Судове рішення 757/13184/22-к від 05.07.2023

Судове рішення #486065982

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року

м. Київ

справа № 757/13184/22-к

провадження № 51-2055км23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

особи, стосовно якої вирішується

питання про екстрадицію ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 ,

перекладача ОСОБА_8 ,

розглянув касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії,

стосовно якого вирішується питання про видачу (екстрадицію) до Грузії для виконання вироку суду, яким його засуджено за вчинення злочинів, передбачених пунктами «а» та «б» ч. 2 ст. 180, п. «б» ч. 3 ст. 180 Кримінального кодексу Грузії, що відповідають злочинам, передбаченим ч. 2 та ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада

2022 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на рішення про видачу (екстрадицію).

Не погодившись із цією ухвалою, захисник ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника на Наказ Міністерства юстиції України

від 04 січня 2022 року № 5/5 про видачу (екстрадицію) громадянина Грузії

ОСОБА_6 до Грузії для виконання вироку суду та ухвалено нове рішення, яким скаргу захисника на Наказ Міністерства юстиції України від 04 січня 2022 року № 5/5 про видачу (екстрадицію) громадянина Грузії ОСОБА_6 задоволено, а рішення центрального органу скасовано.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись нанеправильне застосування норм міжнародних договорів України та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у іншому складі суду.

Стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що обласна прокуратура під час проведення екстрадиційної перевірки, а Міністерство юстиції України під час прийняття рішення про видачу особи (екстрадицію), не врахували відомості про тяжке захворювання ОСОБА_6 . Крім того, вказує, що згідно інформації, отриманої під час екстрадиційної перевірки, стан здоров`я ОСОБА_6 був задовільний. Будь-яких інших документів щодо стану здоров`я ОСОБА_6 у розпорядженні прокуратури не було, оскільки особа, стосовно якої вирішується питання про екстрадицію та її захисник їх не надавали.

Наголошує, що жодною зі статей Європейської конвенції про видачу правопорушників від 1957 року не передбачено можливість запитуваної сторони відмовити у видачі особи, у зв`язку з незадовільним станом її здоров`я. Крім цього, вказує, що така можливість не передбачена і в Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 1993 року, яка містить вичерпний перелік підстав для відмови у видачі особи.

Прокурор зазначає, що апеляційний суд вийшов за межі розгляду апеляційної скарги

та оцінив обставини, які відбуваються після ухвалення рішення про видачу, адже колегія суддів надала оцінку можливості та законності саме фактичної передачі ОСОБА_6 , а не законності ухваленого рішення про видачу особи (екстрадицію).

Також, звертає увагу, що на момент закінчення проведення екстрадиційної перевірки та ухвалення рішення про видачу (екстрадицію), ОСОБА_6 не звертався із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Тобто обставин, що унеможливлювали ухвалення рішення за запитом про видачу, передбачених ч. 4 ст. 590 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), не існувало, оскільки ОСОБА_6 звернувся з такою заявою лише 20 грудня

2022 року, тоді як рішення про його видачу прийнято 04 січня 2022 року. У зв`язку з цим вказує, що звернення ОСОБА_6 із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не може бути підставою для визнання незаконним наказу Міністерства юстиції України від 04 січня 2022 року № 5/5, а лише може бути підставою для відкладення фактичної передачі ОСОБА_6 компетентним органам Грузії.

Крім того, до Суду надійшли заперечення захисника ОСОБА_7 , у яких він просить залишити без задоволення касаційну скаргу прокурора. Зазначає, що апеляційний суд ухвалив обґрунтоване рішення, скасувавши ухвалу слідчого судді місцевого суду та наказ Міністерства юстиції України від 04 січня 2022 року № 5/5 про видачу (екстрадицію) ОСОБА_6 . Також посилається на те, що доводи касаційної скарги прокурора фактично зводяться до неправильного застосування Європейської конвенції про видачу правопорушників від 1957 року та ч. 1 ст. 589 КПК. Зазначає, що поза увагою прокурора залишилося те, що апеляційний суд, ухвалюючи оскаржуване рішення застосував приписи п. 5 ч. 1 ст. 589 КПК, згідно з якими у видачі особи іноземній державі відмовляється у разі, якщо видача особи (екстрадиція) суперечить зобов`язанням України за міжнародними договорами України, зокрема ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити, з викладених у ній підстав.

Захисник та особа, стосовно якої вирішується питання про екстрадицію, просили касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, захисника, особи щодо якої вирішується питання про видачу (екстрадицію) та перевіривши доводи касаційної скарги прокурора, заперечення захисника, матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що під час постановлення ухвали місцевим судом не було всебічно враховано те, що Центральним органом України належним чином не досліджено питання щодо стану здоров`я ОСОБА_6 та безпечності його транспортування до Грузії, а тому колегія суддів апеляційного суду погодилася з твердженнями захисника, що ухвалене рішення про видачу (екстрадицію) не відповідає вимогам статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та усталеній практиці Європейського суду з прав людини.

До того ж, суд зауважив, що з матеріалів справи, а саме висновку за результатами розгляду запиту про видачу (екстрадицію) ОСОБА_6 з України до Грузії для виконання вироку, не вбачається, що під час проведення екстрадиційної перевірки Центральним органом України враховано стан здоров`я ОСОБА_6 тим паче, що відомості про тяжке захворювання та стан здоров`я ОСОБА_6 були відомі органу екстрадиційної перевірки й Центральному органу до ухвалення рішення про видачу, втім не були враховані при ухваленні оскаржуваного рішення. Також колегія суддів апеляційного суду зазначила, що висновок за результатами екстрадиційної перевірки не містить обставин щодо задовільного стану здоров`я ОСОБА_6 та наголосила, що, ухвалюючи рішення про екстрадицію іноземця на його батьківщину, органи влади повинні враховувати стан здоров`я особи. Інакше адміністративний захід може бути розцінений як нелюдське поводження.

Крім того, колегія суддів також зазначила, що ОСОБА_6 звернувся із

заявою-анкетою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. ГУ ДМС в Одеській області було видано довідку від 20 грудня 2022 року

№ 013128 про звернення за захистом в Україні.

Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Отже, при перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевими та апеляційними судами.

Натомість зазначені обставини, на які посилається у касаційній скарзі прокурор, були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції, зокрема, що стосується належної перевірки обставин щодо стану здоров`я ОСОБА_6 .

Приписами ст. 591 КПК визначено спеціальний порядок оскарження рішення про видачу особи (екстрадицію). Зокрема, у ч. 7 ст. 591 КПК зазначено, що ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку лише прокурором.

При цьому, за змістом цієї норми, єдиною підставою такого оскарження є неправильне застосування судом норм міжнародних договорів України, якщо скасування рішення про видачу (екстрадицію) перешкоджає подальшому провадженню щодо особи, видача якої запитувалася іноземною державою.

Неправильне застосування норми міжнародного права може мати місце у випадках, коли судом не було застосовано норми міжнародного права, яка підлягала застосуванню, або, навпаки, суд застосував норму міжнародного права, яка не підлягала застосуванню, або коли судом було надано неправильне тлумачення норми міжнародного права.

Як убачається з касаційної скарги, прокурор зробив лише загальні посилання на норми міжнародних договорів, хоча його доводи фактично зводяться до того, що він не погоджується із застосуванням норм процесуального законодавства України та вважає, що апеляційний суд загалом порушив приписи Європейської конвенції про видачу правопорушників від 1957 року, Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 1993 року, а також приписи КПК.

Як слідує з оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції, діючи в межах своїх повноважень, з дотриманням вимог ст. 370 КПК, належним чином обґрунтував свої висновки про неналежну перевірку екстрадиційними органами стану здоров`я ОСОБА_6 , а також взяв до уваги, що на час апеляційного провадження не було розглянуто по суті його заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Окрім цього апеляційний суд, з урахування конкретних обставин цього провадження, з посиланням на конкретні норми міжнародних договорів України, оцінюючи їх правозастосування у сукупності, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, переконливо обґрунтував своє рішення.

Ураховуючи те, що під час касаційного розгляду не встановлено неправильного застосування апеляційним судом норм міжнародних договорів України, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 залишити без задоволення,

а ухвалу Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року стосовно ОСОБА_6 - без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 1-кс-14411/22