Єдиний унікальний номер 341/904/23

Номер провадження 2/341/306/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Островської Н. І.,

за участю секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Галич Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою   ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 , (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на спадкове майно,

у с т а н о в и в :

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить визнати за на нею право власності на гараж № НОМЕР_1 загальною площею 43,2 кв. м за адресою: урочище «Глинище», м. Бурштин, Івано-Франківська область в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Як підставу зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_4 . На день смерті батько був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з мамою, ОСОБА_2 та нею. Спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину є її мама ОСОБА_5 , брат ОСОБА_3 та вона. За їхніми заявами заведено спадкову справу. Однак, у зв`язку зі смертю приватного нотаріуса за подальшим оформленням спадкових прав вони звернулись до іншого.

18.08.2022 приватним нотаріусом між спадкоємцями було посвідчено договір про розподіл спадкового майна. У спадкову масу також входить гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: урочище «Глинище» м. Бурштин. Однак, правовстановлюючий документ на спірний гараж відсутній, тому нотаріусом і не було включено в договір про розподіл спадкового майна. Позивач вказує, що у позасудовому порядку не може оформити право власності на нежитлову будівлю та отримати на неї правовстановлюючі документи, що порушує її право володіння, користування та розпорядження майном.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2023 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за загальними правилами позовного провадження.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від --2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності на підставі наданих доказів, позовні вимоги підтримала.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних доказів, які знаходяться в матеріалах справи, проти задоволення позовної заяви не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільно-процесуального кодексу України  за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, з`ясувавши позиції сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 03.11.2011 Бурштинським ВМ УМВС в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Бурштин Івано-Франківської області /а. с. 5/.

Копією свідоцтва про народження № НОМЕР_3 , виданого Бурштинською м/Радою 17.07.1995 підтверджено, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 /а. с. 6/.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Бурштинської міської ради /а. с. 7/.

У Витязі про реєстрацію у Спадковому реєстрі, № витягу 62415077, дата видачі 10.11.2020, зазначено, що зареєстрована спадкова справа № 66729552, спадкодавець – ОСОБА_4 .

Із змісту договору про розподіл спадкового майна від 18.08.2022, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали вищевказаний договір, у якому розподілено майно спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 /а с. 9/.

Згідно довідці від 18.08.2022 № 154/01-16 єдиними спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 /а. с. 10/.

Постановою від 18.08.2022 № 153/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, зокрема на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться в урочищі «Глинище» м. Бурштин, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , /а. с. 11/.

Із змісту документації на будівництво індивідуального автогаража вбачається, що відповідно до Рішення Бурштинської селищної Ради депутатів № 62 від 11.05.1989, ОСОБА_4 відведено земельну ділянку на побудову автогаража на одну автомашину /а. с. 12/.

Довідкою, виданою завідувачем сектору містобудування та архітектури від 02.03.2021 № 08/19-25 зазначено, що автогараж, який належить померлому ОСОБА_4 , знаходиться за адресою: урочище «Глинище», м. Бурштин, Івано-Франківська область /а. с. 17/.

11.07.2022 ТзОВ «Технічна інвентаризація та оцінка нерухомості» виготовлено технічний паспорт на гараж за адресою: урочище «Глинище», АДРЕСА_3 збудований зі слів свідків у 1990 році /а. с. 18-20/.

З інформації, наданої Державним нотаріальним архівом Івано-Франківської області вбачається, що за відомостями документів архівного фонду № 77 спадкова справа № 128/2020 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрита приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу Дзерою Л. О. 10.11.2020, за заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину: за № 140 від ОСОБА_2 , за № 141 від ОСОБА_3 , за № 142 від ОСОБА_1

18.08.2022 свідоцтва про право на спадщину відповідно до договору про розподіл спадкового майна видані ОСОБА_3 за реєстром № 711, 713, 715, 717, та ОСОБА_1 за № 720, та 19.08.2022 свідоцтво про право на спадщину відповідно до договору про розподіл спадкового майна видане ОСОБА_2 за реєстром № 724, 726, 728, 730. Інформація щодо наявності (відсутності) інших спадкоємців, які можуть прийняти спадщину, у спадковій справі відсутня. Спадкова справа зберігається у справах фонду № 77 (а. с. 69).

Згідно до ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 41 Конституції України передбачено ,що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316, 317, 318 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За правилами ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Такий висновок викладено в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту права особи, як «визнання права».

Відповідно до ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-1V, однією із підстав державної реєстрації прав на нерухоме майно є рішення судів, що набрали законної сили, оскільки визнання права власності на нерухоме майно є прерогативою суду.

Відповідно до п. 10 Додатку 1 « Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 4 лютого 2002 року № 7/5 підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, тобто правовстановлюючим документом, може бути рішення суду про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна.

З огляду на вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України докази в їх сукупності, враховуючи те, що вимоги позивача є виправданими, направлені на захист його майнових прав, беручи до уваги те, що відповідачі заперечень проти задоволення позову не надали, позов визнали, та можливість вирішення вказаного питання в позасудовому порядку на даний час відсутня, суд приходить до висновку щодо можливості задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 200, 223, 247, 258, 259, 268 Цивільно-процесуального кодексу України, ст. ст. 15, 16, 316-318, 321, 328, 386, 392, 1216, 1217, 1218, 1261, 1225, 1268 Цивільного кодексу України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті  ОСОБА_4 , який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 43,2 м. кв., що знаходиться за адресою: урочище «Глинище», м. Бурштин, Івано-Франківська область.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА