ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/1663/23

2-о/0187/27/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2023 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді  Іщенко І.М.,  за участю секретаря судового засідання Клисак Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання на території України,

В С Т А Н О В И В

13.06.2023 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява від ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання на території України.

В заяві ОСОБА_1 посилається на те, що з 1971 року по теперішній час проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , нікуди не виїжджала за межі України та не змінювала адресу свого місця приживання. Навчалася у Колгоспівській середній школі Царичанського району Дніпропетровської області та закінчила вісім класів у 1978-1979 н.р., 09.12.1983 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 , у період з 1980 року по 1999 рік працювала у місцевому колгоспі «Заповіт Ілліча», мала паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_1 , виданий 21.02.1984 року Царичанським РВВС України в Дніпропетровській області, який втрачено у пожежі, після чого вона звернулась із заявою про видачу паспорта громадянина України до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, де їй було відмовлено через неможливість встановлення особи та належність її до громадянства України.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 року відкрито провадження у справі (а.с. 39).

Заявниця ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи у її відсутність, підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Представник заінтересованої особи Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області Петрусь Е.Л.

проти заявлених вимог заперечень не мала, позов підтримала.

Вивчивши письмові докази та матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дослідивши їх доказами, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1971 року по теперішній час проживає без реєстрації за адресою:  АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження проживання № 40 від 24.03.2023 року, складеного депутатом Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, за участі сусідів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 6).

Згідно з довідкою Іванівського ліцею Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17.11.2021 року № 48 ОСОБА_1 навчалася у Колгоспівській середній школі Царичанського району Дніпропетровської області та закінчила вісім класів у 1978-1979 н.р. (а.с. 7).

Факт переходу прізвища ОСОБА_5 на « ОСОБА_6 » підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 12.11.2021 року, згідно з яким вона 09.12.1983 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 у Виконавчому комітеті Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області (а.с. 8).

Як вбачається з архівної довідки про відпрацьовані вихододні від 20.12.2021 року № Б-645 та архівними довідками про нарахування заробітної плати Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 20.12.2021 року № № Б-646, Б-647, Б-648, Б-649 ОСОБА_1 у період з 1980 року по 1999 року працювала у колгоспі «Заповіт Ілліча» (а.с. 9-13).

Згідно з випискою з домової книги Виконавчого комітету Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області № 10 від 21.07.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Вознесенка Соколовського району Північно-Казахстанської області мала паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_1 , виданий 21.02.1984 року Царичанським РВВС України в Дніпропетровській області, була зареєстрована по АДРЕСА_2 05.03.1984 року (а.с. 14).

У зв`язку із втратою зазначеного паспорта у пожежі, ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про видачу їй паспорта громадянина України (а.с. 15-19), де їй було відмовлено через неможливість встановити її особу та належність до громадянства України (а.с. 20-22).

Відповідно до ст. 293 ч. 1 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 293 ч. 2 п. 5 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Постановою Верховного суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що у порядку ч. 2 ст. 256 ЦПК (ст. 315 ЦПК згідно змін від 15.12.2017 р.) суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 256 ЦПК (ст. 315 ЦПК згідно змін від 15.12.2017 року) та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, та 13.11.1991 року, який має юридичне значення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.

Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України визначений Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215.

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР (далі Порядок) відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України.

У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

Крім того, пунктом 44 вищевказаного Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Враховуючи наведене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що заявниця ОСОБА_1 постійно проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року, а тому є всі підстави для встановлення зазначеного факту у судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315 ЦПК України, ст. ст. 1, 3, 9 Закону України «Про громадянство України», суд,

УХВАЛИВ

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання на території України задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Вознесенка Соколовського району Північно-Казахстанської області, проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1 на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) і на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України

(13 листопада 1991 року )

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, а учасниками суду які не були присутніми в судовому засіданні в той же строк з моменту отримання копії судового рішення.

Суддя: І. М. Іщенко