в сумі 302486,1 грн. виходячи з вартості ? нежитлового приміщення по вул. Долинській, 60, в м.Калуші Івано-Франківської області та автомобіля НОМЕР_1.
З огляду на те, що відповідач не заперечує того факту, що житловий будинок придбано за час спільного проживання, слід визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на ? житлового будинку , розташованого в м.Калуші Івано-Франківської області по вул.Рильського, 33-А, вартістю 586381,49 грн. за кожним.
Таким чином, рішення суду щодо визнання за позивачкою права власності на нежитлове приміщення є передчасним та винесеним без врахування фактичних обставин у справі, а тому не може вважатися законним та обґрунтованим, підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення.
На підставі наведеного та ст.ст.69-72,74 СКУ, керуючись ст. ст. 218, 309, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 14 січня 2011 року скасувати в частині поділу спільного майна подружжя та прийняти нове рішення.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку розташованого в м.Калуші Івано-Франківської області по вул.Рильського, 33-А вартістю 586 381,49 грн. за кожним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться по вул. Долинській, 60, в м.Калуші Івано-Франківської області вартістю 497 944,2 грн. площею 249,9 кв.м. та автомобіль НОМЕР_1 вартістю 107061 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю вартості спільного майна подружжя в сумі 302486,1 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Перегінець Л.В.
Судді Меленко О.Є.
ОСОБА_4