Дата документу 27.06.2023 Справа № 331/2598/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 331/2598/22                                        Головуючий у 1 інстанції: Яцун О.О.

№ 22-ц/807/1105/23                                                Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року        м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого:                Крилової О.В.

суддів:                Кухаря С.В.

                       Полякова О.З.

секретар:                Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області ( колишня Служба автомобільних доріг) в особі адвоката Балкового Руслана Леонідовича на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ

В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, третя особа: ПрАТ «СК «Євроінс Україна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову зазначав, що 04 червня 2021 року приблизно о 12 годині 50 хвилин водій автомобіля «MITSUBISHI L200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , здійснюючи рух по 165 км автодороги «М 04», яка проходить по території Криничанського району Дніпропетровської області, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем «Камаз 53215», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом «БЗТМ 1508», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «MITSUBISHI L200» ОСОБА_2 отримав смертельну травму. Власником транспортного засобу «MITSUBISHI L200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому рухався ОСОБА_2 , являється Служба автомобільних доріг у Запорізькій області, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 . Власником транспортного засобу «Камаз 53215», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та причепу «БЗТМ 1508», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , являється ОСОБА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб «Камаз 53215», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження. Згідно Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 3841 щодо визначення матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ, складеного 15 березня 2022 року судовим експертом Филь О.П., розмір матеріального збитку, нанесеного ОСОБА_1 , складає 382893 грн. 53 коп. Позивача зазначає, що відповідачу особисто повідомлялося та представник відповідача запрошувався на огляд пошкодженого транспортного засобу. На місце дорожньо-транспортної пригоди було викликано співробітників поліції, за результатами чого було порушено кримінальне правопорушення за № 12021041460000079. В результатів досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що в даній дорожній обстановці водій транспортного засобу «MITSUBISHI L200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху; технічна можливість запобігти вказаній дорожньо-транспортній пригоді для водія автомобіля «MITSUBISHI L200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 визначалися виконанням ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху і для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили йому виконати зазначені вимоги Правил дорожнього руху України. При заданому механізмові події, дії водія транспортного засобу «MITSUBISHI L200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Позивак вказує, що 30 грудня 2021 року кримінальне провадження № 12021041460000079, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 червня 2021 року, закрито. Так, після дорожньо-транспортної пригоди позивачем встановлено, що відповідачем застраховано цивільно-правову відповідальність як власника транспортного засобу «MITSUBISHI L200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у страховій компанії Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», поліс серії АР № 5494523, який станом на 04 червня 2021 року був діючим. Позивач ОСОБА_1 у подальшому звернувся до зазначеної страхової компанії та отримав страхове відшкодування у розмірі 130000 грн., що підтверджується листом № 5755 від 17 лютого 2022 року. У позовній заяві також вказано, що ОСОБА_2 станом на 04 червня 2021 року перебував у трудових відносинах зі Службою автомобільних доріг у Запорізькій області, а саме, займав посаду заступника начальника з розвитку доріг Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, та 04 червня 2021 року виконував свої трудові (службові) обов`язки. Відповідно до вищевикладеного, ОСОБА_1 вважає за необхідне звернутися з позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди саме до власника транспортного засобу - Служби автомобільних доріг у Запорізькій області. Окрім того, позивач вказує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідачем, внаслідок дії його працівника (заступника начальника з розвитку доріг Служби автомобільних доріг у Запорізькій області Шандиби О.М.), транспортним засобом - джерелом підвищеної небезпеки, пошкоджено транспортний засіб, який належить ОСОБА_1 , чим завдано йому збитків, які пов`язані з відновленням автомобіля, а також було спричинено моральну шкоду, сильні душевні страждання та переживання. Відповідно до викладеного, ОСОБА_1 вважає, що належним способом захисту його прав, яке відновить порушені його цивільні права та інтереси, являтиметься відшкодування майнової та моральної шкоди Службою автомобільних доріг у Запорізькій області.

Посилаючись на вищезазначене просив суд, стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 336193 грн. 53 коп. (з яких, 252893 грн. 53 коп. - матеріальний збиток за пошкоджений транспортний засіб; 9800 грн. - витрати, які понесені позивачем при евакуації пошкодженого транспортного засобу); а також 70000 грн. у відшкодування моральної шкоди, і судові витрати у сумі 6862 грн. (з яких, 3500 грн. - витрати, які пов`язані із проведенням експертного авто-товарознавчого дослідження пошкодження транспортного засобу; 3362 грн.. - сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2023 року позовну заяву задоволено частково.

Стягнуто із Служби автомобільних доріг у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 : 252893 грн. 53 коп. у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; 3500 грн. витрати на оплату проведення експертного автотоварознавчого дослідження пошкодження транспортного засобу; 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди; 3298 грн. 58 коп. витрати по сплаті судового збору, а всього стягнути 309692 грн. 11 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області в особі адвоката Балкового Р.Л. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії постанови про закриття кримінального провадження від 30 грудня 2021 року, яку винесено старшим слідчим СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Коваленко О.О. в рамках кримінально провадження № 12021041460000079, із змісту якої вбачається, що 04 червня 2021 року. приблизно о 12 годині 50 хвилин, водій автомобіля «MITSUBISHI L200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснюючи рух по 165 км автодороги «М 04», яка проходить по території Криничанського району Дніпропетровської області, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем «Камаз 53215», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом «БЗТМ 1508», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «MITSUBISHI L200» ОСОБА_2 отримав смертельну травму. На місце дорожньо-транспортної пригоди було викликано співробітників поліції, за результатами чого було порушено кримінальне правопорушення № 12021041460000079. В результатів досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що в даній дорожній обстановці водій транспортного засобу «MITSUBISHI L200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України; технічна можливість запобігти вказаній дорожньо-транспортній пригоді для водія автомобіля «MITSUBISHI L200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 визначалися виконанням ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України і для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили йому виконати зазначені вимоги Правил дорожнього руху України. При заданому механізмові події, дії водія транспортного засобу «MITSUBISHI L200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с.34-36).

Виходячи з вищенаведеного, судом встановлено причинно-наслідковий зв`язок вчинення дорожньо-транспортної приходи та встановлено причини її створення, а саме це були неправомірні дії водія ОСОБА_2 .

Власником транспортного засобу «MITSUBISHI L200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_2 , являється Служба автомобільних доріг у Запорізькій області, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с.74, з.б.а.с.74).

Власником транспортного засобу «Камаз 53215», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та причепу «БЗТМ 1508», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , являється ОСОБА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 (а.с.73).

Судом першої інстанції також встановлено, що транспортний засіб «Камаз 53215», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 3841 щодо визначення матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «Камаз 53215», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті ДТП, складеного 15 березня 2022 року судовим експертом Филь О.П., розмір матеріального збитку, нанесеного ОСОБА_1 складає 382893 грн. 53 коп. (а.с.14-32).

Також судом було встановлено, що відповідачу особисто повідомлялося та останній запрошувався на огляд пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується листом-запрошенням на ім`я керівника Служби автомобільних доріг у Запорізькій області від 18.01.2022 року, та на якому міститься вхідний № 110 від 18.01.2022 року (а.с.33).

Згідно рахунку-фактури № 5 від 18 січня 2022 року, ФОП ОСОБА_3 здійснив автотоварознавче дослідження автомобіля «Камаз 53215», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з метою визначення вартості матеріальних збитків, одержувач та платник ОСОБА_1 , сума 3500 грн. (а.с.39). Відповідно до квитанції «ПриватБанку» ОСОБА_1 оплатив надані послуги у розмірі 3500 грн. (а.с.41).

Як вбачається із Акту надання послуг № 61 від 30.11.2021 року, ФОП ОСОБА_4 надав послугу у вигляді евакуації транспортного засобу «Камаз 53215», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , сума послуги становить 9800 грн. (а.с.42). Між тим, а ні до позовної заяви не було долучено, а ні в судовому засіданні не було надано позивачем квитанцію про оплату наданої послуги, як доказ на підтвердження фактичних понесених позивачем затрат.

Відповідно до копії поліса № АР5494523 (станом на 04.06.2021 року поліс був діючим), відповідачем застраховано цивільно-правову відповідальність як власника транспортного засобу «MITSUBISHI L200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у страховій компанії - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» (а.с.37).

Позивач звертався до зазначеної страхової компанії та отримав страхове відшкодування у розмірі 130000 грн., що підтверджується листом № 5755 від 17 лютого 2022 року (а.с.38).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував у трудових відносинах зі Службою автомобільних доріг у Запорізькій області та займав посаду заступника начальника з розвитку доріг Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, також вказано що 04.06.2021 року ОСОБА_2 перебував у відрядженні (а.с.43).

Відтак суд першої інстанції зробив правомірний та обґрунтований висновок про те, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із Службою автомобільних доріг у Запорізькій області, та 04 червня 2021 року керував транспортним засобом «MITSUBISHI L200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого являється Служба автомобільних доріг у Запорізькій області, і в той же день виконував свої трудові (службові) обов`язки.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що ОСОБА_5 самовільно заволодів транспортним засобом, позаяк перебував у транспортному засобі з водієм, якому наказав вийти та рушив сам без водія.

Такі доводи не є переконливими.

В узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, Верховний суд констатував, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки й перебуває в трудових відносинах з володільцем цього джерела.

Зазначені випадки мають бути підтверджені належними доказами (матеріалами кримінальної справи, якими встановлюється факт неправомірного заволодіння третьою особою транспортним засобом; документами, що підтверджують дію непереборної сили або умисел потерпілого), про що обов`язково має бути зазначено в мотивувальній частині судового рішення.

У разі якщо судом не отримано належних доказів на підтвердження винятків із правила, встановленого ч.2 ст.1187 ЦК, то основним завданням суду повинно бути визначення відповідальної за шкоду особи. Вирішується це завдання шляхом витребування та дослідження належних доказів, що підтверджують правову підставу володіння джерелом підвищеної небезпеки, зокрема транспортним засобом.

Як зазначалося Верхвним Судом, якщо водій керував автомобілем за відсутності належних правових підстав, суду необхідно обговорити питання щодо неправомірного заволодіння транспортним засобом, питання недбалості власника транспортного засобу, що сприяла неправомірному заволодінню майном, питання відповідальності особи, яка керувала транспортним засобом, та власника автомобіля, які можуть нести спільну відповідальність згідно з положеннями ч.4 ст.1187 ЦК.

       За матеріалами даної справи суд встановив, що ОСОБА_5 , який вчинив ДТП , перебував у трудових відносинах з відповідачем, був відряджений для поїздки в місце призначення на цьому ж автомобілі, скоїв ДТП у робочий час, отримав автомобіль та ключі від водія тощо.

До того ж відповідач не звертався до правоохоронних органів з заявою про незаконне заволодіння транспортним засобом.

За таких обставин немає підстав вважати, що відповідач має бути звільнений від відповідальності за завдання шкоди його працівником.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду від 27.03.92 №6 не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки й перебуває в трудових відносинах з володільцем цього джерела. Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, та особистого тлумачення апелянтом норм закону.

З огляду на наведене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 89, 263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 3 липня 2023 р.

Головуючий                                                                О.В. Крилова

Судді:                                                                        С.В. Кухар

                                                                               О.З Поляков