ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" січня 2012 р. Справа № 5019/2775/11

За позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз

України"

до відповідача ОСОБА_1 підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

про стягнення в сумі 16 729 198 грн. 84 коп.

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники:

представник ОСОБА_2 довіреність на участь у справі залучена до матеріалів справи № 107/10 від 26.12.11р.;

від відповідача: представник ОСОБА_3 довіреність на участь у справі залучена до матеріалів справи № 01-10/5427 від 30.12.11р.;

представник ОСОБА_4 довіреність на участь у справі залучена до матеріалів справи № 01-10/20 від 04.01.12р..

В судовому засіданні 11.01.2012р. оголошувалась перерва до 16.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Рівненської області з позовом до Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради про стягнення 15 182 542 грн. 97 коп. заборгованості за поставлений природний газ та 1 118 503 грн. 16 коп. пені згідно договору №06/10-2370 ТЕ-28 від 20.12.2010р., а також 267 316 грн. 82 коп. 3 % річних та 160 835 грн. 89 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції.

В судовому засіданні 16.01.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні 16.01.2012р. позовні вимоги заперечили з підстав, зазначених у відзиві на позов, зокрема, зазначили, що причиною виникнення заборгованості Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради перед позивачем є невідшкодована різниця в тарифах з боку держави, крім того, вартість природного газу постійно зростає. При цьому представники відповідача зазначили, що одночасне стягнення з підприємства всієї суми боргу, яка заявлена у позові, призведе до припинення та розбалансування господарської діяльності підприємства та припинення надання послуг теплопостачання споживачам. Просять суд, враховуючи майновий стан відповідача, відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення пені, 3% річних, збитків, завданих внаслідок інфляції або зменшити розмір штрафних санкцій.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2010 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Постачальник) та ОСОБА_1 підприємством "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (далі - Покупець) був укладений Договір №06/10-2370ТЕ-28 про закупівлю природного газу за державні кошти та додаткові угоди до нього (далі -Договір) (а.с. 38-49) .

Відповідно до п.п.1.1, 1.2. Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 Договору. Газ, що постачається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього договору. Постачальник передає Покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 76 163 тис. 800 куб.м. в т.ч. по місяцях:

МісяцьОбсяг

Січень13086,0 тис.куб.м.

Лютий11041,2 тис.куб.м.

Березень10107,4 тис.куб.м.

Квітень5372,6 тис.куб.м.

Травень2287,6 тис.куб.м.

Червень2213,8 тис.куб.м.

Липень1106,9 тис.куб.м.

Серпень2287,6 тис.куб.м.

Вересень2213,8 тис.куб.м.

Жовтень4675,7 тне.куб.м.

Листопад 9709,9 тис.куб.м.

Грудень 12062,3 тис.куб.м.

Разом 76163,8 тис.куб.м.

Розділом III вказаного Договору визначено, що ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234 грн. 00 коп., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 гри., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - одна тисяча триста дев'ять гривень 20 коп.

Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 83 094 705,80 гривень. ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 99 713 646,96 гри. (Дев'яносто дев'ять мільйонів сімсот тринадцять тисяч шістсот сорок шість грн. 96 коп.). Сторони домовились, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи. Загальна вартість цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.

Згідно п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору №06/10-2370ТЕ-28 ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" передала у власність покупцю протягом січня-вересня 2011 року природний газ на загальну суму 44 158 141 грн. 64 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів прийому-передачі природного газу (арк.с.50-57).

Як передбачено пунктом 4.1. Договору оплата за газ проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Покупець свої зобов'язання за Договором виконав частково, за отриманий природний газ розрахувався в сумі 28 975 598 грн. 67 коп. Таким чином, залишок несплаченої заборгованості складає 15 182 542 грн. 97 коп.

Відповідно до п.7.3.1 Договору у разі невиконання Покупцем умов п.4.1. цього Договору Покупець зобов'язується (крім сум заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Керуючись зазначеним пунктом договору та враховуючи прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 08.06.2011 р. по 08.12.2011 р. в розмірі 1 118 503 грн. 16 коп. (розрахунок а.с.3-5).

Крім того, покликаючись на п.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував 160 835 грн. 89 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції за період квітень - червень 2011р. та 267 316 грн. 82 коп. - 3% річних за період з 21.03.2011р. по 08.12.2011р. (розрахунок а.с. 6-11).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, та завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Укладений між сторонами Договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2370 ТЕ-28 від 20 .12. 2010 року за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки (ст.712 ЦК України), продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За умовами ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” вказує, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 182 542 грн. 97 коп. заборгованості за поставлений природний газ,1 118 503 грн. 16 коп. пені, 267 316 грн. 82 коп. 3 % річних та 160 835 грн. 89 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, ґрунтуються на законі та договорі, є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Разом з тим доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо відмови позивачу у позові в частині стягнення пені, 3% річних, збитків, завданих внаслідок інфляції не беруться судом до уваги, оскільки за змістом ч.1 ст. 229 ГК України та ч.1 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того ч.2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд прийшов до висновку, що доводи відповідача, викладені у відзиві спростовуються наведеними вище правовими нормами та матеріалами справи, тому є безпідставними.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Зас тосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п.2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994р. №02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань”. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітраж ний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня вико нання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного доб ровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

При зменшенні розміру неустойки слід перевірити винятковість випадку, що дозволяє застосувати дану норму закону. А саме, врахувати ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, всупереч вказаним приписам законодавства відповідач, звернувшись до суду із проханням зменшити розмір стягуваної з нього пені не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та не обґрунтував інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій. Таким чином, підстав для зменшення розміру неустойки суд не убачає. Розмір пені відповідає наслідкам порушення, обставини, які б обгрунтовували її зменшення, відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України на відповідача покладається судовий збір.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської Ради (33027, м.Рівне, вул.Данила Галицького,27, код ЄДРПОУ 30841056) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 15 182 542 грн. 97 коп. основного боргу, пеню в розмірі 1 118 503 грн. 16 коп., інфляційні нарахування в розмірі 160 835 грн. 89 коп., три відсотки річних в сумі 267 316 грн. 82 коп. та витрати на оплату судового збору в розмірі 56 460 грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "16" січня 2012 р.