Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #486065859


Ухвала

28 червня 2023 року

м. Київ

справа № 293/47/21

провадження № 61-1792св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Вільська сільська об`єднана територіальна громада Черняхівського району Житомирської області, Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області,

особа, яка подає касаційну скаргу - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2021 року у складі судді Проценко Л. Й. та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Вільської сільської об`єднаної територіальної громади Черняхівського району Житомирської області про визнання недійсним запису про скасування заповіту.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . На день своєї смерті він проживав в буд. АДРЕСА_1 . Вказаний будинок на праві власності належав матері її покійного чоловіка - ОСОБА_4 . В 1988 році ОСОБА_4 померла. Оскільки її чоловік ОСОБА_3 на день смерті своєї матері проживав разом з нею, то він фактично прийняв спадщину після її смерті. Окрім того, мати її чоловіка залишила заповіт від 09 серпня 1979 року, яким заповіла йому вказаний будинок. В квітні 2006 року вона звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом про встановлення факту прийняття спадщини та про визнання за нею права власності на вище вказаний будинок в порядку спадкування після смерті її чоловіка, оскільки за життя він не оформив своїх спадкових прав та не отримав свідоцтва про право власності на спадкове майно. В листопаді 2006 року сестри її покійного чоловіка звернулись до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до територіальної громади Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області про встановлення факту прийняття спадщини та про визнання права власності на спірний будинок в порядку спадкування. До позовної заяви ними було подано копію заповіту від 09 серпня 1979 року, з відміткою про його скасування секретарем Вільської сільської ради про нібито його скасування на підставі заяви ОСОБА_4 від 11 березня 1985 року. Їй як дружині, було добре відомо про гарні стосунки її чоловіка зі своєю матір`ю. З 1981 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 вони проживали в одному будинку. ОСОБА_3 допомагав матері по господарству, добудовував будинок за свої кошти, сплачував комунальні послуги та здійснював догляд за матір`ю, особливо в останній рік життя, коли вона була тяжко хвора. За таких обставин, на думку позивача, заява покійної ОСОБА_4 про скасування заповіту викликає у неї обґрунтовані сумніви щодо її походження та підпису, зробленого на ній від імені ОСОБА_4 , а тому просила суд визнати недійсним запис про скасування заповіту ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 від 09 серпня 1979 року, вчинений на підставі заяви від 11 березня 1985 року.

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2021 року залучено до участі у розгляді справи співвідповідачем Оліївську сільську раду Житомирського району Житомирської області.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2021 року, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року, поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовом.

Позов ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання недійсним запису про скасування заповіту задоволено.

Визнано недійсним запис про скасування заповіту, вчинений на підставі заяви від 11 березня 1985 року в заповіті ОСОБА_4 від 09 серпня 1979 року.

Судові рішення про задоволення позову мотивовані тим, що заява від 11 березня 1985 року, зроблена від імені ОСОБА_4 про скасування заповіту від 09 серпня 1979 року, не містить засвідчення справжності підпису заповідача ОСОБА_4 , заповіт від 09 серпня 1979 року містить лише запис: «Заповіт скасовано 11 березня 1985 року», у матеріалах справи відсутні докази внесення спірного запису (відмітки про скасування заповіту) до журналу реєстру нотаріальних дій Вільської сільської Ради народних депутатів Черняхівського району, будь-яких доказів на підтвердження того, що волевиявлення заповідача ОСОБА_4 про скасування заповіту було вільним і відповідало її волі, не надано. Таким чином, суди зробили висновок, що запис у заповіті, здійснений на підставі заяви від імені ОСОБА_4 11 березня 1985 року, не відповідає вимогам законодавства. Суди вважали поважною причину пропуску строку звернення до суду, оскільки про порушення прав позивач дізналась у грудні 2020 року.

У лютому 2023 року ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, подала касаційну скаргу, в якій просить рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами вирішено питання про її права, свободи та інтереси, без залучення до розгляду справи. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , спадкова справа щодо майна померлої не заводилася. ОСОБА_3 (чоловік позивача), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав у спірному будинку з 2001 року (на момент смерті заповідача він з нею не проживав, а тому за життя не вступив у спадщину ні за законом, ні по заповітом). ОСОБА_2 є онукою померлої ОСОБА_4 та племінницею померлого ОСОБА_3 . У спірному будинку ОСОБА_2 проживає з 1988 року, вона та ОСОБА_3 проживали разом в спірному будинку та вели спільне підсобне господарство. ОСОБА_2 доглядала за померлим дядьком ОСОБА_3 та займалася його похованням. Вказує, що позивач умисно не повідомила суд про те, що спір у цій справі стосується інтересів ОСОБА_2 , а також про судові тяжби за участі позивача, що дало б суду змогу реально оцінити те, що позивач пропустила позовну давність для звернення до суду. Таким чином, на думку ОСОБА_2 , судами не визначено належним чином складу осіб, які беруть участь у справі, не встановлено осіб, чиї права порушуються під час вирішення спору по суті, а саме те, що спір впливає на майнові права та законні інтереси ОСОБА_2 , щодо якої не вирішено питання про залучення її до участі у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2023 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі № 293/47/21, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 293/47/21.

У березні 2023 року матеріали цивільної справи № 293/47/21 надійшли до Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

У частині четвертій статті 389 ЦПК України передбачено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою.

Тлумачення частини першої та четвертої статті 389 ЦПК України дозволяє дійти висновку про те, що за загальним правилом касаційна скарга може бути подана особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки лише після розгляду судом апеляційної інстанції її апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Як виняток, допускається оскарження постанови апеляційного суду у касаційному порядку, якщо безпосередньо судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, особи, яка не брала участі у справі.

У справі, що переглядається:

постановою Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2021 року залишено без змін;

ОСОБА_2 не оскаржувала в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, з апеляційною скаргою, як особа, яка не брала участі у справі, до апеляційного суду не зверталась.

Оскільки рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 безпосередньо судом апеляційної інстанції не ухвалювалося, тому касаційне провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 260, 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року у справі № 293/47/21 за позовом ОСОБА_1 до Вільської сільської об`єднаної територіальної громади Черняхівського району Житомирської області, Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання недійсним запису про скасування заповіту закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація