ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

  23.06.2023                                                            Справа № 914/1138/22

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши подання

Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи - боржника

у справі №914/1138/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК», м. Умань

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «БАРБАРАС-УКРАЇНА», с. Дроговиж, Миколаївський район, Львівська область згідно договору поставки №П15/12-21 від 15.12.2021 року 80000,00 грн основного боргу, 6658,63 грн пені, 12000,00 грн штрафу, 2400,00 грн 3% річних.

за участю:

Приватний виконавець: Маковецький З. В.;

Представник боржника: Марків Р.Б..

ВСТАНОВИВ:

06.06.2022 до Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК» надійшла заява про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «БАРБАРАС-УКРАЇНА» згідно договору поставки №П15/12-21 від 15.12.2021 року 80 000,00 грн основного боргу, 6 658,63 грн пені, 12 000,00 грн штрафу, 2 400,00 грн 3% річних.

Ухвалою від 13.06.2023 (суддя Мазовіта А.Б.) відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК» у видачі судового наказу в частині вимоги про стягнення з Приватного підприємства «БАРБАРАС-УКРАЇНА» 1380,82 грн 3% річних за договором поставки №П15/12-21 від 15.12.2021.

13.06.2022 Господарським судом Львівської області видано судовий наказ у справі №914/1138/22 про стягнення з Приватного підприємства «БАРБАРАС-УКРАЇНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК» згідно договору поставки №П15/12-21 від 15.12.2021 року 80 000,00 грн основного боргу, 6 658,63 грн пені, 12 000,00 грн штрафу, 1 019,18 грн 3% річних та 248,10 грн судового збору.

Ухвалою від 10.04.2023 (суддя Мазовіта А.Б.), розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №914/1138/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «БАРБАРАС-УКРАЇНА» згідно договору поставки №П15/12-21 від 15.12.2021 року 80 000,00 грн основного боргу, 6 658,63 грн пені, 12 000,00 штрафу, 2 400,00 грн 3% річних, ухвалив замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП» (79000, м. Львів, вул. Дорошенка, буд. 75, ідентифікаційний код 43898777) у справі №914/1138/22, у задоволенні решти вимог заяви заміни сторони виконавчого провадження відмовив.

19.04.2023 до Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП» про видачу дубліката судового наказу, виданого Господарським судом Львівської області 13.06.2022 у справі №914/1138/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК» про стягнення з Приватного підприємства «БАРБАРАС-УКРАЇНА» згідно договору поставки №П15/12-21 від 15.12.2021 року 80 000,00 грн основного боргу, 6 658,63 грн пені, 12 000,00 грн штрафу, 2 400,00 грн 3% річних.

Ухвалою від 21.04.2023 (суддя Мазовіта А.Б.) задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП» про видачу дубліката судового наказу, виданого Господарським судом Львівської області 13.06.2022 у справі №914/1138/22, видав Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП» дублікат судового наказу, виданого Господарським судом Львівської області 13.06.2022 у справі №914/1138/22 про стягнення з Приватного підприємства «БАРБАРАС-УКРАЇНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК» згідно договору поставки №П15/12-21 від 15.12.2021 року 80 000,00 грн основного боргу, 6 658,63 грн пені, 12 000,00 грн штрафу, 1 019,18 грн 3% річних та 248,10 грн судового збору.

21.06.2023 на адресу Господарського суду Львівської області надійшло подання (вх.№2438/23), у якому Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. відповідно до статті 337 Господарського процесуального кодексу України просить тимчасово обмежити боржника – керівника Приватного підприємства «БАРБАРС-УКРАЇНА» Марківа Руслана Богдановича у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього судовим наказом у справі №914/1138/22, виданим 13.06.2022 року Господарським судом Львівської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК» про стягнення з Приватного підприємства «БАРБАРАС-УКРАЇНА» згідно договору поставки №П15/12-21 від 15.12.2021 року 80 000,00 грн основного боргу, 6 658,63 грн пені, 12 000,00 грн штрафу, 2 400,00 грн 3% річних.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Мазовіти А.Б., станом на дату надходження подання, внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу справи, для розгляду подання про тимчасове обмеження виїзду керівника боржника за межі України, визначено суддю Гоменюк З.П..

Ухвалою від 22.06.2023 суд прийняв подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. до розгляду та призначив розгляд подання у судовому засіданні на 23.06.2023.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, Приватний виконавець зазначає, що боржник не виконав рішення суду, будь-яких дій спрямованих на його виконання боржник не вчинив, що підтверджує факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2022 року у справі №914/1138/22, що є підставою для обмеження права виїзду за межі України керівника Приватного підприємства - Марківа Руслана Богдановича.

Приватний виконавець Маковецький З.В. у судове засідання 23.06.2023 з`явився, заявлені у поданні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити подання та тимчасово обмежити право виїзду за межі України керівника божника - Марківа Руслана Богдановича.

Представник божника у судове засідання з`явився. До початку судового засідання через систему «Електронний суд» (документ сформовано 23.06.2023) подав заперечення на подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (вх.№15698/23 від 23.06.2023).

Представник стягувача на підставі статті 337 Господарського процесуального кодексу України не повідомлявся про розгляд подання.

Розглянувши матеріали подання, заслухавши пояснення приватного виконавця та заперечення представника боржника, дослідивши представлені сторонами докази у їх сукупності, з`ясувавши обставини, на які учасники процесу покликаються, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Так, із змісту та матеріалів подання судом встановлено.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. перебуває виконавче провадження №71710213:

1) ВП №71710213 про примусове виконання судового наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/1138/22 від 13.06.2022 року про стягнення з Приватного підприємства «БАРБАРАС-УКРАЇНА», 81632, с. Дроговиж, вул. Тарнавського, буд. 15, Миколаївський район, Львівська область (ідентифікаційний код 34466061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК», , 80300, м. Умань, вул. Крамаренка, буд. 16, Черкаська область (ідентифікаційний код 37711540) згідно договору поставки №П15/12-21 від 15.12.2021 року 80 000,00 грн основного боргу, 6 658,63 грн пені, 12 000,00 грн штрафу, 1 019,18 грн 3% річних та 248,10 грн судового збору.

02.05.2023 приватним виконавцем Маковецьким З.В винесено:

- постанову про відкриття виконавчого провадження №71710213 з примусового виконання судового наказу Господарського суду Львівської області від 13.06.2021 у справі №914/1138/22;

- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №71710213 з примусового виконання судового наказу Господарського суду Львівської області від 13.06.2022 у справі №914/1138/22/.

Згідно відповіді МВС від 02.05.2023 на запит приватного виконавця №161153587 від 02.05.2023 щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів у МВС відсутні дані зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби на запит приватного виконавця Маковецького З.В. у боржника відкрито рахунки в АТ «Ощадбанк», АТ «Кредобанк». АТ «Таскомбанк», ПАТ «Банк «Український капітал», АТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ АКБ «Львів».

02.05.2023 приватним виконавцем накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на усіх рахунках в банківських установах.

На виконання постанови про арешт коштів боржника від 02.05.2023 року №71710213, АТ «Банк «Український капітал» повідомив приватного виконавця Маковецького З.В., що 09.05.2023 року ним накладено арешт на кошти у сумі 110   321,50 грн, що перебувають на рахунку боржника ПП «БАРБАРАС-Україна».

17.05.2023 Приватний виконавець скерував виклик №2395 керівнику ПП «БАРБАРАС-Україна» - Марківу Руслану Богдановичу, з вимогою з`явитися до приватного виконавця 25.05.2023 року. Виклик приватного виконавця був отриманий боржником 25.05.2023.

Як зазначає виконавець боржником не вчинено жодних дій, які б були спрямовані на виконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження та виконання судового наказу. Зокрема, боржником не подано приватному виконавцю декларацію про доходи та майно, не надано жодних пояснень щодо причин не виконання судового рішення.

Таким чином, Приватний виконавець зазначає, що керівник Привітного підприємства «БАРБАРАС-Україна» - Марків Руслан Богданович порушив вимоги законодавства щодо виконання судового рішення, що призвело до порушення покладених на нього обов`язків, а отже свідчить про факт ухилення від виконання рішення суду.

Представник боржника - керівник Приватного підприємства «БАРБАРАС-Україна» Марків Руслан Богданович щодо подання Приватного виконавця заперечив, зазначивши, що здійснює адвокатську діяльність, у тому числі і поза межами України, надаючи правову допомогу іноземній компанії Green Supplements Sp. z.о.о., у зв`язку із чим, виникає необхідність керівнику підприємства здійснювати свої повноваження за кордоном.

Однак, представник боржника не надав суду належних доказів щодо підтвердження доводів останнього про нагальну необхідність перебування ОСОБА_1 , як представника іноземної компанії Green Supplements Sp. z.о.о. поза межами території України для здійснення професійної адвокатської діяльності. У судовому засіданні представник боржника підтвердив, що на даний момент у нього відсутня необхідність для перетинання кордону і виїзду за межі території України для здійснення своєї професійної адвокатської діяльності.

Таким чином, судом не приймається до уваги зазначені обставини, на які покликається представник боржника, як на підставу своїх доводів, через відсутність підтвердження факту необхідності виїзду. Одночасно, суд зазначає, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не обмежує ОСОБА_1 у праві здійснювати адвокатську діяльність, а сприяє для реалізаціє норм законодавства щодо обов`язковості виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

У своїх запереченнях ОСОБА_1 покликається на те, що керівником ПП «БАРБАРАС-Україна» він став лише 21.12.2022 року, що підтверджується долученим до матеріалів справи Рішенням №1 засновника Приватного підприємства «БАРБАРАС-Україна» від 21.12.2022 року. Останній зазначив, що судовий наказ про стягнення заборгованості був виданий Господарським судом Львівської області 13.06.2022 року, за шість місяців до призначення ОСОБА_1 на посаду керівника. Таким чином, представник боржника заперечує про доцільність застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника божника, адже на момент призначення ОСОБА_1 усі рахунки ПП «БАРБАРАС-Україна» були арештовані, а кошти стягнуті, що свідчить про існування боргу ще до моменту призначення ОСОБА_1 на посаду керівника боржника.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив свою обізнаність щодо існування боргів на момент свого призначення, що свідчить про те, що представник боржника усвідомлював про  наявність заборгованості за виконавчими документами суду у ПП «БАРБАРАС-Україна» та добровільно погодився обіймати посаду керівника Приватного підприємства за вже існуючих обставинах.

Із зазначеного свідчить, що суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про недоцільність застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України як керівника боржника.

У своїх запереченнях представник боржника просить суд врахувати наявність військового стану в Україні, а також зазначив, що є інвалідом війни, що може слугувати підставою для необхідності у лікуванні за межами України.

Суд зазначає, що факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою підставою для не виконання зобов`язань. Обставини, які виникли у зв`язку з війною мають безпосередньо впливати на можливість контрагента виконати свій обов`язок, отже сторона, яка посилається на вказану обставину повинна довести зв`язок між неможливістю виконання рішення та військовими діями.

Щодо необхідності лікування поза межами території України, суд зазначає, що ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів, які суд міг би оцінити як належні та допустимі. На підтвердження зазначених обставин, представник боржника у судовому засіданні не підтвердив факту існування нагальної необхідності у виїзді за межі території України для лікування, а саме покликання представника боржника на можливість виникнення такої необхідності не дає суду права брати до уваги припущення представника боржника.

Таким чином, оскільки на даний час судове рішення не виконано, жодних дій спрямованих на виконання судових рішень боржником не вчинено, суд вважає, що наявні підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України представника боржника - керівника ПП «БАРБАРАС-Україна» до сплати ним заборгованості.

Відповідно до положень ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов`язаний, зокрема, за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно із статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Конституційний Суд України зазначає про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України від 05.07.2012 № 15729/07 зазначено, що п.1 ст. 6 Конвенції, серед іншого, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

Європейський суд з прав людини у рішенні від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно із ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі «Агрокомплекс проти України» (заява №23465/03) від 06.10.2011, існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для “законного сподівання” на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання остаточного судового рішення.

Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до статті 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Відповідно до положення ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачає, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

У відповідності до ч. ч. 2, 4 ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Суд зазначає, що право Приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного (приватного) виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що керівник боржника – ПП «БАРБАРАС-Україна»», ОСОБА_1 , ухиляється від виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону «Про виконавче провадження».

Суд зазначає, що на керівника боржника покладений обов`язок щодо обов`язковості виконання судового рішення, однак останній не з`явився до Приватного виконавця за викликом для надання пояснень, декларацію про майновий стан боржника не надав, причини неприбуття до Приватного виконавця не зазначив, хоча належним чином був повідомлений про наявність відкритого виконавчого провадження, так як судовий наказ був виданий Господарським судом Львівської області ще 13.06.2022 року (06.07.2022 року набрав законної сили). Жодних заходів, направлених на виконання рішення суду, керівник боржника не здійснив. Доказів зворотнього суду не надано.

Зі змісту статті  6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 4.11.1950 року, права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду. Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс.

У відповідності до п.8 ст.19 Закону України «Про державну прикордонну службу України», на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються, зокрема, запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, постановами державного виконавця; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, а під час дії воєнного або надзвичайного стану - на блокпостах чи контрольних постах осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних та уповноважених законом державних органів, у тому числі доручень митних органів щодо інформування митних органів про факт наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких митними органами було виявлено порушення митних правил.

Суд критично оцінює покликання боржника на доводи про те, що останній став керівником ПП «БАРБАРАС-Україна» вже після винесення судом судового наказу. Суд зазначає, що призначення ОСОБА_1 на посаду керівника боржника після винесення Господарським судом Львівської області судового наказу від 13.06.2022, який набрав законної сили 06.07.2022 року про стягнення заборгованості з ПП «БАРБАРАС-Україна» не звільняє керівника божника від покладеного обов`язку щодо виконання судового рішення.

Суд не бере до уваги обставини на які покликається боржник щодо виникнення необхідності лікування поза межами території України, адже жодних документів, які б свідчили (станом на момент розгляду подання) про необхідність нагального лікування за кордон ОСОБА_1 до матеріалів справи не подано.

Окрім того, слід зауважити, що боржник про неможливість виконання рішення суду, з наведених ним причин, не повідомляв Приватного виконавця (не подавав йому жодних доказів) у виконавчому провадженні. Доказів зворотнього матеріали виконавчого провадження не містять.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

З огляду на вище згадане, суд зазначає, що доводи Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича знайшли своє підтвердження під час розгляду подання, відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, що у свою чергу, доводить факт обізнаності представника боржника - ОСОБА_1 із виконавчим провадженням, як наслідок - факт ухилення боржника від виконання судового рішення суду від 13.06.2022 року.

Враховуючи приписи чинного законодавства щодо обов`язковості виконання судових рішень, відповідно до приписів статті 337 Господарського процесуального кодексу України, п.19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника, Приватного підприємства «БАРБАРАС-Україна» - Марківа Руслана Богдановича, підлягає до задоволення без вилучення паспортного документа.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.          Подання Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника - Приватного підприємства «БАРБАРАС-УКРАЇНИ» - Марківа Руслана Богдановича задовольнити.

2.          Тимчасово обмежити громадянина України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 27.07.2016, органом - 4615 та НОМЕР_3 , виданий 11.04.2018, органом - 4601 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань, що покладені на нього, як на керівника боржника - юридичної особи cудовим наказом у справі №914/1138/22, що виданий 13.06.2022 року Господарським судом Львівської області.

3.          Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

У судовому засіданні 23.06.2023 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено 28.06.2023.

Суддя                                                                                  Гоменюк З.П.