ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.06.2023                                                                         Справа №914/1506/23

Господарський суду Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

у справі №914/1506/23

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина», м. Дрогобич,

про: стягнення 9    436    671    942,01 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина» про стягнення 9    436    671    942,01 грн.

Ухвалою суду від 17.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

27.06.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про забезпечення позову у справі № 914/1506/23, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки , що належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Нафтопереробний комплекс-Галичина».

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що на підставі укладених між сторонами договорів поставки у відповідача виникла заборгованість в розмірі 9   436   671 942,01 грн. Як стверджує заявник, статутний капітал ПАТ «НПК-ГАЛИЧИНА» складає 8   706   749,50 грн., що менше від заявленого до стягнення розміру боргу у понад тисячу разів. На думку заявника зменшення оборотніх і необоротних активів боржника , що не покривають заявленого розміру заборгованості, може унеможливити виконання рішення суду.

Позивачу стало відомо з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно про наявність у ПАТ «НПК-ГАЛИЧИНА» значної кількості нерухомого майна, в тому числі , земельних ділянок.

Зважаючи на наведене, а також наявність сумнівів у можливості відповідачем виконати рішення суду, позивач посилається на необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, що належать на праві власності ПАТ «НПК-ГАЛИЧИНА».

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні. Роблячи такий висновок, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Положеннями статті 136 ГПК України, передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

З поданої заяви вбачається, що позивач просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача, в тому числі земельні ділянки, в зв`язку з тим, що статутний капітал позичальника становить лише 8   706   749,50 грн. отже , на думку заявника,  існує реальна загроза того, що ПАТ «НПК-ГАЛИЧИНА» може вчинити дії, спрямовані на відчуження свого нерухомого майна, чи зниження його вартості, що унеможливить стягнення в подальшому із останнього грошових коштів в заявленій сумі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19, від 26.11.2020 у справі № 911/949/20, від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20 при застосуванні такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

У спірних правовідносинах вимога заявника щодо арешту стосується всього нерухомого та рухомого майна відповідача. При цьому суд не вбачає наявності будь якого зв`язку між цим заходом забезпечення позову і предметом заявленої позовної вимоги про стягнення грошових коштів.

Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на розмір зазначеної у заяві заборгованості.

Сам факт наявності заборгованості ПАТ «НПК-ГАЛИЧИНА» перед заявником не є єдиною та достатньою підставою для вжиття судом заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно, включаючи земельні ділянки, що є неприпустимим.

У суду не має правових підстав накласти арешт на усе майно відповідача, оскільки така процесуальна дія призведе до явної невідповідності заявленим позовним вимогам та безпідставно порушить права відповідача, гарантовані Конституцією України та Цивільним кодексом України в частині вільного користування належного їм майна.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно суд повинен пересвідчитися, зокрема, що:

- арешт стосується майна, яке належить до предмета спору;

- відповідач вчиняє дії, які підтверджені відповідними доказами, з метою відчуження такого майна;

- матеріали справи містять підтвердження фактичної вартості майна на яке накладається арешт.

Заявником не враховано, що арешт на майно може бути накладено лише на індивідуальне визначене майно і тільки на те, що відноситься до предмету спору. У такому разі в ухвалі про забезпечення позову повинні бути вказані ознаки, які ідентифікують відповідне майно і відрізняють його від іншого (однорідного або подібного) майна. При необхідності вказується місцезнаходження цього майна. Тому для того, щоб суд розглянув можливість накласти арешт на майно боржника, суду необхідно вказати його рід, вид, інші ідентифікуючі ознаки, його місцезнаходження.   

Проте, у прохальній частині заяви про забезпечення позову необхідна інформація відсутня.

Таким чином, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2018 року у справі № 916/10/18.

З урахуванням наведеного вище, суд не вбачає наявності зв`язку між запропонованим заявником заходом забезпечення позову і предметом заявленої позовної вимоги, а, отже, відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все майно відповідача.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що Господарський процесуальний кодекс України у пункті 6 частини 1 статті 139 встановлює, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним.

Заява про забезпечення позову в порушення вимог п.6 ч.1 ст. 139 ГПК не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Згідно із ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що відмова в забезпеченні позову не позбавляє заявника права на повторну подачу заяви.

Керуючись ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про забезпечення позову у справі № 914/1506/23 шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, що належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Нафтопереробний комплекс-Галичина» - відмовити

Ухвала набирає законної сили відповідно до   ст. 235 ГПК України з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256,257 ГПК України.

Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.

          Суддя                                                                                  Березяк Н.Є.