Єдиний унікальний номер 349/583/23

Номер провадження 2-а/341/5/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Островської Н. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (юридична адреса: вул. Української Перемоги, 15, м. Івано-Франківськ), поліцейського СРПП ВП № 3 м. Галича Обельницького Романа Миколайовича про скасування постанови серії БАД № 252631 від 02.04.2023 у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

06.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до Рогатинського районного суду про скасування постанови серії БАД № 252631 від 02.04.2023 щодо накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 340,0 гривень. Просить провадження у справі закрити.

12.04.2023 ухвалою суду вищевказану адміністративну справу передано на розгляд до Галицького районного суду за підсудністю.

09.05.2023 вищевказана справа надійшла до Галицького районного суду.

Ухвалою суду від 09.05.2023 адміністративний позов залишено без руху, враховуючи невідповідність положенням ст.ст. 160, 161,169 КАС України, позивачу надано строк для їх усунення.

15.05.2023 ухвала виконана.

Як підставу позову зазначено, що 02.04.2023 поліцейським СРПП ВП № 3 м. Галича Обельницьким Р. М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП України відносно нього, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,0 гривень. При цьому зазначено, що 02.04.2023 о 11-11 годин на автодорозі Н-09 Мукачево-Львів 330 км, керуючи транспортним засобом р. н. НОМЕР_1 , здійснив маневр обгону, перетнувши суцільну лінію, чим порушив вимоги п. 1.1 ПДР України. Вважає, що постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню, так як, правопорушення він не скоював, їхав із дотриманням Правил дорожнього руху України; відповідач не надав доказів, які підтверджували скоєння правопорушення позивачем. У зв`язку з чим, він змушений звернутись до суду за відновленням свого порушеного права.

Ухвало судді від 15.05.2023 відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін.

Позивач до суду не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі. При цьому зазначив, що ПДР України він не порушував, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо порушення ним ПДР України, зокрема, у матеріалах справи відсутні фото чи відеозйомки вчиненого правопорушення. Просив позовні вимоги задовольнити, провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області до суду не з"явився, подавши відзив, де зазначив, що 02.04.2023 поліцейський СРПП ВП № 3 м. Галич під час патрулювання виявив порушення ПДР водієм автомобіля ЗАЗ 110557, н з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Зокрема, водій вказаного транспортного засобу на автодорозі Н-09 Мукачево-Львів 02.04.2023 о 11-11 годин перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, у результаті чого порушив п. 1.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Зупинивши транспортний засіб, поліцейський належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР України, попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За результатами розгляду указаної справи поліцейським Обельницьким Р. М. винесена постанова про адміністративне правопорушення щодо вказаної особи. Поліцейський діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією, КУпАП, та іншими нормативно-правовими актами. Будь-яких порушень під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не допускав. Просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Належним чином повідомлений поліцейський СРПП ВП № 3 м. Галича Обельницький Р. М. до суду не з"явився.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд дійшов наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції Українив становлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частині 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно до ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 9 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Розгляд і вирішення справ а адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 25 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі БАД № 252631 від 02.04.2023, винесеною інспектором СРПП ВП № 3 м. Галич Обельницьким Р. М., Драгана О. С.. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 340,0 гривень в дохід держави (а.с. 4).

З оскаржуваної постанови вбачається, що 02.04.2023 року об 11-15 год. на автодорозі Мукачево - Львів, 336 км, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом (далі нечитабельно...) . За змістом відзиву "02.04.2023 року об 11-15 год. на автодорозі Мукачево - Львів, 336 км, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ 110557, д.н.з НОМЕР_1 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, в результаті чого порушив р.34 п.1.1 ПДР(а.с.31).

З пояснень позивача вбачається, що вказане правопорушення він не вчиняв, винесена постанова відносно нього є незаконною, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення вимог ПДР.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 59 Конституції України та 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що кожен має право на правову допомогу, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права.

Відповідно до положень пункту 9 Розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2005 р. № 1395 зазначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Пунктом 5 Розділу III вищезазначеної Інструкції встановлено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи підлягають задоволення клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до п. 10 Інструкції у графі «постановив» - уповноважена посадова особа органу поліції з урахуванням та зазначенням обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, зазначає прийняте у справі рішення.

Частиною 1 ст. 122 Кодексу встановлена відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до ст. 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу та інших обставин.

Положеннями ст.ст. 250, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини,, що мають значення для правильного вирішення справи.

Натомість, будь-які докази, які б доводили вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, відсутні. Подія не зафіксована будь-якими технічними засобами фото або відеофіксації, та ані відповідачем, ані третьою особою до суду не надано, свідки події відсутні. Оскаржувана постанова також вищезазначених даних не містить.

Крім того, при розгляді справи інспектором патрульної поліції не було з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність та інші обставини, що мають значення для розгляду справи.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вже неодноразово зазначав Верховний Суд «візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП повинен надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення».

У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на вищезазначені обставини, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 8, 9, 77, 121, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 33-35, 245, 248, 251, 252, 268, 280, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (юридична адреса: вул. Української Перемоги, 15, м. Івано-Франківськ), поліцейського СРПП ВП № 3 м. Галича Обельницького Романа Миколайовича про скасування постанови серії БАД № 252631 від 02.04.2023 у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАД № 252631 від 02.04.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340,0 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА