Справа № 464/3487/23

пр.№ 1-кп/464/385/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2023 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої-судді -     ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань – ОСОБА_2

з участю прокурора –   ОСОБА_3

потерпілого - ОСОБА_4

захисника          -   ОСОБА_5

обвинуваченого    -   ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження №12023141410000455 про обвинувачення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чорнушовичі, Львівського району, Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, розлученого, військовозобов`язаного, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , безпартійного, раніше неодноразово судимого, востаннє: 02 березня 2016 року Личаківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.187 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі терміном 8 років, якого 05 травня 2021 року було звільнено на підставі ст.81 КК України з невідбутою частиною покарання терміном 1 рік 5 місяців 23 дні, покарання відбув, судимість не погашена,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_8 , будучи особою, яка має незняту та непогашену судимість за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України, достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, 25 травня 2023 року близько 00 год. 30 хв., перебуваючи у дворі між будинком АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, під приводом проведення поверхневого обшуку потерпілого, викрав з кишень мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі 9с» НОМЕР_1 , НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 вартістю 2 333 грн. 33 коп., гаманець чорного кольору вартістю 84 грн., в якому знаходилось пенсійне посвідчення видане на ім`я ОСОБА_9 , грошові кошти в сумі 625 грн., банківські картки «Приватбанку» та «Оксі банку», чим спричинив матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 3042 грн. 33 коп., після чого, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном, відійшов з місця вчинення злочину, однак в подальшому був зупинений свідком ОСОБА_10 та повернув потерпілому ОСОБА_9 вищевказаний мобільний телефон, а гаманцем з його вмістом розпорядився на власний розсуд, викинувши його неподалік місця вчинення кримінального правопорушення. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_8 , спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 3042 грн. 33 коп.

Обвинувачений в судовому засіданні винуватість у вчиненому визнав повністю, дав показання аналогічні фабулі обвинувачення, доповнив, що не може пояснити, як і чому не повернув телефон потерпілому після його поверхневого обшуку, оскільки собака, з якою гуляв, ривком потягла його в іншу сторону і в подальшому події відбувалися, як зазначено в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаюється, просить врахувати, що частково відшкодував завдану шкоду шляхом повернення викраденого телефону та просить суворо його не карати, не позбавляти його волі.

Потерпілий в судовому засіданні ствердив, що не бачив як ОСОБА_8 в нього вийняв гаманець та телефон, жодних матеріальних претензій до нього немає, при вирішенні питання щодо міри покрання обвинуваченому, просить суд суворо його не карати, не позбавляти його волі.

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 в судовому засіданні доведена повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України класифікується як тяжкий злочин.

Суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_11 , який раніше неодноразово судимий, має непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, на обліках у психо-, наркологічному диспансерах не перебуває, не працює, розлучений, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, а також те, що частина викраденого майна було повернуто потерпілому лише внаслідок встановлення та виявлення ОСОБА_8 правоохоронними органами. Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді провідного інспектора Галицького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_12 від 30 червня 2023 року, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється, як високий. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Таким чином, суд вважає, що мірою покарання, необхідною і достатньою для перевиховання обвинуваченого і попередження нових злочинів може бути міра покарання в межах санкції статті, за якою ОСОБА_8 обвинувачується, та приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі за проведення експертиз у розмірі 1912 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_8 на користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту його фактичного затримання – 25 травня 2023 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

        ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_13 рахувати з моменту його фактичного затримання – 25 травня 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 1912 грн. процесуальних витрат за проведення експертиз.

Речові докази, відповідно до постанов старшого слідчого СВ ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, а саме, 2 (два) компакт-диски DVD-R– які зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадженя, гаманець чорного кольору, який належить потерпілому та зберігається у камері схову речових доказів ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області- повернути потерпілому, пенсійне посвідчення видане на ім`я ОСОБА_14 , грошові кошти в сумі 625 грн., банківські картки «ПРИВАТ БАНК» та «ОКСІ БАНК», які належать потерпілому та передані йому на відповідальне зберігання – залишити у його власності.

Арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 29 травня 2023 року - скасувати.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ         ОСОБА_15