Справа № 606/1215/23

    У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2023 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

судді Мельник А.В.,

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Теребовля заяву (подання) головного державного виконавця Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку та належить боржнику ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції П`ятковський В.І. звернувся до суду з заявою (поданням), в якому просить суд надати дозвіл на звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 , яке не зареєстровано в установленому законом порядку, для задоволення вимог стягувача за виконавчим листом №606/270/22, виданим 26.05.2022 Теребовлянським районним судом Тернопільської області, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 6125086600030010014 площею 0,1066 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Подання мотивоване тим, що з 07.07.2022 на примусовому виконанні державного виконавця перебуває виконавче провадження № 69356305, на піставі виконавчого листа від 26.05.2022 у справі № 606/270/22, виданого Теребовлянським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно заборгованості за кредитними договорами № 010/09-01/106/08 від 11.06.2008 та № 010/09-01/107/08 від 11.06.2008, що укладені в межах Генеральної кредитної угоди №8 від 11.06.2008 в сумі 183438,95 доларів США, що становить 1479435,13 грн за офіційним курсом НБУ.

Державний виконавець зазначав, що 07.07.2022 ним винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом, боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Також винесено постанови про арешт коштів та арешт майна боржника. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.

Вжитими заходами примусового виконання встановлено, що в боржника ОСОБА_1 у ВП №69356305 кошти на рахунку відсутні, обтяження накладено на все нерухоме майно, крім житлового будинку та земельної ділянки для його обслуговування на праві власності, яке за боржником не зареєстровано.

Проте, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області за боржником ОСОБА_1 зареєстровано земельну ділянку площею 0,1066 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6125086600030010014, що належить йому на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА№ 021072 від 23.07.2007, виданого Теребовлянським районним відділом земельних ресурсів на підставі рішення ХХ сесії ІVскликання Підгайчицької сільської ради від 08.08.2005 за №151.

Разом з цим, як вказував державний виконавець, право власності на вищевказану земельну ділянку в установленому законом порядку за боржником не зареєстровано, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що унеможливлює звернення стягнення на нерухоме майно боржника для погашення заборгованості перед стягувачем.

Відповідно до частини одинадцятої статті 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

В судове засідання державний виконавець П`ятковський В.І. не з`явився, про час та місце розгляду подання був повідомлений належним чином, однак подав заяву в якій просив розглянути подання у його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, копії матеріалів виконавчого провадження, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.05.2022 Теребовлянський районний суд Тернопільської області видав ТзОВ "Фінансова компанія "Форінт" виконавчий лист № 606/270/22 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно заборгованості за кредитними договорами № 010/09-01/106/08 від 11.06.2008 та № 010/09-01/107/08 від 11.06.2008, що укладені в межах Генеральної кредитної угоди №8 від 11.06.2008 в сумі 183438,95 доларів США, що становить 1479435,13 грн за офіційним курсом НБУ (а.с.6).

07.07.2022 державний виконавець Теребовлянського ВДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) відкрив виконавче провадження за №69356305 з виконання виконавчого листа № 606/270/22, виданого Теребовлянським районним судом Тернопільської області від 07.07.2022 (а.с.5).

Також, 07.07.2022 державний виконавець виніс постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження за №69356305, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника та його майно та про арешт майна боржника ОСОБА_1 , якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно.

Боржником - ОСОБА_1 рішення суду в добровільному порядку не виконано, у зв`язку з чим виконавцем проведено дії щодо розшуку майна, належного боржнику шляхом направлення запитів до реєструючих установ.

Так, державним виконавцем Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлено, що боржник ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,1066 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6125086600030010014, що належить йому на підставі рішення ХХ сесії ІVскликання Підгайчицької сільської ради від 08.08.2005 за №151, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА№ 021072 від 23.07.2007, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010765901086 виданого Теребовлянським районним відділом земельних ресурсів.

Разом із тим, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником зазначеної земельної ділянки не зареєстровано.

Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.        

Законодавець у вказаній нормі чітко визначив умову, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність реєстрації права власності в установленому законом порядку як юридичного факту.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що з 01.01.2013 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав на нерухоме майно, здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (постанова Верховного Суду від 17.04.2020 (справа №1512/7803/2012 ).

Між тим, Верховний Суд у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 зазначає наступні правові висновки: «За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає».

Крім цього, в постанові Верховного Суду від 16.03.2020 (справа №5023/197/12) зазначено, що звертаючись з відповідною заявою, державний виконавець (приватний виконавець) повинен надати докази на підтвердження того, що вказане право власності на нерухоме майно належить боржнику, але не зареєстроване в установленому законом порядку.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (№ 1952-ІV) у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 27 Закону № 1952-ІV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі державного акту на право приватної власності на землю, державного акту на право власності на землю, державного акту на право власності на земельну ділянку або державного акту на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Згідно з частиною першою статті 29 Закону № 1952-ІV державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі.

Отже, за змістом цих норм законодавства набуття права власності на земельну ділянку має бути підтверджено шляхом внесення відповідних відомостей про неї до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 2 Закону № 1952-ІV за загальним правилом заявником, який має право здійснити державну реєстрацію права власності є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав. При цьому державний, приватний виконавець здійснює державну реєстрацію обтяження - накладення/зняття арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону (п.3 ч.1 ст.10 Закону № 1952-ІV).

Згідно з статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 33668465, сформованої державним виконавцем П`ятковським В.І. 22.06.2023, вбачається, що в ній відсутній запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку (а.с.13).

За встановлених вище обставин суд вважає, що подання державного виконавця П`ятковського В.І.. обґрунтоване та підлягає задоволенню на підставі частини десятої статті 440 ЦПК України у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного та керуючись статтями 259,260,353,440 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву (подання) головного державного виконавця Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку та належить боржнику ОСОБА_1 – задовольнити.

Звернути стягнення на земельну ділянку кадастровий номер 6125086600030010014 площею 0,1066 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 021073, виданого йому Теребовлянським районним відділом земельних ресурсів 23 липня 2007 року, право власності на яку не зареєстровано в установленому законом порядку, для задоволення вимог стягувача за виконавчим листом №606/270/22, виданим 26.05.2022 Теребовлянським районним судом Тернопільської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Мельник