Cправа № 563/1538/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       22.06.2023 року

Корецький районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Загородько Н.А.,

секретар судових засідань Дулюк А.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

       розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист честі та гідності та стягнення моральної шкоди,-

                                                                     в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист честі та гідності та стягнення моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 2018 року разом зі своєю дружиною мешкають у селі Великі Межирічі Рівненського району Рівненської області, однак залишається зареєстрованим за місцем мешкання своїх батьків в м. Ізмаїл Одеської області. Проживаючи в селі, позивач займає активну громадянську позицію, цікавиться рішеннями, що приймаються органами місцевого самоврядування, висвітлює на своїх сторінках у соціальних мережах діяльність місцевої влади. Здійснював громадський контроль та висвітлював факти порушень з боку місцевої влади. Саме тому вважає, що сільська голова ОСОБА_4 та люди з її оточення намагалися дискредитувати його у соціальних мережах. Зазначив, що у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, наприкінці лютого 2022 року склалася напружена ситуація серед мешканців села. Так, з метою запобігання дій ворожих диверсійно-розвідувальних груп мешканці села самоорганізувалися та на перехрестях основних доріг поблизу села створили блок-пости, на яких перевіряли автомобілі на предмет перевезення зброї, звертали увагу на пересування осіб, що не є мешканцями цієї місцевості.

Маючи бажання допомогти «теробороні», 27 лютого 2022 року вранці він зі своїм колегою по роботі жителем с. Світанок Великомежиріцької ОТГ ОСОБА_6 поїхав на власному авто на блокпост громади, що знаходився на перехресті доріг Е40 та Т1812 (так званий Федорівський поворот), з метою визначення чи потрібна допомога та яка саме. Коли вони туди прибули, то один із присутніх на блокпосту, спитавши у позивача прізвище, не представившись, почав вимагати документи та цікавитися місцем реєстрації позивача, махаючи перед обличчям ножем. Після того, як позивач надав для перевірки документи, даний чоловік привселюдно, в присутності ОСОБА_6 та ще більш ніж десяти чоловік так званої «тероборони» почав називати позивача сепаратистом та погрожувати ножем, також вимагав, щоб позивач не писав ніякі пости у Фейсбук і також, щоб нічого не писав про нього. Побачивши, що люди на блокпосту агресивно налаштовані та озброєні мисливською зброєю він разом з колегою поїхали звідти. Згодом від місцевих жителів стало відомо, що вказана людина - це житель громади ОСОБА_5 . У той же день ближче до обіду він разом з мешканцем цього ж села - ОСОБА_7 перебував по АДРЕСА_1 біля будинку старости Світанівського округу ОСОБА_8 , коли поруч з автомобілем позивача зупинився інший автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_9 , який вранці погрожував йому фізичною розправою та сільська голова ОСОБА_4 . ОСОБА_9 почав нападати на нього, хапаючи за руки, при цьому викрикував «чого ти тут їздиш». Разом з сільською головою вони вимагали, щоб позивач їхав з Великомежиріцької громади до місця свої реєстрації в Одеську область. Коли на крики вибігли люди, то сільська голова - ОСОБА_4 , намагаючись виправдати поведінку свого оточення, безпідставно, в присутності ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ще більш ніж десяти чоловік почала розповідати людям, що він є заколотником, сепаратистом, ставить "мітки на дорогах громади", робив знімки блокпоста також казала всім присутнім, що позивача потрібно гнати звідси. ОСОБА_9 також почав підбурювати людей, повідомивши неправдиву інформацію, що позивач знімає на телефон блокпости та присутніх там і знов вимагав, щоб позивач перестав писати пости у ОСОБА_12 . Люди, почувши цю дезінформацію, почали підтримувати ідею, що із ним треба розправитись фізично.

Саме в цей час туди під?їхало ще декілька машин, з яких вийшли люди, які вигукували про фізичну розправу над позивачем. Згодом один з них схопив позивача за шию та почав душити, вимагаючи, щоб він перестав писати пости у Фейсбук. В цей час ОСОБА_13 , відтягнув даного чоловіка. Сільська голова при цьому спостерігала за цим та посміхалась.

Далі, 07.03.2022 року позивач їхав на своєму авто о 7:30 ранку на роботу в с. Симонів. Доїхавши до перехрестя доріг Е40 та ТІ 812, де був влаштований блокпост Великомежиріцької громади, позивач зупинив своє авто для перевірки документів. Під час перевірки представники «тероборони» задавали запитання стосовно перебування позивача на військовому обліку, намагались вказати як саме потрібно ставати на військовий облік та стверджували, що позивач ухиляється від призову. Для того, щоб уникнути провокацій, які вже були раніше від цих людей, позивач викликав поліцію на місце події. Працівники поліції приїхали, оглянули авто позивача, перевірили документи і поїхали. Проте, представники «тероборони» все одно заборонили їхати, не пояснюючи причини.

Згодом на місце події приїхала голова Великомежиріцької сільської ради ОСОБА_4 безпідставно, в присутності ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ще більш ніж десяти чоловік тероборони, почала розповідати людям, що ОСОБА_3 ухиляється від мобілізації.

Таким чином, через розповсюдження сільською головою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 недостовірної інформації оточуючі змінили своє ставлення, почали дивитися на позивача з підозрою, деякі, навіть, застосували фізичну силу.

Та на цьому негативні наслідки наклепу на позивача не закінчилися. Люди в селі почали говорити про позивача як про колаборанта, основна маса односельчан почала відноситися до нього зневажливо. Та ця вся ганьба торкнулася не тільки позивача особисто, до його рідних люди також почали відноситися недоброзичливо. Вказав, що неодноразово намагався пояснити людям, що це все не відповідає дійсності, але ніхто цього не слухав, оскільки слово сільської голови мало набагато більшу вагу, зважаючи на її статус та те, що люди її знають давно, тоді коли він переїхав у село з Одеської області тільки у 2018 році.

Через постійні переслідування йому довелося переїхати жити тимчасово до своєї сестри в м. Рівне, внаслідок чого, він не міг бачити свою сім?ю, мусив просити друзів, щоб завозили продукти харчування, оскільки кожного разу, коли він проїжджав повз пост озброєних людей, що були у фактичній підпорядкованості у ОСОБА_4 , його намагалися затримати з різних приводів та вчиняли протиправні дії.

Позивач вважає, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, містить відомості, які не доведені в установленому законодавством України порядку, оскільки на даний час немає жодного підтвердження цим висловам. Отже, інформація створює негативну соціальну оцінку позивача для оточуючих стосовно його особистості, порушує його право на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Позивач просить суд визнати поширену інформацію ОСОБА_4 та ОСОБА_5 недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача; зобов`язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спростувати вищевказану недостовірну інформацію протягом трьох календарних днів з моменту набрання законної сили рішення суду шляхом вибачення та спростування зазначеної інформації у спосіб, який вона буда поширена, а саме особисто кожному з людей, серед яких вона була поширена або в присутності всіх одразу, а також стягнути на користь позивача з ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 50000 гривень, а з ОСОБА_5 - 30 000 гривень.

Ухвалою судді Корецького районного суду Рівненської області від 24 липня 2020 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

30 грудня 2022 року ухвалою Корецького районного суду Рівненської області підготовче провадження по даній справі закрито та таку призначено до судового розгляду по суті.

16 січня 2023 року від відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказав, що 27.02.2022 року був присутній біля траси М-06, проте в особистий контакт з ОСОБА_3 не вступав, з ним не спілкувалася. Інформація позивача про події 27.02.2022 року біля пункту спостереження біля траси М - 06, зокрема те, що я «в присутності ОСОБА_6 та ще більш ніж десяти чоловік так званої «тероборони» називав позивача сепаратистом» не відповідає дійсності. Це надумано з боку позивача та не підтверджено жодними належними доказами. Тож, в своїх діях не вбачає приниження честі, гідності і ділової репутації позивача. Зазначив, що інформація позивача про події 27.02.2022 року у селі Світанок також не відповідає дійсності. 27.02.2022 року Великомежиріцьким сільським головою була ініційована зустріч з старостою Світанівського старостинського округу Бурою Аллою Ігнатівною щодо вирішення питання облаштування пункту спостереження у селі Світанок, яке входить до складу Великомежиріцької територіальної громади. Дана зустріч відбувалася на вулиці Шкільна, а не Центральна, як зазначає позивач у позовній заяві, села Світанок Рівненського району Рівненської області, оскільки саме там мав бути облаштований пункт спостереження. До зустрічі сільського голови з старостою Світанівського старостинського округу Бурою Аллою Ігнатівною, де відповідач також був присутній, добровільно приєдналися ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Вказує, що на даній зустрічі лише супроводжував сільського голову в якості водія та не вступав в діалог та не спілкувалася особисто з ОСОБА_3 чи ОСОБА_7 . Представників «тероборони» на місці події, а саме на вулиці Шкільна села Світанок не було, так як не було і ОСОБА_11 . Щодо стягнення моральної шкоди, то вказав, що відмовляється обговорювати її розмір, оскільки жодної шкоди позивачу не наносив. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

16 січня 2023 року від відповідача ОСОБА_16 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона вказала, що 27.02.2022 року нею як головою сільської ради ініційовано зустріч з старостою Світанівського старостинського округу Бурою Аллою Ігнатівною щодо вирішення питання облаштування пункту спостереження у селі Світанок, яке входить до складу Великомежиріцької територіальної громади. Дана зустріч відбувалася на вулиці Шкільна, а не Центральна, як зазначає позивач у позовній заяві, села Світанок Рівненського району Рівненської області, оскільки саме там мав бути облаштований пункт спостереження. До зустрічі з старостою Світанівського старостинського округу Бурою Аллою Ігнатівною добровільно приєдналися позивач та ОСОБА_7 . На цій зустрічі нею було наголошено на тому, що воєнний час повинен гуртувати всіх разом працювати на досягнення спільної мети - перемоги, швидка й злагоджена взаємодія сільської ради з жителями громади, волонтерами, добровольцями доводить, що місцева влада може ефективно працювати, надавати послуги людям і допомагати армії, а також висловила свою позицію щодо облаштування пункту спостереження у селі Бранів Рівненського району Рівненської області.

На даній зустрічі вказує, що не вступала в діалог та не спілкувалася особисто з ОСОБА_3 чи ОСОБА_7 . Позивач стверджує, що недостовірна інформація наступного змісту: « ОСОБА_17 заколотник, сепаратист, ставить мітки на дорогах громади» була поширена в присутності ОСОБА_11 та ще більш ніж десяти чоловік так званої «тероборони». Проте представників так званої «тероборони» на місці події, а саме на вулиці Шкільна села Світанок не було, так як і ОСОБА_11 . Останній прибув до місця зустрічі, коли закінчилося обговорення питання облаштування спостережного пункту і вона поверталася до Великомежиріцької сільської ради. Інформація позивача про події 27.02.2022 року у селі Світанок не відповідає дійсності, наведені позивачем в позовній вимозі фрази є надуманими та розтлумачені на власний розсуд. Всі висловлювання, які стосувалися введеного, згідно наказу Президента України правового режиму воєнного стану та необхідних дій працівників органу місцевого самоврядування спільно з жителями громади були висловлені в загальній формі та не стосувалися критики особи, поведінки та дій Позивача.

Отже, зустріч на вулиці Шкільна села Світанок Рівненського району Рівненської області 27.02.2022 року проходила між нею, сільським головою та старостою Світанівського старостинського округу Бурою Аллою Ігнатівною в присутності ОСОБА_5 , до якої приєдналися Позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . На даній зустрічі обговорювалося виключно питання облаштування спостережного пункту. Нею не поширювалась інформація про те, що « ОСОБА_17 заколотник, сепаратист, ставить мітки на дорогах громади». Це надумано з боку позивача та не підтверджено жодним належним доказом. Тож, в своїх діях не вбачає приниження честі, гідності і ділової репутації позивача. Це була зустріч, що несла колективний характер і на ній жодним чином не було виражено особистого ставлення до ОСОБА_3 . Представники "тероборони" на місці події на вул.Центральна с.Світанок були відсутні, не був присутній там і ОСОБА_11 . Крім того вказала, що 27.02.2022 року перебувала на робочому місці і не була присутня на перехресті доріг Е40 та НОМЕР_1 , заначена інформація не є достовірною та є просто скопійованою з попередньої позовної вимоги. Також, інформація позивача про події 27.02.2022/07.03.2022 року біля пункту спостереження, що був облаштований добровільно жителями громади біля траси М - 06 не відповідає дійсності, наведені позивачем в позовній вимозі фрази є надуманими. Мета приїзду 07.03.2022 року до села Федорівка не стосувалася особи позивача і полягла виключно у доправленні мобілізованого жителя громади для подальшого направлення в п?ятий відділ Рівненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Інформацію наступного змісту « ОСОБА_17 ухиляється від мобілізації» не поширювала, так само як і не називала позивача ОСОБА_3 «заколотником, сепаратистом, що він ставить мітки на дорогах громади». В особистий контакт з позивачем ОСОБА_3 не вступала, з ним не спілкувалася. Це надумано з боку позивача та не підтверджено жодним належним доказом. Також у позовній заяві позивач двічі вказує, що нею поширювалась одна і та ж інформація « ОСОБА_3 є "заколотником, сепаратистом, ставить мітки на дорогах громади» в селі Світанок та біля пункту спостереження, що був облаштований добровільно жителями громади на перехресті доріг Е40 та Т1812, що вказує на перекручення на власний розсуд обставин. В своїх діях не вбачає приниження честі, гідності і ділової репутації позивача. Із наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 21 лютого 2023 року прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову, уточнено позовні вимоги щодо формулювання тексту вибачень та висловлень, стосовно яких має бути винесено вказані вибачення, а також змінено у п.3 прохальної частини дату здійснених висловлювань ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 21 лютого 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судого розгляду.

Представник позивача адвокат Горобець Ю.В., приймаючи участь в режимі відеоконференції, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позові, позовні вимоги просила задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_18 в судовому засіданні від 30 березня 2023 року позов не визнала та просила у ньому відмовити. Також повідомила, що ситуація, про яку вказує ОСОБА_19 сталась не 27.02.2022 року, а 02.03.2022 року, оскільки саме в цей день вона разом із ОСОБА_20 поїхала до будинку старости ОСОБА_8 , щоб обговорити питання місця облаштування пункту спостереження. До будинку ОСОБА_8 також приїхали ОСОБА_13 та ОСОБА_19 , які мали власні думки щодо пунктів спостереження. Закликала не сперечатись, оскільки в країні війна і сварки лиш роз`єднують людей, а зараз потрібно гуртуватись. Повз проїжджали бусом хлопці із тероборони ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , вони зупинились, щоб запитати її щодо забезпечення пунктів спостереження. Не чула і не бачила, щоб ОСОБА_24 висловлювався відносно ОСОБА_25 , що той сепаратист чи заколотник, не було при розмові з ОСОБА_26 , ні бійки, ні шарпанини. Вказала, що жодних претензій ні до ОСОБА_25 , ні до ОСОБА_27 не висловлювала і неприязних відносин з ними не має. Навпаки, у 2021 році ОСОБА_25 було нагороджено грамотою як найактивнішого жителя громади. Щодо епізоду від 07.03.2022 року, то вказала, що, дійсно, в той день відбувалась чергова відправка військовозобов`язаних до П`ятого відділу Рівненського РТЦК СП і один із жителів громади не встиг на нього, знаючи, що автобус ще не доїхав до с.Федорівка, зателефонувала водію автобуса і просила почекати цю людину і сказала, що сама його привезе. Коли приїхала до пункту спостереження, де чекав автобус, то помітила, що хлопці із тероборони спілкувались із ОСОБА_26 , чула як вони запитували його про місце реєстрації та чи стоїть він на обліку у військоматі. Не висловлювала відносно ОСОБА_28 , що він сепаратист, ухилянт від мобілізації чи заколотник.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні від 30 березня 2023 року позов не визнав та просив у ньому відмовити. Також повідомив, що події, про які вказує позивач сталась в один день, проте не 27.02.2022 року, а 02.03.2022 року. 02.03.2022 року був на блокпосту на ОСОБА_29 повороті і був присутній з хлопцями, коли приїхав на блокпост ОСОБА_19 , якого він бачив вперше. Його попросити надати документи для перевірки, на що він відмовився і відповів лише, що він ОСОБА_30 . ОСОБА_5 вказує, що незрозумів, що то прізвище і подумав, що то якесь прізвисько. Також сказав, що тримав у руці ключі, а не ніж, як вказує позивач. Пізніше того ж дня, він разом із ОСОБА_4 поїхали до будинку старости ОСОБА_8 в с.Світанок, щоб обговорити місце де облаштувати пункт спостереження. Коли приїхали, то дорозі біля будинку ОСОБА_8 стояв той самий автомобіль, що приїздив зранку на блокпост і водієм був той самий чоловік. Вказує, що підійшов до автомобіля ОСОБА_25 , в якій він сидів і лише запитав ОСОБА_25 про його місце реєстрації і чому він його обманув щодо цього. Не вчиняв шарпанину з ОСОБА_26 , не обзивав його ні сепаратистом, ні ухилянтом від мобілізації, ні заколотником, також не чув, щоб такі слова вживала ОСОБА_4 відносно ОСОБА_31 .

Представник відповідачів адвокат Турович О.М. щодо заявленого позову заперечила, в його задоволенні просила відмовити повністю. Наголосила, що докази, якими обгрунтовуються обставини, викладені в позові, є неналежними, недостатніми і не взаємопов`язаними між собою, тому не підтверджують підставність та обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 суду повідомила, що є старостою Світанівського старостинського округу і в один із днів на початку війни до неї подзвонила голова Великомежиріцької сільської ради ОСОБА_4 та попросила вийти з будинку, щоб поїхати подивитись на місце, де можливо облаштувати спостережний пункт в с.Світанок, у зв`язку із повномаштабним вторгненням російської федерації в Україну. Коли вийшла з будинку, то на дорозі побачила натовп людей, які голосно щось обговорювали та сперечались. ОСОБА_32 як ОСОБА_13 , якого вона знає особисто та ОСОБА_19 , якого вона бачила вперше, висловлювали претензії до ОСОБА_4 з приводу того, що голова на блокпост поставила "своїх" людей, на що остання відповіла, що до "тероборони" люди приходять з власного бажання, створюються списки та встановлюється графік чергування. Згодом під`їхав бус, з якого вийшли хлопці з "тероборони", щоб запитати що відбувається, так як посеред дороги стояло багато людей. Розмова між людьми була достатньо гучною і з сусідніх будинків почали виходити люди, щоб дізнатись причину галасу. Зрозумівши, що в той день вони не поїдуть дивитись місця, де можна облаштувати блокпост, пішла до свого будинку. Зазначила, що жодних образливих висловлювань від ОСОБА_4 відносно ОСОБА_3 , зокрема, таких як те, що він "заколотник, сепаратист, ухилянт від мобілізації та особа, що ставить мітки на дорогах" не чула і не вірить, що голова могла так висловлюватись. Також, вказала, що багатьох, хто був присутній тоді знає лише в обличчя, оскільки вони є мешканцями с.Великі Межирічі, зокрема, ОСОБА_5 вона також не знає і чи був від під час вказаного конфлікту не може підтвердити чи спростувати.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_33 суду пояснив, що після початку повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України на ОСОБА_29 повороті, який веде до сіл Великомежиріцької громади було організовано пункт спостереження, де бажаючі громадяни почергово здійснювали патрулювання. Він в лютому (точної дати назвати не зміг) 2022 року разом із ОСОБА_34 та ОСОБА_35 перебували на блокпосту, до якого приїхали двоє чоловіків та почали розпитувати яке право вони мають тут стояти і зупиняти машини для перевірки. Вказаний чоловік, під час розмови здійснював відео та фото фіксацію. Лише 07.03.2022 року дізнався прізвище, ім`я та по батькові цієї особи, якою виявився ОСОБА_3 .

Після нічної зміни на блокпосту, зранку на початку війни він разом із ОСОБА_34 та ОСОБА_35 повертались бусом додому, у с.Світанок помітили натовп людей. Серед цих людей помітив голову Великомежиріцької сільської ради ОСОБА_4 тому зупинились, щоб вирішити деякі питання щодо облаштування пункту спостереження. Серед натовпу також був його батько - ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_36 та, як він згодом дізнався, ОСОБА_3 чому суть суперечки між людьми не вслухався, але ні бійки, ні шарпанини не бачив. Жодних образ, висловлених відносно ОСОБА_25 , ОСОБА_4 та ОСОБА_20 не чув.

На початку березня 2022 року, допускає, що 07.03.2022 року, оскільки точної дати не пам`ятає, перебуваючи на блок-посту на ОСОБА_29 повороті разом із ОСОБА_34 та ОСОБА_35 помітили автомобіль із реєстрацією з іншого регіону і вирішили зупинити його для перевірки документів. Водій транспортного засобу відмовився надати документи для перевірки та викликав поліцію. Коли приїхали працівники поліції, то вказана особа надала документи для перевірки і тоді дізнався як його звати, а саме ОСОБА_3 . Саме тоді їхав шкільний автобус, який віз хлопців у військомат, автобус зупинився на блокпосту та чекав поки голова ОСОБА_4 привезе ще одного хлопця. Коли приїхала ОСОБА_4 , то ОСОБА_19 досі перебував на пункті спостереження. Чув як ОСОБА_4 питала ОСОБА_25 чи став він на облік у військоматі, попросила його сісти в автобус і з іншими хлопцями поїхати і стати у військомат на облік, на що він погодився, сів у автобус і поїхав. Свій автомобіль залишив на блокпосту.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_37 суду пояснив, що після початку повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України на ОСОБА_29 повороті, який веде до сіл Великомежиріцької громади було організовано пункт спостереження. Вказує, що входив до складу тероборони та здійснював патрулювання на вказаному блок-посту. Він в лютому (точної дати назвати не зміг) 2022 року разом із ОСОБА_34 та ОСОБА_35 перебували на блок-посту, до якого приїхали двоє чоловіків та почали розпитувати яке право вони мають тут стояти і спиняти машини для перевірки. Вказаний чоловік, під час розмови здійснював відео та фото фіксацію, на зауваження припинити зйомку не реагував. Лише 07.03.2022 року дізнався прізвище, ім`я та по батькові цієї особи, якою виявився ОСОБА_3 .

Після нічної зміни на блокпосту, зранку в один із днів на початку війни він разом із ОСОБА_34 та ОСОБА_38 повертались бусом додому, у с.Світанок помітили натовп людей. Серед цих людей помітили голову Великомежиріцької сільської ради ОСОБА_4 тому зупинились, щоб вирішити деякі питання щодо облаштування пункту спостереження. Відкликали ОСОБА_4 в сторону, вирішили свої питання і поїхали далі. Серед натовпу також був ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_36 та, як він згодом дізнався, ОСОБА_3 чому суть розмови не вслухався, але ні бійки, ні шарпанини не бачив. Жодних образ, висловлених відносно ОСОБА_25 , ОСОБА_4 та ОСОБА_20 не чув.

На початку березня 2022 року, допускає, що 07.03.2022 року, оскільки точної дати не пам`ятає, перебуваючи на блокпосту на ОСОБА_29 повороті разом із ОСОБА_34 та ОСОБА_35 помітили автомобіль із реєстрацією з іншого регіону і вирішили зупинити його для перевірки документів. Водій транспортного засобу відмовився надати документи для перевірки та викликав поліцію. Коли приїхали працівники поліції, то вказана особа надала документи для перевірки і тоді дізнався як його звати, а саме ОСОБА_3 . В той час їхав шкільний автобус, який віз чоловіків призовного віку до військомату для взяття на військовий облік. Цей автобус зупинився на блок посту і чекав поки ОСОБА_4 привезла ще одного хлопця. Коли приїхала ОСОБА_4 , то ОСОБА_19 досі перебував на пункті спостереження. ОСОБА_4 запитала чи стоїть ОСОБА_19 на обліку і якщо ні, то нехай сідає в автобус, на що він погодився. Жодного разу не чув, щоб ОСОБА_4 або ОСОБА_24 називали ОСОБА_25 "заколотником, сепаратистом, ухилянтом від мобілізації та особою, що ставить мітки на дорогах".

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_39 суду пояснив, після початку повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України на ОСОБА_29 повороті, який веде до сіл Великомежиріцької громади було організовано пункт спостереження. Вказує, що входив до складу тероборони та здійснював патрулювання на вказаному блокпосту. Він в лютому (точної дати назвати не зміг) 2022 року разом із ОСОБА_34 та ОСОБА_35 перебували на блокпосту, до якого приїхали двоє чоловіків, вийшли з автомобіля та почали розпитувати яке право вони мають тут стояти і спиняти машини для перевірки. Вказаний чоловік, під час розмови здійснював відео та фото фіксацію, на зауваження припинити зйомку не реагував. Не встиг запитати хто вони і що хотіли, бо чоловіки швидко сіли в авто, розвернулись та поїхали. Лише 07.03.2022 року дізнався прізвище, ім`я та по батькові цієї особи, якою виявився ОСОБА_3 .

Після нічної зміни на блок-посту, зранку в один із днів на початку війни він разом із ОСОБА_35 та ОСОБА_38 повертались бусом додому, на виїзді із села Світанок знаходився натовп людей. Серед цих людей помітили голову Великомежиріцької сільської ради ОСОБА_4 тому зупинились, щоб вирішити деякі питання щодо облаштування пункту спостереження. Відкликали ОСОБА_4 в сторону, вирішили свої питання і поїхали далі. Серед натовпу також був ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_36 та, як він згодом дізнався, ОСОБА_3 чому суть суперечки не вслухався, але не бачив ні бійки, ні шарпанини. Жодних образ, висловлених відносно ОСОБА_25 , ОСОБА_4 та ОСОБА_20 не чув.

На початку березня 2022 року, допускає, що 07.03.2022 року, оскільки точної дати не пам`ятає, перебуваючи на блокпосту на ОСОБА_29 повороті разом із ОСОБА_38 та ОСОБА_35 помітили автомобіль із реєстрацією з іншого регіону і вирішили зупинити його для перевірки документів. Водій транспортного засобу відмовився надати документи для перевірки та сам викликав поліцію. Коли приїхали працівники поліції, то вказана особа надала документи для перевірки і тоді дізнався як його звати, а саме ОСОБА_3 . В той час їхав шкільний автобус, який віз чоловіків призовного віку до військомату для взяття на військовий облік. Цей автобус зупинився на блокпосту і чекав поки ОСОБА_4 привезла ще одного хлопця. Коли приїхала ОСОБА_4 , то ОСОБА_19 досі перебував на пункті спостереження. ОСОБА_4 запитала чи стоїть ОСОБА_19 на обліку і якщо ні, то нехай сідає в автобус, на що він погодився. Жодного разу не чув, щоб ОСОБА_4 або ОСОБА_24 називали ОСОБА_25 "заколотником, сепаратистом, ухилянтом від мобілізації та особою, що ставить мітки на дорогах".

Пояснення допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 щодо того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Світанок біля будинку старости ОСОБА_8 витягував ОСОБА_3 з автомобіля та обзвивав, а також пояснення щодо того, що ОСОБА_4 назвала ОСОБА_25 заколотником та сепаратистом, звинувачувала ОСОБА_3 в тому, що він ставить мітки на дорогах та здійснює фотофіксацію для передачі ворогу, суд не приймає до уваги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та суперечать встановленим судом обставинам справи.

Від допиту інших свідків, заявлених стороною позивача, представник позивача відмовилась.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан на 30 діб, який неодноразово було продовжено, зокрема, Законом затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб; підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 761/6866/16-ц.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростуванняцієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Згідно із частинами четвертою та сьомою статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У відповідності до правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховної Суду, викладеної у Огляді судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах про захист гідності, честі та ділової репутації від 02 вересня 2019 року, суспільство також має право на отримання інформації, яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка розповсюджується будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності з одного боку, а з іншого була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.

Іншими положеннями є розрізнення фактичних тверджень та оціночних суджень. Суд незмінно переконаний, що існування фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не підлягає доказовості. Неможливо здійснити вимогу доведення правдивості оціночних суджень та порушення права на думку як таку, яка є фундаментальним правом, забезпеченим статтею 10 (справи "Лінгенс проти Австрії", рішення від 08.07.1986, "Обершлік проти Австрії №1" рішення від 23 травня 1991 року).

В судовому засіданні досліджено заяву ОСОБА_3 до Державної екологічної інспекції від 20 листопада 2021 року, яка була подана суду для підтвердження позовних вимог. Проте, із тексту вказаної заяви, встановлено, що вона не стосується предмету спору, який розглядає суд та за своїм змістом не може бути доказом досліджуваних обставин.

Також в судовому засіданні досліджено дві заяви ОСОБА_3 до Головного управління Нацональної поліції в Рівненській області, що датовані 02 березня 2022 року та 15 березня 2022 року відповідно.

У п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини надано визначення презумпціїї невинуватості, з якої слідує, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". Вказане твердження означає, що без доведення попередньої вини обвинуваченого в порядку, встановленому законом, і зокрема, без надання обвинуваченому можливості скористатися правом на захист, судове рішення відносно нього породжує відчуття того, що обвинувачений є справді винним. Таким чином, звернення ОСОБА_3 до поліції із заявами жодним чином не встановлює вину ОСОБА_4 , не стосується предмету спору, що розглядається і тому не є належним доказом у даній справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №333/6816/17 (провадження № 14-87цс20) зазначено, що «ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи)».

Щодо пояснень свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_8 , наданих під присягою, то у суду не виникає сумніву у їх достовірності, оскільки вони є послідовними, логічними та узгодженими між собою.

Рішення суду не може грунтуватись на припущеннях.

Пояснення свідка ОСОБА_27 стосуються лише одного епізоду від 27.02.2022 року, проте і вони спростовуються показаннями свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_8 . На підтвердження інших двох епізодів приниження його честі та гідності від 27.02.2022 та 07.03.2022 року позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують обставини, на які він посилається.

Згідно ч.ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що стороною позивача не доведено належними доказами свої вимоги про визнання інформації недостовірною, а тому у такому випадку не підлягають задоволенню і вимоги позивача про зобов`язання відповідача опублікувати спростування недостовірної інформації, оскільки зазначена вимога є похідною від первісної вимоги позивача про визнання інформації недостовірною.

У частині позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

Згідно із ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Зважаючи на те, що обставин, з якими закон пов`язує підстави для стягнення моральної шкоди судом не встановлено, а відтак вимога про відшкодування моральної шкоди є також недоведеною та необґрунтованою.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, та вказані вище вимоги закону, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов є недоведеним та безпідставним, в зв`язку з чим в його задоволенні необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою витрати на правничу допомогу та по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -

                                                                       в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист честі та гідності та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 червня 2023 року.

             Суддя      Н.А. Загородько