Справа №464/4308/23

пр.№ 2/464/1263/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2023 року суддя Сихівського районного суду м.Львова БЕСПАЛЬОК О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО» про стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Адвокат Шаровський Р.М. в інтересах ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «Львівтеплоенерго», в якому просить стягнути 250000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою суду від 29 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

03 липня 2023 року представник позивача усунув недоліки позовної заяви.

Проте, оглянувши матеріали позовної заяви, приходжу на наступного висновку.

Відповідно ч.6 ст.28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (ч.1 ст.30 ЦПК України).

За ч.2 ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а у ч.4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в Постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 638/1988/17) дійшов висновку, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У Постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року (справа № 755/5684/18-ц), зазначено, що нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Як встановлено судом, позивач просить відшкодувати моральну шкоду за знищення 7 плодових дерев, які знаходились на земельній ділянці, що знаходиться у Львівській області, Львівського району, Бібрської міської ради, садове товариство «Сосновий бір», а також за неможливість на даний час використання вказаної земельної ділянки для ведення садівництва чи відпочинку через протиправні дії відповідача.

Враховуючи наведене, даний позов не підсудний Сихівському районному суду м.Львова, оскільки заявлені вимоги стосуються відшкодування моральної шкоди з приводу користування земельною ділянкою, а тому застосуванню підлягають положення ст.30 ЦПК України щодо виключної підсудності.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин за правилами ЦПК України дану справу необхідно передати за територіальною підсудністю до Перемишлянського районного суду Львівської області.

Керуючись ст.31 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в :

       позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО» про стягнення моральної шкоди передати за підсудністю до Перемишлянського районного суду Львівської області.

       Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

       Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

       СУДДЯ                         БЕСПАЛЬОК О.А.