ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року

м. Київ

справа № 826/11139/18

адміністративне провадження № К/9901/20051/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року у складі судді Вєкуа Н.Г. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у складі колегії суддів: Ключковича В.Ю. (головуючий), суддів: Беспалова О.О., Парінова А.Б. у справі за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. Департамент звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно збудовану підпірну стіну невизначеного призначення на АДРЕСА_1 .

Підставою позову вказував те, що відповідач у встановлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017, виданого позивачем. Між тим підпірна стіна є самочинним будівництвом, оскільки збудована на земельній ділянці, яка у встановленому порядку для цього не виділена.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 21.03.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019, позов задовольнив.

Зобов`язав ОСОБА_1 знести самочинно збудовану підпірну стіну невизначеного призначення на АДРЕСА_1 .

2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач, здійснивши самочинне будівництво зазначеної підпірної стіни, у встановлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

3. Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору по суті:

3.1. Департамент на підставі звернення Київської місцевої прокуратури № 9 від 31.07.2017 №6753-16 (вх. 073/5576 від 31.07.2017) провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

3.2 Під час проведення перевірки встановлено, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 72:186:021) належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки цією адресою видані Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 29.05.2012 за № 6900/0/18-1/009-12 замовнику будівництва ОСОБА_1 . Проектна документація «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » розроблена проектною організацією ТОВ «ЕЛТРЕЙД».

3.3 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєструвала подану замовником будівництва ОСОБА_1 декларацію про початок виконання будівельних робіт: «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » від 29.11.2013 за № KB 082133330632. Замовником будівництва у декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.11.2013 № 082133330632 у розділі «основні показники об`єкта будівництва» поверховість будівлі зазначена, як цокольний та 2 поверхи.

3.4 Під час проведення перевірки встановлено, що за вказаною вище адресою на замовлення позивача виконуються будівельні роботи із будівництва трьох поверхового житлового будинку та господарських будівель і споруд.

Проектною організацією ТОВ «ЕЛТРЕЙД» передана проектна документація «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » замовнику будівництва, яка розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: в основних техніко-економічних показниках проекту зазначено 2 поверхи, проте згідно креслень запроектовано 3 поверхи, а також запроектовано підпірну стінку за межами земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 72 :186:021), на земельній ділянці, яка не перебуває у власності або у користуванні та не була відведена ОСОБА_1 для цієї мети.

Замовник будівництва наказом від 28.08.2013 затвердив проектну документацію «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », у якій наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.11.2013 №082133330632 у частині належно затвердженої проектної документації.

Крім того, ОСОБА_1 виконано будівельні роботи із будівництва підпірної стінки на земельній ділянці, яка йому не належить.

3.5 За наслідками перевірки посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 18.09.2017, замовнику будівництва ОСОБА_1 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 18.09.2017.

3.6 З метою перевірки виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017 посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку на АДРЕСА_1 у м. Києві. 02.01.2018 під час перевірки з виїздом на місце встановлено, що вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 18.09.2017 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017 ОСОБА_1 не виконано.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

4. Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду від 21.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

4.1 Аргументи в обґрунтування вимог касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права - статті 38 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) та статті 376 ЦК України у їх взаємному зв`язку з обставинами цієї справи. Зокрема, відповідач зазначає, що надав судам попередніх інстанцій докази отримання відповідних погоджень та технічних умов на проектування підпірної стіни від уповноваженого органу - Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» (далі - Товариство).

4.2 Також відповідач вказує на те, що припис від 18.07.2017, невиконання якого стало підставою для задоволення позову, не містив вимоги знести самочинну споруду - підпірну стіну. Відтак це позбавляє позивача права у судовому порядку вимагати від позивача знесення самочинної споруди.

4.3 Ще одним доводом відповідача в обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено про те, що знесення самочинно збудованої споруди можливе лише після того, коли особа не виконує рішення суду про проведення відповідної перебудови споруди, яка побудована з істотним відхиленням від проекту. Вимога щодо знесення є крайнім заходом тільки за умови, що самочинне будівництво порушує права третіх осіб, а перебудова не призводить до порушення таких прав.

4.4 Наводить відповідач також доводи в обґрунтування касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій не встановлено власника земельної ділянки, на якій за висновком позивача проведено самочинне будівництво підпірної стіни. За позицією відповідача саме така особа (власник земельної ділянки) є належним позивачем з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта. У правовідносинах, щодо яких виник спір у цій справі, на думку відповідача, права позивача не порушені й він не може звертатись з цим позовом до суду.

5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду від 21.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 - без змін. Позивач уважає, що суди попередніх інстанцій повно з`ясували обставини справи щодо предмету спору та фактичних обставин. Судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм Закону №3038-VI та статті 376 ЦК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції до 08.02.2020), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних відносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 08.02.2020.

8. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. На думку судової колегії суду касаційної інстанції під час розгляду цієї справи проблемним є питання застосування судами попередніх інстанцій норм права, що стосуються правового регулювання спорів за зверненням до суду з позовом про знесення самовільно збудованих будівель і споруд чи приведення їх до попереднього стану органами державного архітектурно-будівельного контролю.

10. Зазначене питання неодноразово було предметом судового розгляду Верховним Судом. Зокрема, судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.01.2020 по справі №822/2149/18 висловлено таку правову позицію: «Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

За змістом частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.

У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону №3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

У інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).

У цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.».

11. З урахуванням вказаної правової позиції у спірних відносинах суд касаційної інстанції зауважує, що підставою звернення з позовом до суду позивач вказав здійснення відповідачем будівництва підпірної стіни на земельній ділянці, яка не належить ОСОБА_1 і без відповідного документа, який дає право виконувати вказані будівельні роботи.

12. Згідно частин першої-другої, четвертої-п`ятої статті 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

13. Частинами першою та сьомою статті 34 Закону №3038-VI визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

14. Статтею 23 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV) встановлено, що Замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право: обирати архітектора - розробника проекту або залучати його за результатами архітектурного чи містобудівного конкурсу, обирати підрядника на будівництво або залучати його за результатами будівельного тендера; затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки; здійснювати контроль і технічний нагляд за додержанням вимог містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки під час проектування об`єкта архітектури, затвердженого проекту під час будівництва; залучати осіб, які мають кваліфікаційний сертифікат, для здійснення функцій замовника та інжинірингу.

15. Суд касаційної інстанції зазначає, що вказані норми права дозволяють забудову земельної ділянки лише її власнику або користувачу і тільки відповідно до вимог містобудівної документації після отримання містобудівних умов та обмежень або вихідних даних, розроблення і затвердження проектної документації та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. При цьому проект будівництва повинен затверджуватись за умови, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

16. Суди попередніх інстанцій встановили, що будівництво підпірної стіни по АДРЕСА_1 проводилось на земельній ділянці, яка не належала ОСОБА_1 ні на праві власності ні на праві користування і для вказаної мети не відводилась.

17. Крім того, судами встановлено, що будівництво підпірної стіни поза межами належної ОСОБА_1 земельної ділянки проводилось без документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту саме для цього будівництва.

18. За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що будівництво відповідачем зазначеної споруди є самочинним.

19. Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

20. Статтею 38 Закону №3038-VI встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

21. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що 18.09.2017 позивач, у визначеному порядку, встановив порушення відповідачем норм статті 23 Закону №687-XIV , частини четвертої статті 26 Закону №3038-VI під час будівництва підпірної стіни поза межами земельної ділянки по АДРЕСА_1 та видано припис про усунення цих порушень у строк до 18.11.2017. 02.01.2018 позивач провів позапланову перевірку на предмет виконання припису від 18.09.2017 та встановив, що вимоги припису не виконано.

22. За таких обставин позивач обґрунтовано реалізував право на звернення до суду з вказаним позовом і суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про задоволення такого позову, правильно застосували до правовідносин, щодо яких виник спір, норми частини першої статті 376 ЦК України та статтю 38 Закону №3038-VI.

23. При цьому суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги з таких міркувань:

23.1. Щодо доводів про те, що знесення самочинно збудованої споруди можливе лише після того, коли особа не виконує рішення суду про проведення відповідної перебудови споруди, яка побудована з істотним відхиленням від проекту, а вимога щодо знесення є крайнім заходом тільки за умови, що самочинне будівництво порушує права третіх осіб, а перебудова не призводить до порушення таких прав, суд зауважує таке. Норма частини сьомої статті 376 ЦК України передбачає, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Проте у правовідносинах, щодо яких виник спір у цій справі, має місце не істотне відхилення від проекту чи істотне порушення будівельних норм і правил, а будівництво підпірної стіни на земельній ділянці, яка не належить забудовнику на праві власності чи праві користування та без відповідного документа, який дає право виконувати ці будівельні роботи та належно затвердженого проекту. За таких обставин, відповідно до зазначеної вище правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 29.01.2020 по справі №822/2149/18, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

23.2. Щодо доводів позивача про надання до судів попередніх інстанцій доказів отримання відповідних погоджень та технічних умов на проектування підпірної стіни від уповноваженого органу - Товариства, суд касаційної інстанції зазначає, що судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини справи:

на підставі вимог містобудівних умов ОСОБА_1 звернуся до Товариства для отримання технічних умов на варіанти укріплення схилу.

Після отримання технічних умов від Товариства №8/1-368 від 10.07.2012 та відповідно до їх умов відповідач звернуся ТОВ "ІГА ВКП МЕГАБУД" для проведення інженерно-геологічних вишукувань земельної ділянки та схилу з метою вивчення інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов в зоні взаємодії проектованої будівлі на фундаментах мілкого закладання з геологічним середовищем.

Відповідно до Технічного звіту ТОВ "ІГА ВКП МЕГАБУД" про проведення інженерно-геологічних вишукувань про інженерно-геологічні вишукування для розробки робочого проекту будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 гідрогеологічні умови майданчика характеризуються розвитком водоносного горизонту в ґрунтах усіх виділених інженерно-геологічних елементів. Рівень ґрунтової води на період вишукувань зафіксований на глибині 2,00...5,30м. Сезонне підняття рівня ґрунтових вод можливе до 0,5 м.

На підставі даних вишукувань та Технічних умов від Товариства кваліфікованим інженером-проектувальником відповідачу було розроблено Розрахунок стійкості схилу та розрахунок підпірної стіни.

На підставі даних інженерно-геологічних вишукувань, виконаних ТОВ "ІГА ВКП МЕГАБУД" (Технічний звіт даних інженерно-геологічних вишукувань для розробки для розробки робочого проекту будівництва індивідуального житлового будинку) та на підставі Розрахунку стійкості схилу та розрахунку підпірної стінки по АДРЕСА_1 та після отримання Технічного звіту про проведення інженерно-геологічних вишукувань про інженерно-геологічні вишукування для розробки робочого проекту будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 , Розрахунку стійкості прилеглого схилу по об`єкту «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 », Розрахунку та проектування підпірної стінки по об`єкту «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 » - Товариство узгодило запроектовану підпірну стіну.

Проте суди попередніх інстанцій обґрунтовано зауважили, що Товариство узгодило запроектовану підпірну стіну, Генеральний план, схему організації рельєфу будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , розглянуті Товариством, однак, при цьому підпірна стіна має бути розташована фактично за межами земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_1 , а Товариство не є розпорядником землі по місту Києву. Відтак Товариство, узгоджуючи запроектовану підпірну стіну, не може підміняти собою уповноважений орган, який дає право виконувати відповідні будівельні роботи, тим більше, поза межами земельної ділянки ОСОБА_1 .

За наведених обставин і правового регулювання відповідач затвердив проект будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 з включенням до нього підпірної стіни, який не відповідає нормам статті 26 Закону №3038-VI щодо можливості забудови земельної ділянки виключно її власником або користувачем. Такі дії відповідач вчинив всупереч вимогам статті 23 Закону № 687-XIV про затвердження проекту лише за умови відповідності його законодавству.

У правовідносинах, щодо яких виник спір, відповідач мав обов`язок для будівництва підпірної стіни отримати для вказаних цілей земельну ділянку у власність чи користування, розробити та затвердити відповідний проект на підставі виданих містобудівних умов і обмежень та вихідних даних, подати повідомлення про початок будівництва зазначеної споруди. Проте такі дії він не вчинив.

23.3. Щодо доводів касаційної скарги про те, що припис від 18.07.2017, невиконання якого стало підставою для задоволення позову, не містив вимоги знести самочинну споруду - підпірну стіну і це позбавляє позивача права у судовому порядку вимагати від позивача знесення самочинної споруди, суд касаційної інстанції зауважує таке. Частиною першою статті 38 Закону №3038-VI визначено, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Суд касаційної інстанції зазначає, що зазначена норма не містить вимоги зазначати у приписі про знесення самочинної споруди. Вказана правова норма містить вимоги до припису зазначати про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. Такі вимоги і містить припис від 18.09.2018. При цьому припис також містить посилання на порушення відповідачем норм статті 23 Закону №687-XIV та статті 26 Закону №3038-VI і суть вказаних порушень, які полягають у тому, що ОСОБА_1 затверджено проектну документацію на будівництво підпірної стіни на земельній ділянці, яка йому не належить.

23.4. Щодо доводів касаційної скарги про те, що з цим позовом має звертатись власник земельної ділянки, на якій здійснено будівництво підпірної стіни, а не позивач, права якого не порушені, суд касаційної інстанції вважає їх хибними з огляду на те, що абзацом 2 частини першої статті 38 Закону №3038-VI саме органу державного архітектурно-будівельного контролю надано право звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням в разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі.

У правовідносинах, щодо який виник спір у цій справі, будівництво підпірної стіни на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, є самочинним з огляду на приписи частини першої статті 376 ЦК України. Відповідно позивач має право на звернення до суду з цим позовом.

24. За таких обставин колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій прийняті правильні по суті рішення про задоволення позовних вимог, такі рішення є законним та обґрунтованим і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

25. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В. М. Шарапа

Судді: С. Г. Стеценко

С. М. Чиркін