справа № 619/2884/23

провадження № 3/619/1263/23

Постанова

іменем України

04 липня 2023 року,

суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Алфьорової В.В., прокурора Михайленко О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянула у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Золочів Золочівського району Харківської області, директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

установила:

15 червня 2023 року оперуповноваженим 7-го управління (з обслуговування харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Куликом С.Г. складено протокол № 452 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією щодо ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, в умовах реального конфлікту інтересів за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 16.01.2023 прийняла рішення про те, що порушень у діях директора Центру ОСОБА_1 не встановлено, у розірванні трудового договору з ОСОБА_2 відмовлено, та вчинила дії шляхом підписання листа від 16.01.2023 № 01-07/4. Згідно з п. 1 Положення про Центр надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, затвердженого рішенням XV сесії Золочівської селищної ради 24.12.2021 № 3403 (далі - Положення), Центр є комплексним закладом соціального захисту населення, структурні підрозділи якого проводять соціальну роботу та надають соціальні послуги особам/сім`ям, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, належить до комунальної власності Золочівської селищної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради (далі-Засновник). Відповідно п.п. 2, 3 Положення Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із своїм найменуванням, штамп та бланки. Організаційно-правова форма: комунальна організація (установа, заклад). Пунктом 6 Положення визначено, що рішення щодо утворення, ліквідацію або реорганізацію Центру, з урахуванням потреб громадян, а також його структурних підрозділів затверджує Засновник. Положення про Центр затверджується Засновником. Центр підпорядковується Управлінню соціального захисту населення Золочівської селищної ради. Таким чином, Центр надання соціальних послуг Золочівської селищної ради є юридичною особою публічного права. Згідно з п. 18 Положення Центр очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади відповідно діючого законодавства шляхом укладення з ним контракту. Розпорядженням Золочівського селищного голови від 05.04.2021 № 108 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Золочівської селищної ради з 05.04.2021. Відповідно рішення XV сесії Золочівської селищної ради VIII скликання від 24.12.2021 № 3403 Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Золочівської селищної ради перейменовано в Центр надання соціальних послуг Золочівської селищної ради. Розпорядженням Золочівського селищного голови від 27.03.2023 № 67-к та додатковою угодою від 05.04.2023 № 2 до контракту з директором Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Золочівської селищної ради продовжено термін дії трудових відносин з ОСОБА_1 . Згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини 1 цієї статті, віднесено до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону. Таким чином, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка не зазначена у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VІІ особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Відповідно п.п. 2.3 п. 2 Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 02.04.2021 № 5 приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними. Дискреція - можливість діяти на власний розсуд, обираючи з декількох різних варіантів дій, рішень. ОСОБА_1 , приймаючи рішення за наслідками розгляду вказаної заяви ОСОБА_2 від 08.05.2023 мала дискреційні повноваження, оскільки вона мала можливість діяти на власний розсуд, обираючи з декількох різних варіантів рішень (або визнати свої дії незаконними, розірвавши трудовий договір з ОСОБА_2 , або визнати свої дії законними і таким чином відмовити у розірванні трудових відносин). Відповідно абз. 12, 13 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Відповідно листів Центру від 15.05.2023 № 01-07-50, від 16.05.2023 № 01-07/52 встановлено, що « ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах якої він діє, щоденно тероризують Центр надання соціальних послуг Золочівської селищної ради (з 16.01.2023 надійшов 51 документ: 35 доповідних записок, 7 заяв (в т.ч. 5 - на звільнення), 1 пояснювальна записка, 3 зауваження, 3 скарги, 2 інформаційних запити)...». Тобто службові стосунки, що склалися між ОСОБА_1  та ОСОБА_2  зумовили виникнення у ОСОБА_1  неприязного ставлення до ОСОБА_2  (особистої неприязні). Частиною 5 ст. 28 Закону № 1700-VІІ встановлено, що у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право

звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону. Відповідно листів Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.05.2023 № 93-06/9989-23 та від 31.05.2023 № 93-06/11755-23 ОСОБА_1 у період з 01.06.2021 по 31.05.2023 зі зверненнями за роз`ясненням щодо наявності у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів до вказаного Національного агентства не зверталася. Згідно з листами Золочівської селищної ради від 18.05.2023 № 02-01-19/791 та від 06.06.2023 № 02-01-19/302 встановлено, що у період з 11.06.2023 по 06.06.2023 ОСОБА_1 не повідомляла про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів Золочівську селищну раду. Відповідно листа Управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради від 26.05.2023 № 280 встановлено, що у період з 01.06.2021 по 26.05.2023 ОСОБА_1 не повідомляла про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів Управління соціального захисту населення Золочівську селищну раду. Таким чином, ОСОБА_1 в умовах неврегульованого конфлікту інтересів не виконала положення п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією. Предметом правопорушення є вчинення дій та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Абзацом 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною в частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №453, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VIІІ суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, перед прийняттям рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 та підписанням листа від 16.01.2023 № 01-07/4, не повідомила у встановленому цим Законом порядку безпосереднього керівника, а саме Золочівську селищну раду, Управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, створивши суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №455, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, в умовах реального конфлікту інтересів за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 17.01.2023 прийняла рішення про те, що порушень у діях директора Центру ОСОБА_1 не встановлено, у розірванні трудового договору з ОСОБА_2 відмовлено, та вчинила дії шляхом підписання листа від 17.01.2023 № 01-07/6.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №454, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VІІ суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, перед прийняттям рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 та підписанням листа від 17.01.2023 № 01-07/6 не повідомила у встановленому цим Законом порядку безпосереднього керівника, а саме Золочівську селищну раду, Управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, створивши суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №457, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VІІ суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, в умовах реального конфлікту інтересів за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 20.01.2023 прийняла рішення про те, що порушень у діях директора Центру ОСОБА_1 не встановлено, у розірванні трудового договору з ОСОБА_2 відмовлено, та вчинила дії шляхом підписання листа від 20.01.2023 № 01-07/7.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №456, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VІІ суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, перед прийняттям рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 та підписанням листа від 20.01.2023 № 01-07/7 не повідомила у встановленому цим Законом порядку безпосереднього керівника, а саме Золочівську селищну раду, Управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, створивши суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №443, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VІІ суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, 13.03.2023 прийняла рішення про відмову в увільненні ОСОБА_2 від роботи для участі у судовому засіданні у справі, предметом якої є визнання факту вчинення ОСОБА_1 мобінгу під час здійснення ОСОБА_2 трудової діяльності, та вчинила дії шляхом підписання листа від 13.03.2023 № 01-07/23, створивши суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №442, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VІІ суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, перед прийняттям рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 від 13.03.2023 та підписанням листа від 13.03.2023 № 01-07/23 не повідомила у встановленому цим Законом порядку безпосереднього керівника, а саме Золочівську селищну раду, Управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, створивши суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №447, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, в умовах реального конфлікту інтересів за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 20.03.2023 прийняла рішення про те, що порушень у діях директора Центру ОСОБА_1 не встановлено, у розірванні трудового договору з ОСОБА_2 відмовлено, та вчинила дії шляхом підписання листа від 20.03.2023 № 01-07/26.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №446, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, перед прийняттям рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 та підписанням листа від 20.03.2023 № 01-07/26 не повідомила у встановленому цим Законом порядку безпосереднього керівника, а саме Золочівську селищну раду, Управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, створивши суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №451, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, в умовах реального конфлікту інтересів за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 08.05.2023 прийняла рішення про те, що порушень у діях директора Центру ОСОБА_1 не встановлено, у розірванні трудового договору з ОСОБА_2 відмовлено, та вчинила дії шляхом підписання листа від 08.05.2023 № 01-07/47. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 не виконала вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №450, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, перед прийняттям рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 та підписанням листа від 08.05.2023 № 01-07/47 не повідомила у встановленому цим Законом порядку безпосереднього керівника, а саме Золочівську селищну раду, Управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, створивши суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №444, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, перед прийняттям рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 від 11.05.2023 та підписанням відповіді у вигляді листа від 16.05.2023 № 01 07/53 не повідомила у встановленому цим Законом порядку безпосереднього керівника, а саме Золочівську селищну раду, Управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, створивши суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №439, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, 15.05.2023 прийняла рішення про відмову в наданні 7-му управлінню (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України копій документів стосовно себе та вчинила дії шляхом підписання відповідного листа від 15.05.2023 № 01-07/50.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №438, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, під час отримання 15.05.2023 на підпис відповіді на лист 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 08.05.2023 № 745/55/119/01-2023 не повідомила у встановленому цим Законом порядку безпосереднього керівника, а саме Золочівську селищну раду, Управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, створивши суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №445, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, 16.05.2023 за результатами розгляду заяви  ОСОБА_2  від 11.05.2023 прийняла рішення про відмову в наданні  ОСОБА_2  копій документів та вчинила дії шляхом підписання відповіді у вигляді листа від 16.05.2023 № 01-07/53, створивши суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №441, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, 16.05.2023 прийняла рішення про відмову в наданні 7-му управлінню (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України копій документів стосовно себе та вчинила дії шляхом підписання відповідного листа від 16.05.2023 № 01-07/52.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №440, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, під час отримання 16.05.2023 на підпис відповіді на лист 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 09.05.2023 № 784/55/119/01-2023, не повідомила у встановленому цим Законом порядку безпосереднього керівника, а саме Золочівську селищну раду, Управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, створивши суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №449, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, в умовах реального конфлікту інтересів за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 19.05.2023 прийняла рішення про те, що порушень у діях директора Центру ОСОБА_1 не встановлено, у розірванні трудового договору з ОСОБА_2 відмовлено, та вчинила дії шляхом підписання листа від 19.05.2023 № 01-07/57.

Крім того, щодо ОСОБА_1 15.06.2023 складено протокол №448, зі змісту якого вбачається, що остання, будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являючись згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, перед прийняттям рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 та підписанням листа від 19.05.2023 № 01-07/57 не повідомила у встановленому цим Законом порядку безпосереднього керівника, а саме Золочівську селищну раду, Управління соціального захисту населення Золочівської селищної ради, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, створивши суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала поністю та зазначила, що 15.06.2023 оперуповноваженим 7-го управління (з обслуговування Харківської області) ДСР НПУ були складені протоколи за №№ 438-457 про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КупАП без її участі та вручені уже з підписами ОСОБА_2 . До Золочівської селищної ради будь-які повідомлення стосовно неї про наявність у її діяльності, як директора, реального чи потенційного конфлікту інтересів за період з 01.06.2021 по теперішній час не направлялись, оскільки реального чи потенційного конфлікту інтересів у неї немає і не може бути, рідні чи близькі їй особи в закладі не працюють, зокрема з 01.06.2023 по теперішній час. За результатами заяви ОСОБА_2 про звільнення від виконання трудових обов`язків для участі в розгляді судової справи було надано обгрунтовану відповідь від 13.03.2023 за № 01-07/23, де повідомлено, що Центр надання соціальних послуг Золочівської селищної ради є закладом соціального захисту населення, що належить до комунальної власності Золочівської селищної територіальної громади, фінансова дисципліна якого передбачає чітке дотримання використання коштів селищного бюджету. Розгляд судової справи № 529/131/23 було призначено на 28.03.2023 о 13 год 30 хв, оскільки у заяві не визначено час, на який потребує увільнення від роботи та заявлено клопотання про участь у судовому засіданні по зазначеній справі у режимі відеоконференції в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області та зважаючи, що тривалість робочого часу ОСОБА_2 з 8 год 00 хв до 12 год 00 хв, підстав увільнити від роботи для участі у зазначеному судовому засіданні були відсутні. При цьому, ОСОБА_2 була відсутньою на роботі 28.03.2023, а для участі у судовому засіданні на 26.04.2023 ОСОБА_2 надано, за її заявою, відпустку без збереження заробітної плати з 24.04.2023 по 26.04.2023. Більше того, для участі у судовому засіданні 29.05.2023 ОСОБА_2 , за її заявою, увільнено від роботи без збереження заробітної плати (наказ №13-к від 09.05.2023), зважаючи, що судове засідання призначено на 10 год 00 хв. Надана УСР відповідь від 15.05.2023 містила розширену інформацію суті спорів з завгоспом ОСОБА_2 , у тому числі щодо розгляду заяви від 13.03.2023. За результатами розгляду інформаційного запиту ОСОБА_2 було надано обгрунтовану відповідь від 16.05.2023 за № 01-07/53. Стосовно належним чином завірених її заяв про розірвання трудового договору на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України від 16.01.2023, 17.01.2023, 20.01.2023 повідомлялось, що відповідно інструкції з діловодства Центру (наказ від 12.04.2021 № 39) засвідчуються копії документів, що створюються в закладі. Крім цього, зазначалось, що нею були подані до Центру ці заяви разом з їх копіями, оригінал цих заяв залишається в закладі, а на заявах з її написом «копія» проставлялась відмітка працівника Центру про їх отримання і повернуті їй відразу. Стосовно належним чином завірених копій листів-відповідей Центру на її заяви про розірвання трудового договору на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України від 16.01.2023, 17.01.2023, 20.01.2023, також зазначалось, що їй були вручені оригінали цих листів, а в закладі залишається копія цих документів з її відміткою про їх отримання. Щодо розгляду заяв ОСОБА_2 про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України від 16.01.2023, 17.01.2023, 20.01.2023, 20.03.2023, 08.05.2023 та 19.05.2023 (протоколи № 446-457). За результатами розгляду кожної із заяв ОСОБА_2 про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України було відразу, в той же день, незважаючи навіть на складні умови роботи: обстріли, тривоги, відсутність світла, інтернету, надані обгрунтовані відповіді: вих. від 16.01.2023 № 01-07/4, 17.01.2023 № 01-07/6, 20.01.2023 № 01-07/7, 20.03.2023 № 01-07/26, 08.05.2023 № 01-07/47, 19.05.2023 № 01-07/57. Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 25.05.2023  ОСОБА_2  не кореспондуються із рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 29.05.2023, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_2  до Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради про визнання факту мобінгу під час здійснення трудової діяльності. Надана УСР відповідь від 15.05.2023 містила розширену інформацію суті спорів з завгоспом ОСОБА_2 , у тому числі щодо розгляду її заяв про звільнення. Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 23.12.2022 по справі №529/830/22 позовні вимоги ОСОБА_2 (представник ОСОБА_3 ), зі змінами, задоволено частково: ОСОБА_2 поновлено дію трудового договору на посаді завгоспа з дати винесення рішення суду, тобто з 23.12.2022. Як результат, рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 29.05.2023 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради про визнання факту мобінгу під час здійснення трудової діяльності.

Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України передбачено, що у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об`єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об`єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).

Враховуючи, що до суду надійшли справи щодо декількох адміністративних правопорушень (№ 619/2884/23, № 619/2885/23, № 619/2886/23, № 619/2887/23, № 619/2888/23, № 619/2889/23, № 619/2891/23, № 619/2892/23, № 619/2893/23, № 619/2894/23, № 619/2895/23, № 619/2896/23, № 619/2898/23, № 619/2899/23, № 619/2900/23, № 619/2901/23, № 619/2902/23, № 619/2903/23, № 619/2904/23, № 619/2905/23), вчинених однією особою, які розглядаються одночасно одним суддею та з метою всебічного та повного з`ясування усіх обставин справи, вони підлягають об`єднанню в одне провадження, з присвоєнням об`єднаній справі єдиного унікального номеру «619/2884/23».

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».

За приписами КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.

ОСОБА_1 , будучи директором Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради, являється згідно з п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції» № 1700-VII (далі – Закон), суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, та на яку у зв`язку з цим покладено обов`язок щодо запобігання конфлікту інтересів.

Зі змісту статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» убачається, що корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

За диспозицією ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Диспозицією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Зазначена норма закону за своїм змістом є бланкетною та відсилає для повного визначення його ознак до інших норм.

Так, зокрема у ст. 1 Закону надано визначення терміну приватний інтерес та реальний конфлікт інтересів.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Аналогічне визначення цього терміну викладено у ч. 2 примітки до ст. 172-7 КУпАП.

По своїй суті реальний конфлікт інтересів є юридичним синонімом поняття «зловживання службовими повноваженнями та пов`язаними з цим можливостями».

Суб`єктивна сторона правопорушення, склад якого наведений в статті 172-7 КУпАП, характеризується прямим умислом, тобто суб`єкт усвідомлює, що він не повідомляє про наявність у нього реального конфлікту інтересів, або усвідомлюючи це вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Отже, обов`язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна поведінка державних службовців або інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, може визнаватися корупційною, є корисливий або інший особистий інтерес таких осіб або інтерес третіх осіб.

Для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, суд має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

3) наявність повноважень на прийняття рішення;

4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути обов`язково відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, яке пов`язане з корупцією та, відповідно, в постанові суду.

При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Суд з метою правильного застосування положень ЗУ «Про запобігання корупції», що стосується конфлікту інтересів та положень ст. 172-7 КУпАП, ретельного з`ясування їх суті, зобов`язаний визначити точний зміст поняття «конфлікт інтересів» в кожному конкретному випадку.

При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним.

Згідно словнику іноземних слів слово «конфлікт» латинського походження (confliktus – зіткнення ) означає зіткнення протилежних інтересів, поглядів, спір, що погрожує ускладненням.

Зміст цього питання визначають такі дві обов`язкові ознаки:

1) конфлікт інтересів — це суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями;

2) наявність конфлікту інтересів може негативно вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Як вбачається з наведеного поняття "конфлікт інтересів", особистий (приватний) інтерес може носити як майновий, так і немайновий характер.

Майновий інтерес — інтерес щодо збереження або збільшення обсягу, якості нерухомого та рухомого майна особи чи близьких їй осіб.

Немайновий інтерес — інтерес, спрямований на задоволення особистих фізичних (біологічних), духовних, моральних, культурних, соціальних чи інших нематеріальних потреб.

Суд зазначає, що не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки приватний інтерес особи та її службові чи представницькі повноваження можуть не суперечити один одному.

Як зазначено у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді: дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

Тобто, дискреційні повноваження – це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Ознаки дискреційних повноважень, які, зокрема:

?дають змогу на власний розсуд оцінювати певний юридичний факт, а також обирати одну з декількох можливих форм реагування на нього;

?надають можливість на власний розсуд обирати міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації;

?дають змогу особі обрати форму реалізації своїх повноважень;

?наділяють особу правом повністю або частково визначати порядок здійснення юридично значущих дій, у тому числі строк та послідовність їх здійснення.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Отже, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).

Крім того, суди мають також з`ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв`язку між діяннями і виконанням службових (посадових) повноважень, а у відповідних випадках - мети правопорушення.

Згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Суд зазначає, що у протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією від 15.06.2023, що складені відносно ОСОБА_1 не відображено встановлення наявності сукупності юридичних фактів, за наявності яких виникає реальний конфлікт інтересів, а саме: у чому полягав приватний інтерес ОСОБА_1 , на задоволення якого вона діяла (корисливий або інший особистий інтерес, який спрямований на задоволення особистих фізичних (біологічних), духовних, моральних, культурних, соціальних чи інших нематеріальних потреб); у чому полягала суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями та що така суперечність вплинула та яким чином, на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Отже, такі протоколи не можуть бути визнані достатніми та беззаперечними доказами наявності в діях останньої складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Матеріали справ не містять будь-яких даних, які б з достовірністю свідчили про мету, з якою діяла ОСОБА_1 , наявність реального конфлікту інтересів, а саме про наявність суперечностей між приватним інтересом ОСОБА_1 та її повноваженнями як директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради при наданні відповідей на звернення ОСОБА_2 та 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, які були своєчасно вирішеними, оскільки розглянуто всі поставлені в них питання і заявникам дані вичерпні відповіді.

До того ж, Положенням про Центр надання соціальних послуг Золочівської селищної ради передбачено, що директор територіального центру видає у межах своєї компетенції накази, в тому числі щодо здійснення (припинення) обслуговування громадян, організовує і контролює їх виконання.

Отже рішення директором приймаються у формі наказу, тоді як будь-яких наказів щодо ОСОБА_2 чи інших зазначених у протоколах осіб, які були б предметом розгляду у цих справах - ОСОБА_1 не приймалося.

Інші додані до протоколів докази поза розумним сумнівом також не доводять вчинення дій ОСОБА_1 , зазначених у протоколах від 15.06.2023, в умовах реального конфлікту інтересів.

Зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, що ОСОБА_1 мала приватний немайновий інтерес, зумовлений особистими неприязними стосунками з ОСОБА_2 , при наданні нею відповідей на звернення, були витлумачені особою, яка склала протоколи, всупереч їх точному змісту.

Отже, реальний конфлікт інтересів між приватним інтересом та службовими повноваженнями ОСОБА_1 за вказаних обставин відсутній.

Вказане свідчить про відсутність корисливого, а тим більше прямого умислу у діях ОСОБА_1 на вчинення інкримінованих їй адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за викладених обставин.

Інкриміновані ОСОБА_1 дії носять формальний характер, не є суспільно шкідливими.

Суд також зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення не повинен мати переваги перед іншими доказами, та сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Ураховуючи вищевикладене, у діях ОСОБА_1 відсутні склад та події адміністративних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

Об`єднати в одне провадження адміністративні справи щодо ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2884/23, провадження 3/619/1263/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2885/23, провадження 3/619/1264/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2886/23, провадження 3/619/1265/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2887/23, провадження 3/619/1266/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2888/23, провадження 3/619/1267/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2889/23, провадження 3/619/1268/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2891/23, провадження 3/619/1269/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2892/23, провадження 3/619/1270/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2893/23, провадження 3/619/1271/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2894/23, провадження 3/619/1272/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2895/23, провадження 3/619/1273/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2896/23, провадження 3/619/1274/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2898/23, провадження 3/619/1275/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2899/23, провадження 3/619/1276/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2900/23, провадження 3/619/1277/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2891/23, провадження 3/619/1278/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2901/23, провадження 3/619/1278/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2902/23, провадження 3/619/1279/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2903/23, провадження 3/619/1280/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2904/23, провадження 3/619/1281/23), за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (справа № 619/2905/23, провадження 3/619/1282/23) присвоївши справі єдиний унікальний номер «619/2884/23».

Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

            Суддя                                                                        І. М. Нечипоренко