Справа № 2-а-399/10

Провадження № -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2010 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого: Дручкова С. П.

при секретарі ДОНДЕЛЬ Т.В.

розглянувши в смт. Теофіполі в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі про стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги дітям війни

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із позовом до відповідача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни вказуючи, що вона з 1 червня 2010 року по 1 грудня 2010 року всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувалася їм у неповному об'ємі. Відповідач безпідставно не проводить таку доплату. Тому, просили визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язати відповідача здійснювати щомісячну виплату підвищень до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та проводити таку виплату в подальшому.

У судове засідання позивачі не з'явилися, надали суду заяву в якій вказують, що з'явитися для розгляду справи не можуть, просили суд розглядати справу за їх відсутності. Представник відповідача у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву в якій просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги не визнає.

Суд розглядає справу в порядку письмово провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що позивачам станом на 2 вересня 1945 року не виповнилося 18 років, а тому на них поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у тому числі положення ст. 6 цього Закону відповідно до якої вони мають право на отримання щомісячної соціальної допомоги. Вказані обставини підтверджуються копіями паспортів та копіями пенсійних посвідчень позивачів з відміткою «дитина війни», довідками, які є у матеріалах справи.

Позивачам з 1 червня 2010 року по 1 грудня 2010 року щомісячна соціальна допомога виплачувалася у розмірі 10 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи зазначений статус позивачів, вони відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають право на отримання державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Зі змісту ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога що виплачується замість пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Виходячи з викладених вище підстав про задоволення позовних вимог про нарахування доплат, приймаючи до уваги, що Законом України « Про Державний бюджет України на 2010 рік» положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не змінювалися суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивачів за період з 1 червня 201 Ороку по 1 грудня 2010 року.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені крім випадків передбачених Конституцією України.

Позивачі, відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни» мають право на отримання доплати до пенсії у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене суд вважає необгрунтованими застосування відповідачем положення ч. З ст. 28 зазначеного Закону з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 ст. 28 зазначеного Закону застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно із цим Законом оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачами конституційної гарантії встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2002 року за № 121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання позивачів.

Таким чином обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачів, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі, тобто за місцем проживання пенсіонерів.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ст. 48 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус дитини війни, зокрема їм надано право на отримання доплати у розмірі 30 % мінімальної пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Президентом України від 1 березня 2002 року за № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язки щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і у повному обсязі фінансування та виплату пенсій

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами пенсійного фонду України підвідомчими, відповідно, головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсій.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплат до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни, покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачам 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати суд приходить до висновку, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Щодо вимоги позивачів про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі Хмельницької області в подальшому проводити виплату надбавки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком суд рахує, що в цій частині позов задоволенню не підлягає так як, судом не можуть бути вирішенні правові відносини, які будуть виникати в майбутньому.

Керуючись ст. ст. 8, 22, 46, 64, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 17 - 19, 86, 159-163, 167 КАС України, ст. ст. 3. 6, Закону України «Про соціальний захист дітей війни, районний суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі про стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду у Теофіпольському районі Хмельницької області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 щомісячної державної соціальної допомоги.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі Хмельницької області здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальнбї пенсії за віком з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та провести відповідні виплати ОСОБА_1 з 1 липня 2010 року по ЗО листопада 2010 року, ОСОБА_2 з 1 липня 2010 року по 30 листопада 2010 року, ОСОБА_3 з 1 липня 2010 року по 30 листопада 2010 року, ОСОБА_4 з 1 липня 2010 року по 30 листопада 2010 року, ОСОБА_5 з 1 липня 2010 року по 1 грудня 2010 року, ОСОБА_6 з 1 липня 2010 року по 1 грудня 2010 року, ОСОБА_7 1 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року, ОСОБА_8 з 1 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року, ОСОБА_9 " Васильовичу з 1 червня 2010 року по ЗО листопада 2010 року, ОСОБА_10 з 1 червня 2010 року по 1 грудня 2010 року із врахуванням проведених виплат.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана через Теофіпольський районний суд до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Одночасно копія апеляційної скарги подається до апеляційного суду.

Головуючий: