ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

Справа № 2-8/09

Р І Ш Е Н Н Я

24 березня 2009 року           Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Красилівського відкритого акціонерного товариства „Будівельник” про стягнення  додаткових  витрат, пов’язаних з спеціальним медичним, звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням,

встановив :

ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідачів про перерахунок розміру відшкодування додаткових витрат, пов’язаних з спеціальним медичним, звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням, у зв'язку з підвищенням вартості життя і збільшення розміру мінімальної заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог, які вона уточнила і доповнила в судовому засіданні, позивачка посилається на те, що 06 липня 1990 року, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини водія ОСОБА_2 та Красилівської ПСБМД, реорганізованої у подальшому в Красилівське ВАТ “Будівельник», вона стала інвалідом першої групи і втратила 100 відсотків працездатності. Судовими рішеннями неодноразово встановлювався розмір сум, які їй виплачувалися відповідачами у рахунок відшкодування шкоди. Останнім рішенням Красилівського районного суду від 14 березня 2001 року на її користь з відповідачів провадиться стягнення додаткових витрат, пов’язаних з ушкодженням її здоров’я, а саме з ОСОБА_2 40% цих витрат, з ВАТ «Будівельник» - 60 %. Оскільки з 2006 року значно збільшився розмір мінімальної  заробітної плати, посилаючись на ч.2 ст. 1208 ЦК України, позивачка просить провести перерахунок розміру відшкодування додаткових витрат, пов’язаних з звичайним та побутовим доглядом у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати за період з 01.02.2006 року по 01.03.2009 року та стягнення  з відповідачів вказані витрати з 01.03.2009 року  з ОСОБА_2 в розмірі 0,3 частини мінімальної заробітної плати, а з ВАТ «Будівельник» в розмірі 0,45 частини мінімальної заробітної плати щомісячно.

    В судовому засіданні позивачка  підтримала позовні вимоги.

    Представник  відповідача – голова  правління  ВАТ «Будівельник»  Томчук Ю.В. позов  визнав частково. Просив зменшити розмір відшкодувань,  стягнення яких проводиться з підприємства, з 60 % до 10 %, а також відмовити  позивачці в проведенні перерахунку розміру відшкодування за період з 2006 по 2008 роки. В обґрунтування заперечення посилається на те, що вина підприємства в заподіянні шкоди позивачці є незначною, підприємство перебуває в скрутному становищі. В період з 2006 по 2008 роки підприємство регулярно в рахунок відшкодування заподіяної шкоди сплачувало позивачці по 30 гривень щомісячно. Помилково за вказаний період  позивачці  щомісячно недоплачувалося лише по  60 копійок, через що  на день розгляду справи в суді виник борг в сумі 21,60 гривня.

Відповідач ОСОБА_2, якого  про час і місце  розгляду справи  було повідомлено через оголошення у пресі відповідно до ч.9 ст.74 ЦПК України, в суд не з’явився, причину неявки не повідомив.  

Третя особа на стороні відповідача ВАТ „Будівельник” Мазурок М.І. заперечень проти позову не надав, пояснив, що в даний час в трудових відносинах з вказаним підприємством не перебуває.

Заслухавши пояснення позивачки, представника ВАТ „Будівельник” , третьої особи Мазурка М.І.   та  дослідивши  матеріали справи, суд  вважає, що  позовні  вимоги  підлягають  задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.07.1990 року  внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини водія ОСОБА_2 та Красилівської ПСБМД, реорганізованої у подальшому в Красилівське ВАТ “Будівельник», позивачка, яка на той час носила прізвище ОСОБА_5, а після одруження змінила прізвище на ОСОБА_1, стала інвалідом першої групи і втратила 100 відсотків працездатності. Наведені обставини підтверджуються вироком Красилівського районного суду  від 20.09.1990 року, згідно якого відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним і засуджений за ст.215 ч.2 КК України з застосуванням ст.251 КК України на 3 роки позбавлення волі, постановою слідчого прокуратури Красилівського району  від 26.09.1990 року , згідно якої  щодо Мазурка М.І., який на час вказаної дорожньо-транспортної пригоди працював   в Красилівській ПСБМД, правонаступником якої є ВАТ „Будівельник”, було  відмовлено в порушенні кримінальної справи  за ст.167 КК України з передачею матеріалів товариському суду за місцем роботи,   рішенням Красилівського районного суду  від  06 серпня  1991 року, згідно якого з відповідачів проводяться  стягнення  на користь позивачки  додаткових  витрат, пов’язаних  з ушкодженням здоров’я, відповідно з ОСОБА_2 40 % цих витрат, ВАТ „Будівельник” - 60 %.

Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Довідкою Старокостянтинівської МСЕК від 17.11.2000 року підтверджується, що позивачка є інвалідом першої групи  і потребує  спеціального  медичного, звичайного  та  побутового  догляду  безстроково.

14.03.2001 року у цивільній справі за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Красилівського ВАТ «Будівельник» про стягнення додаткових витрат, пов’язаних з розладом здоров’я, суд задовольнив вимоги позивачки і стягнув на її користь з ОСОБА_2 20,40 гривень щомісячно, з ВАТ „Будівельник” 30,60 гривень щомісячно додаткових витрат, пов’язаних з спеціальним медичним, звичайним та побутовим доглядом.

Відповідно до пунктів 19 і 22 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»   розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим установлюється залежно від характеру цього догляду  і не може бути меншим (на місяць) від: мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо); її половини - на постійний сторонній догляд; чверті - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо). Для інвалідів I групи висновок МСЕК чи судово-медичної експертизи про потребу в звичайному сторонньому догляді або в побутовому обслуговуванні не вимагається. Якщо потерпілий потребує допомоги кількох видів, йому відшкодовуються витрати на кожен із них незалежно від того, ким вона здійснюється.   Вимоги про перерахунок  сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Згідно ч.2 ст. 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

В період з 2006 року по 2009 рік розмір мінімальної заробітної плати  постійно змінювався.  Так, ст. 82 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” було встановлено, що з 1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної плати 350 гривень на місяць, з 1 липня 2006 року - 375 гривень, з 1 грудня 2006 року - 400 гривень.  Статтею 76  Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”  установлено з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень. Статтею 59 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” установлено з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати 515 гривень, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць. Статтею 55 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” установлено з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 грудня 2009 року - 669 гривень на місяць.

З викладених підстав суд вважає, що позовні вимоги в частині проведення перерахунку за період з лютого 2006 року по лютий 2009 року включно підлягають задоволенню.

За вказаний період з відповідачів на користь позивачки необхідно стягнути додаткові витрати , пов’язані з  звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням, в розмірі  12588,75 гривень:

З 01.02.2006 року по 31.12.2006 року  - 3018,75 гривень (4025 грн. х 0,75)

З 01.01.2007 року по 31.12.2007 року  -  3870 гривні (5160 грн. х 0,75)

З 01.01.2008 року по 31.12.2008 року  -  4792,50 гривні (6390 грн. х 0,75)

З 01.01.2009 року до 01.03.2009 року  -  907,50 гривень (1210 грн. х 0,75)

Враховуючи, що відповідно до рішення Красилівського районного суду  від  06 серпня  1991 року з  відповідачів проводяться  стягнення  на користь позивачки  додаткових  витрат, пов’язаних з  звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням, у співвідношенні : з ОСОБА_2- 40 %,  ВАТ „Будівельник” - 60 %, за період з 01.02.2006 року до 01.03.2009 року  з ОСОБА_2 необхідно стягнути  в рахунок відшкодування вказаних витрат 5035,50 гривень  (12588,75 грн. х 40 :100), а з ВАТ „Будівельник” – 7553,25 гривні (12588,75 грн. х 60 :100).

Оскільки ВАТ „Будівельник” за період з 01.02.2006 року до 01.03.2009 року  виплатив позивачці 1080 гривень (30 грн. х 36 місяців),  з нього необхідно стягнути  в рахунок відшкодування вказаних витрат   6473,25 гривні (7553,25 грн. – 1080 грн.).

Вимоги позивачки про те, щоб зменшити стягнення з ВАТ „Будівельник” відшкодування  додаткових витрат за період з 01.02.2006 року до 01.03.2009 року на 1101.60 гривню задоволенню не підлягають з тих підстав, що протягом вказаного часу відповідач сплачував їй щомісячно не по 30,60 гривень, як було зазначено в рішенні суду, а лише по 30 гривень.

Починаючи з 01.03.2009 року  на користь позивачки в рахунок відшкодування додаткових  витрат, пов’язаних з  звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням, щомісячно з ОСОБА_2 необхідно стягувати 0,3 частину мінімальної заробітної плати (40% від 0,75 мінімальної заробітної плати), а з ВАТ „Будівельник” – 0,45 частину мінімальної заробітної плати (60% від 0,75 мінімальної заробітної плати) безстроково.

Твердження представника  Красилівського ВАТ «Будівельник»  про те, що  вимоги позивачки в проведенні перерахунку розміру відшкодування за період з лютого 2006 року по лютий 2009 року є безпідставними і не підлягають задоволенню, а вимоги про стягнення  на її користь додаткових  витрат, пов’язаних з  звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням, у співвідношенні : з ОСОБА_2- 40 %,  ВАТ „Будівельник” - 60 %,  є необґрунтованими, суд не може прийняти до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону і спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами. Зокрема, позовні вимоги про збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,  у зв’язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати відповідають ч.2 ст. 1208 ЦК України. Співвідношення розміру відшкодування додаткових  витрат, пов’язаних з  звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням, було визначено  рішенням Красилівського районного суду  від  06 серпня  1991 року і відповідачі його визнали. Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так як позивачку  від сплати судових витрат звільнено, з відповідачів відповідно до ст.88 ЦПК України необхідно стягнути судові витрати в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог: з ОСОБА_2 в розмірі 51 гривні судового збору  і 12 гривень за оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи судом; з ВАТ „Будівельник” в розмірі 64,73 гривні судового збору  і 18 гривень за оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи судом .

Керуючись ст.ст.10,60,61,88,212,215,216 ЦПК України, ст.ст.1195,1208 ЦК України, пунктами 19,22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 17 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами  цивільних справ за позовами  про  відшкодування  шкоди», суд

вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути на користь  ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2006 року до 01 березня 2009 року в рахунок відшкодування додаткових  витрат, пов’язаних з  звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням:

- з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Каламаринка Красилівського району Хмельницької області, в розмірі 5035 (п’ять тисяч тридцять п’ять) гривень 50 копійок.

- з Красилівського відкритого акціонерного товариства „Будівельник” (розрахунковий рахунок 26003301212132 в БВ №8 ХЦВ ПІБ м. Красилів, МФО 315278, код ЄДРПОУ 03335540) в розмірі 6473 (шість тисяч чотириста сімдесят три) гривні 25 копійок.

З 01 березня 2009 року на користь  ОСОБА_1 в рахунок відшкодування додаткових  витрат, пов’язаних з  звичайним стороннім доглядом і побутовим обслуговуванням, щомісячно безстроково проводити стягнення:

- з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Каламаринка Красилівського району Хмельницької області, в розмірі 0,3 частини мінімальної заробітної плати;

- з Красилівського відкритого акціонерного товариства „Будівельник” (розрахунковий рахунок 26003301212132 в БВ №8 ХЦВ ПІБ м. Красилів, МФО 315278, код ЄДРПОУ 03335540) в розмірі 0,45 частини мінімальної заробітної плати.

Стягнути судові витрати в дохід держави:

- з ОСОБА_2  в розмірі 51 (п’ятдесяти однієї) гривні судового збору  і 12 (дванадцяти) гривень за оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Красилівським районним судом;

- з Красилівського відкритого акціонерного товариства „Будівельник”  в розмірі 64 (шістдесят чотири) гривні 73 копійки судового збору  і 18 (вісімнадцять) гривень за оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Красилівським районним судом .

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Хмельницького апеляційного суду  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя