ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
14.07.06 Справа № 16/240пн-ад.
Судова колегія у складі суддів господарського суду Луганської області –головуючий суддя - Шеліхіна Р.М., суддя –Лісовицький Є.А., суддя Яресько Б.В. по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Антрацитівське автотранспортне підприємство 10962”, м. Антрацит Луганської області
до Виконавчого комітету Антрацитівської міської ради, м. Антрацит Луганської області
про спонукання виконати певні дії
при секретарі судового засідання Бабаяні А.В.
за участю представників сторін:
від позивача –Єрьоменко Є.С., дов. від 16.06.06. №7;
від відповідача –Кічапова Н.В., зав. юр. відділом, дов. від 11.01.06. №01-18/3,
ВСТАНОВИВ:
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Тому, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі проводилось за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобов’язання Виконавчого комітету Антрацитівської міської ради прийняти у власність наступне майно банкрута:
- газопровід, розташований за адресою: м. Антрацит, вул. Автомобілістів;
- каналізація, розташована за адресою: м. Антрацит, вул. Автомобілістів;
- дорога, розташована за адресою: м. Антрацит, вул. Автомобілістів, що є об‘єктами соціальної інфраструктури та яке відповідач зобов‘язаний прийняти у власність без додаткових умов, оскільки вказане майно перебуває на балансі позивача –банкрута –відповідно до правил ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідач листом від 15.06.06. №01-405/3 проти позову заперечує та вказує на невиконання арбітражним керуючим –ліквідатором підприємства-позивача вимог порядку, встановленого для здійснення передачі майна у комунальну власність. Також відповідач вказує на те, що власники та балансоутримувачі майна, яке вимагає прийняти ліквідатор у комунальну власність, вказують на належність майна до їх підприємств. Відповідач надав до матеріалів справи надав копії листів Управління «Антрацитміжрайгаз»від 13.04.06. №206 та АД АРВУ ОКП «Луганськвода»від 07.06.06. №482, в яких підприємства вказують, що газопровід у м. Антрациті по вул. Автомобілістів знаходиться на балансі Управління «Антрацитміжрайгаз», а каналізація у м. Антрациті по вул. Автомобілістів знаходиться на балансі є власністю АД АРВУ ОКП «Луганськвода».
Крім того, відповідач зазначив, що до його повноважень не входить приймання у комунальну власність майна.
Позивач підтримав позов.
Сторони примирення не досягли.
Позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою до відповідача про обов’язкове прийняття у комунальну власність майна Відкритого акціонерного товариства “Антрацитівське автотранспортне підприємство 10962”, визнаного судом банкрутом –постанова господарського суду Луганської області від 06.08.04. по справі №9/4 «б», яке обліковано на бухгалтерському балансі банкрута та складає: газопровід, каналізацію і дорогу, розташовані за адресою: м. Антрацит, вул. Автомобілістів. Позивач наполягає на зобов’язанні відповідача прийняти у комунальну власність вказане майно без додаткових умов у відповідності до правил ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідач заперечує проти позову з підстав відсутності у нього компетенції по вирішенню питань з прийняття у комунальну власність майна, а також у зв’язку з невиконанням ліквідатором позивача порядку закону по прийняттю майна у комунальну власність та відсутністю будь-яких документів та технічних характеристик майна, яке ліквідатор намагається передати у комунальну власність.
Вислухавши представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень у позові, судова колегія дійшла висновку про залишення позову без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до норми ст.19 Основного закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з правилами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до повноважень виконавчого комітету міської ради не належить вирішення питань по комунальній власності майна –передачі, прийняття майна та його відчуження з комунальної власності. Такі питання вирішує міська рада, яка і наділена повноваженнями по розпорядженню комунальним майном на введеній їй до компетенції території міської громади. Таким чином, Виконавчий комітет Антрацитівської міської ради не є належним відповідачем по даній справі.
Крім того слід зазначити, позивач не надав доказів того, що майно, яке він просить прийняти у комунальну власність, взагалі є на балансі підприємства-банкрута (позивача) або у власності. З матеріалів справи вбачається, що доводи позивача безпідставні, оскільки Управління «Антрацитміжрайгаз»та АД АРВУ ОКП «Луганськвода»є власниками і балансоутримувачами майна - газопроводу та каналізаційних комунікацій у м. Антрациті по вул. Автомобілістів. Також необхідно вказати про те, що позивач не виконав встановленого законом порядку при передачі майна –відсутня навіть технічна характеристика та оцінка майна, його приналежність до власності або балансоутримування. Передати майно без додаткових умов відповідно до правил ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»- не означає невиконання правил і вимог закону.
За таких обставин, позов слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати, сплачені позивачем та підтверджені належними документами, слід покласти на позивача у розмірі 3,40грн. Надмірно сплачені судові витрати повернути позивачу за його заявою до суду з цього приводу.
Згідно ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 –163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Відмовити у позові.
2. Судові витрати у сумі 3,40грн. покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 19.07.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 167 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Р.М.Шеліхіна
Суддя Є.А Лісовицький
Суддя Б.В. Яресько