ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1140/23 Справа № 203/1562/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року                                                                м. Дніпро

       Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

       головуючого судді:                         ОСОБА_2

       суддів:                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

       за участю:

       секретаря судового засідання         ОСОБА_5

       захисника (в режимі

       відеоконференції)                         ОСОБА_6        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України від 18 травня 2022 року у кримінальному провадженні №42022040000000147,

ВСТАНОВИЛА:

       Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року було відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України від 18 травня 2022 року у кримінальному провадженні №42022040000000147 та зобов`язання слідчого закрити кримінальне провадження.

       Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що дана скарга подана без дотримання строків, встановлених п.10 ч.1 ст.303 КПК України, а також не підсудна Кіровському районному суду м.Дніпропетровська.

       Дослідивши матеріали кримінального провадження слідчий суддя врахував, що повідомлення про підозру від 15.12.2022 року було вручено ОСОБА_7 в порядку, передбаченому ст.ст.276,278 КПК України, та за змістом відповідає вимогам ст.277 КПК України.

       Наявні матеріали кримінального провадження, зокрема, протокол санкціонованого обшуку транспортного засобу, який перебував в користуванні ОСОБА_7 , в ході якого було вилучено паспорти громадян та посвідчення водія; висновки судово-технічних експертиз від 18.10.2022 року та 19.10.2022 року, відповідно до яких вилучені у ОСОБА_7 паспорти та посвідчення водія є підробленими, протоколи за наслідками проведення НСРД, дають достатньо вагомі підстави для висновку про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України та причетність до його вчинення ОСОБА_7 .

       Стосовно доводів щодо не зазначення в повідомленні про підозру час та місце вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначив, що згідно ч.1 ст.91 КПК України встановлення часу та місця вчинення кримінального правопорушення дійсно входить в предмет доказування у кримінальному провадженні. Проте, їх встановлення відбувається в ході досудового розслідування, яке у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 не закінчено. Не зазначення часу та місця вчинення правопорушення в первісній підозрі, яка може бути в подальшому змінена, не є свідченням необгрунтованості підозри та невідповідності повідомлення вимогам ст.277 КПК України.

       Зауважив слідчий суддя й про те, що клопотання слідчого в рамках кримінального провадження №42022040000000147 про надання дозволу на проведення обшуку належного ОСОБА_7 було подано до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська та розглянуто слідчим суддею цього суду з дотриманням правил підсудності, встановлених ч.2 ст.234 КПК України, у зв`язку з цим безпідставними є доводи скарги щодо незаконності підозри, як такої, що грунтується на недопустимих доказах, отриманих внаслідок незаконного проведення обшуку.

       Крім того, під час розгляду скарги було встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022040000000147 було завершено та обвинувальний акт у ньому відносно іншого підозрюваного ОСОБА_8 скерований для розгляду до суду. Матеріали відносно підозрюваного ОСОБА_7 постановою прокурора від 28.01.2023 року було виділено в окреме кримінальне провадження №12023040000000119, проведення досудового розслідування у якому постановою прокурора також від 28.01.2023 року доручено слідчим відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області, що розташований за адресою: пр.Слобожанський,40 в м.Дніпрі, що територіально відноситься до Індустріального району. Таким чином, на теперішній час судовий контроль в рамках вказаного кримінального провадження має здійснюватись слідчими суддями Індустріального районного суду м.Дніпропетровська.

       При цьому, встановлено, що адвокат ОСОБА_6 звертався до вказаного суду з аналогічною скаргою в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру від 15.12.2022 року та закриття кримінального провадження, яка була розглянута по суті та в задоволенні якої було відмовлено ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 31.03.2023 року (справа №202/2657/22, провадження №1-кс/202/2423/2023).

       З матеріалів кримінального провадження №12023040000000119 вбачається, що постановою слідчого від 31.01.2023 року досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено на підставі п.п.,2,3 ч.1 ст.280 КПК України у зв`язку із необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, а також в зв`язку з переховуванням підозрюваних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від органів слідства, що виключає можливість подання стороною захисту в порядку ст.303 КПК України будь-яких інших скарг, окрім як на незаконність зупинення досудового розслідування чи на предмет незаконності дій та рішень, пов`язаних із встановленням місцезнаходження підозрюваного. Тому до відновлення досудового розслідування відсутні правові підстави для оскарження повідомлення про підозру.

       Також слідчий суддя вказав на те, що сплив двох місяців з дня повідомлення особі про підозру згідно п.10 ч.1 ст. 303 КПК України за таких умов пов`язаний з виконанням стороною обвинувачення свого обов`язку за п.4 ч.3 ст.219 КПК України закінчити досудове розслідування в одній із форм, встановлених ст.283 КПК України, до спливу таких двох місяців, тоді як виконання цього обов`язку полягає у проведенні необхідних слідчих (розшукових) дій, через що сплив двох місяців для оскарження повідомлення про підозру не може тлумачитись загальним розрахунком їх календарного обчислення, а зупинення досудового розслідування тягне у кримінальному провадженні також зупинення перебігу і двох місяців за п.10 ч.1 ст.303 КПК України до відновлення досудового розслідування або скасування постанови про зупинення. За встановлених обставин зупинення досудового розслідування за чинною постановою слідчого від 31.01.2023 року двомісячний строк з дня повідомлення ОСОБА_7 про підозру (15.12.2022 року) не сплив, а тому передумови для права оскарження стороною захисту повідомлення про підозру згідно п.10 ч.1 ст.303 КПК України відсутні.

       В апеляційній скарзі з урахуванням доповнень до неї захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року скасувати з підстав невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою скаргу захисника ОСОБА_6 на повідомлення про підозру ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України задовольнити у повному обсязі.

       Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що 15.12.2022 року старшим слідчим в ОВС відділу СУ ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, за ознаками пособництва у підробленні офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

       Зазначає, що використання у змісті повідомлення про підозру таких абстрактних словосполучень як «у невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час» є порушенням вимоги, що передбачена п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, у частині зазначення часу, місця вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 .

       Також вказує, що проведений 13.09.2022 року на підставі ухвал слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська обшук автомобіля «Lexus LХ 570» є незаконним, а отримані докази — недопустимими, оскільки стороною обвинувачення порушено підсудність клопотань слідчих СУ ГУНП в Дніпропетровській області, тому що територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

       Зазначає, що ГУНП в Дніпропетровській області, у складі якого знаходиться орган досудового розслідування - ГУНП в Дніпропетровській області, розташоване за адресою: 49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20 А, що територіально знаходиться у Шевченківському районі м. Дніпро, тобто підпадає під юрисдикцію Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. Втім, прокурор подав клопотання про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля «Lexus LХ 570» до Кіровського районного суду        м. Дніпропетровська, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться не орган досудового розслідування, а один із структурних підрозділів органу досудового розслідування (відділ розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області), а у свою чергу слідчий суддя проігнорував положення ч. 2 ст. 132 КПК України й постановив незаконні ухвали про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля «Lexus LХ 570», тому докази, отримані в результаті обшуку, а саме паспорти громадянина республіки Хорватія та посвідчення водія республіки Хорватія на ім`я ОСОБА_12 є недопустимими, і результати подальших судово-технічних експертиз є також недопустимими доказами з огляду на зміст доктрини плодів отруйного дерева.

       Вказує адвокат також і на те, що постанова про зупинення досудового розслідування є незаконною та неправомірною, оскільки дає можливість органам досудового розслідування для штучного збільшення строку досудового розслідування. Наразі стороні захисту не відомо, чи взагалі здійснювались будь-які заходи стороною обвинувачення щодо направлення міжнародного запиту компетентним органам Республіки Хорватія з метою виконання процесуальних дій, передбачених постановою слідчого ОСОБА_11 . Натомість в розпорядження сторони захисту потрапили документи з кримінального провадження N°42022040000000147, в якому і було здійснено оскаржуване повідомлення про підозру. Саме у даному кримінальному провадженні 29.08.2022 року було здійснено запит про міжнародну допомогу й отримано на нього відповідь щодо аналогічних питань відносно інших паспортів. Крім того, вказаний запит було здійснено без зупинення кримінального провадження та до повідомлення будь-яких осіб про підозру. Більше того, станом на момент подачі запиту - 29.08.2022 року стороною обвинувачення вже було проведено НСРД у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, за наслідками якого отримано інформацію.

       Після застосування запобіжного заходу слідчий за погодженням з прокурором виносять постанову про зупинення досудового розслідування, в результаті чого перебіг строків розслідування припинився вже на декілька місяців, а підозрювані ОСОБА_7 і ОСОБА_9 знаходяться у стані невизначеності щодо вирішення своєї справи досить тривалий нерозумний час. Слідчий та прокурор об`єктивно могли набагато раніше направити міжнародний запит компетентним органам Республіки Хорватія та не зупиняти строк досудового розслідування. Разом з тим, суб`єкти розслідування умисно обрали такий спосіб процесуальної діяльності, що суттєво збільшує фактичний строк розслідування та призводить до порушення права ОСОБА_7 і ОСОБА_9 на розумний строк кримінального провадження.

       Звертає увагу, що слідчий 31.01.2023 року за погодженням з прокурором допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону й здійснив винесення однієї постанови про зупинення досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 за різними підставами, попередньо не виділивши відносно кожного матеріали досудового розслідування, з огляду на те, що відносно ОСОБА_9 досудове розслідування зупинено у зв`язку із оголошенням останньої в розшук та необхідністю проведення процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва, тоді як відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_13 виключно у зв`язку з необхідністю проведення процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва.        

       Таким чином, на думку сторони захисту, після повідомлення ОСОБА_7 про підозру за 15 днів до спливу загального строку досудового розслідування кримінального провадження №42022040000000147, маючи нагальну потребу в продовженні строків досудового розслідування, слідчим за погодженням з прокурором здійснено усі дії, спрямовані на те, щоб не завершити досудове розслідування, а навпаки здійснити його штучне «замороження» з метою проведення процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва, спрямованих на отримання доказів, які можливо було отримати на багато ранніх етапах досудового розслідування

       Отже, враховуючи незаконність постанови про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023040000000119 та беручи до уваги те, що повідомлення про підозру було здійснено по першому суб`єкту 15.12.2022 року у кримінальному провадженні №42022040000000147, з якого було виділено матеріали досудового розслідування №12023040000000119, строк досудового розслідування, як вважає захисник, закінчився 15.02.2023 року.

       Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши надані матеріали, колегія суддів приходить до наступних висновків.

       Згідно з ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

       Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

       У відповідності до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

       Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

       Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

       З наданих матеріалів убачається, що в провадженні відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022040000000147 від 18.05.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

       15.12.2022 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України через його сина ОСОБА_14 та його захисника ОСОБА_6 .

       20.12.2022 року ОСОБА_7 особисто було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України.

       28.01.2023 року постановою прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_15 виділено з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022040000000147 від 18.05.2022 року в окреме провадження матеріали досудового розслідування відносно підозрюваних ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13

       30.01.2023 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022040000000147 від 18.05.2022 року завершено відносно іншого підозрюваного та направлено обвинувальний акт до суду.

       Постановою прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_15 від 28.01.2023 року доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120230000000119 від 28.01.2023 року СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

       31.01.2023 року постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023040000000119 від 28.01.2023 року було зупинено.

       23.03.2023 року до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська в порядку ст.303 КПК України надійшла вищезазначена скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , в якій скаржник просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України та зобов`язати слідчого закрити кримінальне провадження №42022040000000147 на підставі п.п.1,2 ч.1 ст.284 КПК України.

       Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року було відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України від 18 травня 2022 року у кримінальному провадженні №42022040000000147 та зобов`язання слідчого закрити кримінальне провадження, оскільки дана скарга подана без дотримання строків, встановлених п.10 ч.1 ст.303 КПК України, а також не підсудна Кіровському районному суду м.Дніпропетровська.

       З таким висновком слідчого судді колегія суддів погоджується у повному обсязі та вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді скарги слідчим суддею були дотримані належним чином, а доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

       Так, порядок повідомлення особі про підозру визначений у главі 22 КПК України.

       Статтею 276 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав, при яких в обов`язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор. Згідно п. 3 ч.1 даної статті повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи в учиненні кримінального правопорушення.

       Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч, 1 ст. 277 КПК України, та містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

       Відповідно до вимог ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

       Згідно з положеннями ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляв певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення здійснюються у порядку, передбаченому главою 11 КПК України, тобто, викликом (ст.133 КПК України), судовим викликом (ст.134 КПК України). Порядок вручення повідомлення визначений ст. 135 КПК України.

       Під час апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, як і суд першої інстанції, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 15.12.2022 року здійснено в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, та його зміст відповідає вимогам ст.277 КПК України, було вручено ОСОБА_7 в порядку, передбаченому ст.ст.276,278 КПК України.

       За своїм змістом повідомлена 15.12.2022 року ОСОБА_7 підозра відповідає вимогам ст.277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст.278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_7 причетний до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України.

       Оскільки ОСОБА_7 неодноразово викликався повістками до слідчого для вручення повідомлення про підозру та допиту в якості підозрюваного і жодного разу на виклики слідчого не з`являвся, 15.12.2022 року повідомлення про підозру ОСОБА_7 було вручено його близькому родичу - сину ОСОБА_17 , а також захиснику адвокату ОСОБА_6 , а 20.12.2022 року повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, було вручено останньому особисто.

Таким чином, 15.12.2022 року слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, а саме, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України за ознаками пособництва у підробленні офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Повідомлення містить зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, виклад обставин кримінального правопорушення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

За таких обставин, викладені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 доводи про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає безпідставними.

       Крім того, згідно із ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

       За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

       Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

       Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

       Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечнпорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від ЗО серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), n. 32, Series A, № 182).

       Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

       Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду. Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

       Оцінюючи в сукупності обставини кримінального провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді відносно того, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 в контексті її розуміння ЄСПЛ присутня, а тому доводи апелянта в цій частині наразі є передчасними та не можуть бути взяті до уваги.

       Під час вирішення питання щодо скасування повідомлення про підозру оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи недоведення винуватості особи, допустимості чи не допустимості доказів, з метою досягнення висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи ґрунтується взагалі підозра на певних доказах, відомостях, щоб виправдати подальше розслідування. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час судового розгляду.

       Що стосується доводів апеляційної скарги щодо розгляду клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку транспортного засобу Кіровським районним судом м.Дніпропетровська без дотримання правил підсудності, внаслідок чого отримані в ході обшуку документи та проведені по ним судово-технічні експертизи є недопустимими доказами, на яких грунтується підозра, слідчий суддя надав в даному випадку мотивовану відповідь, з якою цілком погоджується й колегія суддів, про те, що згідно з витягом з ЄРДР та постановами про створення та призначення групи слідчих від 25.05.2022 року, 01.09.2022 року та 14.09.2022 року проведення досудового розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні було доручено слідчим відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області, який відповідно до ст.38 КПК України та «Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України» є органом досудового розслідування, місцезнаходження якого визначено за адресою: м.Дніпро, вул.Плеханова (на теперішній час вул.Князя Володимира Великого),34, що територіально відноситься до Центрального (колишнього Кіровського) району, а тому клопотання слідчого в рамках кримінального провадження №42022040000000147 про надання дозволу на проведення обшуку належного ОСОБА_7 було подано до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська та розглянуто слідчим суддею цього суду з дотриманням правил підсудності, встановлених ч.2 ст.234 КПК України.

       На даний час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12023040000000119 доручено СУ ГУНП в Дніпропетровській області, що розташований за адресою: пр.Слобожанський,40 в м.Дніпрі, що територіально відноситься до Індустріального району та знаходиться під юрисдикцією Індустріального районного суду м.Дніпропетровська.

       До того ж, як слушно зазначив слідчий суддя, адвокат ОСОБА_6 вже звертався до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з аналогічною скаргою в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру від 15.12.2022 року та закриття кримінального провадження, яка була розглянута по суті та в задоволенні якої було відмовлено ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 31.03.2023 року (справа №202/2657/22, провадження №1-кс/202/2423/2023), яка була залишена без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2023 року за результатами апеляційного перегляду за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2023 року.

       Таким чином, підозрюваний ОСОБА_7 через свого захисника ОСОБА_6 скористався правом на оскарження повідомлення про підозру і сторона захисту не була обмежена в доводах, з якими звернулась як до слідчих суддів Індустріального районного суду м. Дніпропетровська і Кіровського районного суду м. Дніпропетровська та Дніпровського апеляційного суду, а тому позиція слідчого судді, викладена в оскаржуваній ухвалі, щодо повторного розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 15.12.2022 року не вказує на те, що слідчим суддею застосовано преюдиційне значення судового рішення, а свідчить про те, що позиція захисника не узгоджується із принципом обов`язковості судових рішень, передбачених ст. 21 КПК України.

Слідчі судді та суд апеляційної інстанції вже висловили свою думку щодо обґрунтованості підозри та порядку її вручення, а також інших аналогічних доводів сторони захисту, судові рішення стосовно вищенаведених обставин набрали законної сили та є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

       Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за результатами апеляційного перегляду не встановлено, у зв`язку з чим подана на неї апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

       Керуючись ст.ст. ч.2 ст.376, 405, 407,419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

       Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

       Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України від 18 травня 2022 року у кримінальному провадженні №42022040000000147 - залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

____________________         ____________________         ____________________

        ОСОБА_2                 ОСОБА_4 ОСОБА_3