Справа № 214/5903/16-ц

2/214/68/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року                                                                м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Попкової Ю.В.,

представника позивача – Тер-Тевмосян Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/5903/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація «Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», про визнання незаконним наказу №361 від 30 березня 2016 року "Про внесення змін в організаційну структуру управління підприємства", -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 20 жовтня 2016 року, в подальшому неодноразово уточнюючи зміст та вимоги (редакція від 06 травня 2021 року, а.с.170-185 т.3), просив суд: визнати незаконним наказ №361 від 30 березня 2016 року "Про внесення змін в організаційну структуру управління підприємства"; стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2016 року (головуючий суддя Ковтун Н.Г.) відкрито провадження по справі з призначенням судового розгляду (а.с.18 т.1).

Ухвалою суду від 07 грудня 2016 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, (головуючий суддя Ковтун Н.Г.) допущено до участі у справі ОСОБА_2 як представника позивача ОСОБА_1 (а.с.104 т.1, п.21 журналу с/з).

За результатами повторного автоматизованого розподілу на підставі розпорядження заступника керівника апарату суду №45 від 03 серпня 2017 року та протоколу матеріали справи передано у провадження судді Хомініч С.В. (а.с.246, 247 т.1).

Ухвалою суду від 07 серпня 2017 року матеріали справи прийнято до провадження суддею Хомініч С.В. з призначенням судового розгляду (а.с.248 т.1).

За результатами повторного автоматизованого розподілу на підставі розпорядження керівника апарату суду №153 від 22 січня 2019 року та протоколу матеріали справи передано у провадження судді Ткаченку А.В. (а.с.96, 97 т.2).

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03 жовтня 2017 року, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року), справи в суді першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.33 ЦПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених ЦПК України.

       Як слідує з ч.2 ст.34 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії судового розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Зважаючи на викладене, справу прийнято до провадження суддею Ткаченком А.В. з призначенням до розгляду в загальному порядку зі стадії судового розгляду.

Ухвалою суду від 01 березня 2019 року за заявою ОСОБА_1 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Первинну профспілкову організацію «Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а.с.107-108 т.2).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211, з 12 березня 2020 року в Україні введено карантин. За цієї підстави позивач ОСОБА_1 подавав заяви про відкладення судових засідань по справі, призначених на 16.00 год.15 квітня 2020 року (а.с.43, 50 т.3), 16.00 год. 14 травня 2020 року (а.с.54, 55 т.3), 16.00 год. 15 червня 2020 року (а.с.63-64, 65-66 т.3), 16.00 год. 21 липня 2020 року (а.с.78-79, 80 т.3), Судове засідання, призначене на 16.00 год. 08 вересня 2020 року, було відкладено з інших об`єктивних причин (а.с.92 т.3). У судовому засіданні 15 жовтня 2020 року позивач та його представник вже були присутніми. Судове засідання, призначене на 16.00 год. 16 листопада 2020 року, було відкладено з інших об`єктивних причин (а.с.128 т.3).

Судове засідання, призначене на 16.00 год. 21 грудня 2020 року було відкладено на 16.00 год. 27 січня 2021 року на підставі клопотання позивача у зв`язку з його перебуванням на стаціонарному лікуванні (а.с.135 т.3). Доказів на підтвердження цьому у подальшому позивач суду не надав.

У подальшому, за клопотанням позивача судове засідання, призначене на 16.00 год. 26 серпня 2021 року, було відкладене у зв`язку з перебуванням його на реабілітаційному лікуванні (а.с.208, 209 т.3), а судове засідання, призначене на 16.00 год. 25 жовтня 2021 року – знову ж за клопотанням позивача у зв`язку з перебуванням на лікуванні (а.с.216 т.3).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан, який наразі в Україні діє.

Дійсно, введення воєнного стану на всій території держави відобразилося на процесі здійснення правосуддя судами України. Для запобігання загрози життю та здоров`ю суддів та учасників судового процесу на тимчасово захоплених територіях держави зупинено здійснення правосуддя. Однак, навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмежено, оскільки відповідно до ст.ст.10, 26  Закону України «Про правовий режим воєнного стану»  у період воєнного стану повноваження  судів не можуть бути припинені. Отже, незважаючи на введення з 24 лютого 2022 року на території України  воєнного стану, суди продовжують здійснювати правосуддя, однак,  з певними особливостями. До того ж з огляду на відсутність активних бойових дій безпосередньо на території м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, здійснення правосуддя Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснюється в звичайному режимі, у тому числі з урахуванням того, що м. Кривий Ріг Дніпропетровської області не визнане прифронтовою територією.

Здійснюючи правосуддя, суд також враховує приписи, викладені в рішенні Ради суддів України від 24 лютого 2022 року «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією з боку рф» та рекомендації Ради суддів України від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Крім того, побоювання будь-якої зі сторін по справі за їх життя та здоров`я під час знаходження в приміщенні суду в умовах воєнного стану не позбавляє їх права на подання клопотання про участь в судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, у тому числі з використанням власних технічних засобів, або ж подання заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Разом з тим, із введенням в Україні воєнного стану, позивач ОСОБА_1 та його представник у жодне із судових засідань по справі, призначених в період з 16 березня 2022 року по 20 червня 2023 року не з`явились. Спочатку позивач з причини введення в Україні воєнного стану подавав клопотання про відкладення судових засідань, призначених на 16.00 год. 16 березня 2022 року (а.с.248, 249 т.3), 10.00 год. 13 жовтня 2022 року (а.с.12 т.4), понад 6 місяців не проявляючи жодного інтересу до ходу розгляду справи між цими засіданнями. У судові засідання 20 червня 2022 року позивач та його представник взагалі не з`явились, не повідомивши поважність причин неприбуття, хоча були повідомлені належним чином, підтвердженням чому є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 як представникові позивача (а.с.1 т.4). Після 13 жовтня 2022 року ні позивач, ні його представник ОСОБА_2 знову припинили проявляти інтерес до справи, хоча викликались судом у кожне із призначених по справі судових засідань усіма можливими процесуально способами, передбаченими ст.128 ЦПК України, зокрема шляхом направлення повісток засобами поштового зв`язку, СМС на вказані засоби зв`язку (згоду на отримання повісток за допомогою СМС позивач надавав особисто, а.с.197 т.1). Свідченням цьому є наявні у справі рекомендовані поштові повідомлення та довідки про доставку СМС.

Так, за черговим клопотанням позивача ОСОБА_1 та з урахуванням клопотання представника відповідача про відкладення (а.с.13 т.4), розгляд справи з 13 жовтня 2022 року було відкладено до 16.00 год. 23 листопада 2022 року. Судове засідання, призначене на 16.00 год. 23 листопада 2022 року, було відкладено на 15.00 год. 25 січня 2023 року з інших об`єктивних причин (а.с.20 т.4). У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи та відсутністю доказів їх повідомлення, розгляд справи 25 січня 2023 року відкладено до 16.00 год. 21 березня 2023 року (а.с.22 т.4). З огляду на неявку сторони позивача у судове засідання 21 березня 2023 року, з урахуванням клопотання представника позивача щодо цього(а.с.29 т.4) розгляд справи відкладено до 16.30 год. 27 квітня 2023 року. Про розгляд справи, призначений на 27 квітня 2023 року, позивач був повідомлений повісткою, доставленою на вказаний ним номер телефонного зв`язку 07 квітня 2023 року у формі СМС, що підтверджується довідкою про доставку з АСДС КП «Д-З» (а.с.38 т.4). Не дивлячись на це, позивач в черговий раз до суду не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи не подавав, про поважність причин неприбуття не повідомив. З огляду на це, розгляд справи було відкладено до 16.30 год. 01 червня 2023 року (а.с.42-43 т.4). При цьому позивач та його представник ОСОБА_3 були належним чином повідомлені про призначення судового засідання, отримавши повістку завчасно, 03 травня та 10 травня 2023 року відповідно, свідченням чому є поштові рекомендовані повідомлення (а.с.68, 69 т.4) та довідка про доставку повістки у формі СМС від 27 квітня 2023 року (а.с.70 т.4). Не дивлячись на це, позивач в черговий раз до суду не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи не подавав, про поважність причин неприбуття не повідомив. З огляду на це, розгляд справи було знову відкладено до 16.30 год. 20 червня 2023 року (а.с.72 т.4). Аналогічна ситуація мала місце й 20 червня 2023 року, в судове засідання на вказану дану позивач в черговий раз не з`явився, будучи повідомленим належним чином, у тому числі шляхом доставки повістки за допомогою СМС на вказаний ним номер мобільного телефону, який згідно з останніми поданими ним заявами він не змінював.

Таким чином, фактично починаючи з 16 березня 2022 року позивач, яким ініційовано судове провадження у даній справі, у жодне із судових засідань з розгляду справи по суті не з`явився, більш ніж 1 рік 3 місяці ніякого інтересу до розгляду справи не проявляв, про поважність причин неприбуття в судові засідання не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи від нього суду не надходило. Крім того, заявивши у позові про намір приймати участь у судових засіданнях з розгляду справи, позивач тим самим заперечив можливість розгляду справи за його відсутності, а тим паче відповідної заяви про можливість такого розгляду до суду не подавав.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки(п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України»). Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року зазначено, що «… заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».

Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду судом справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності на будь-якій стадії розгляду справи.

Такі висновки суду узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

Суд зауважує, що характер спору та предмет спірних правовідносин стосуються трудових прав позивача, а тому з огляду на ініціювання саме позивачем даного спору, визначальною для вирішення спору є його позиція щодо пред`явлених ним вимог, що є проявом принципу диспозитивності. Разом з тим, за відсутності позивача та неподання ним клопотання про розгляд справи за його відсутності з викладенням позиції щодо заявлених ним вимог суд об`єктивно позбавлений можливості розглянути справу та ухвалити рішення без участі сторони позивача.

Так, позивач про дату, час та місце проведення судових засідань у справі неодноразово повідомлявся у порядку, встановленому ст.128 ЦПК України, усіма можливими засобами та способами, у тому числі шляхом направлення повісток за допомогою СМС на зазначений позивачем номер мобільного телефону з урахуванням наданої ним на отримання СМС письмової згоди (а.с.197 т.1), повісток засобами поштового зв`язку на адресу реєстрації його місця проживання. Однак в жодне із судових засідань після 16 березня 2022 року позивач не з`явився за відсутності на те поважних причин, порушуючи своєю бездіяльністю процесуальні строки розгляду справи, і від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності. Інтересу до справи вже понад 1 рік він не проявляє.

До суду від позивача також не надходили повідомлення про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження), номеру мобільного телефону, не надходили й заяви про поважність причин, з яких він не міг з`явитися в судові засідання 21 березня, 27 квітня, 01 червня та 20 червня 2023 року, клопотань про відкладення розгляду справи, так само як і заяв про розгляд справи за його відсутності також не надіслано.

З огляду на наведене, суд вжив усіх можливих заходів з використанням передбачених нормами ЦПК України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судового засідання. У даному випадку суд вважає за доречне зауважити, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому також акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.

З урахуванням вказаних обставин в їх сукупності, позиції представника відповідача, яка будучи присутньою в судовому засіданні не заперечувала проти залишення позову без розгляду з огляду на неодноразові неявки позивача та явне зловживання ним процесуальними правами, суд приходить до висновку, що пред`явлена ОСОБА_1 позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.142, ч.3 ст.257 ЦПК України, суд враховує залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача (що в силу п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» виключає повернення судом позивачеві сплаченого судового збору), тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для компенсації понесених позивачем витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.189, 257, 260, 261, 352-354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація «Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», про визнання незаконним наказу №361 від 30 березня 2016 року "Про внесення змін в організаційну структуру управління підприємства" – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дати її підписання шляхом подання апеляційної скарги. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повну ухвалу складено та підписано 27 червня 2023 року.

Суддя                                                                                А.В. Ткаченко