Ухвала

28 червня 2023 року

м. Київ

справа № 675/1515/21

провадження № 61-9348ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 січня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 травня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі - ТОВ «ФК «ЦФР») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначало, що 19 листопада 2019 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 підписаний кредитний договір № 1994294235, паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 4294235 і заява-анкета на отримання кредиту та інших послуг ТОВ «ФК «ЦФР». Умови отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» разом із заявою-анкетою і отримання кредитів та інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР», кредитним договором та паспортом кредиту становлять кредитний договір, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у сумі 86 206,10 грн строком на 36 місяців (пункт 1.2. кредитного договору) на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язався своєчасно погашати кредит, сплачувати проценту ставку за користування кредитом відповідно до паспорту кредиту № 4294235, який є невід`ємною частиною цього договору.

Вказувало, що ОСОБА_1 належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 квітня 2021 року становить 136 540,48 грн, та складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 30 543,75 грн, простроченої заборгованості за річними процентами у розмірі 9 829,62 грн, простроченої заборгованості за щомісячними процентами у розмірі 34 105,96 грн, заборгованості за штрафом/пенею у розмірі 9 117,74 грн, строкової заборгованості за тілом кредиту у розмірі 51 666,43 грн, строкової заборгованості за річними процентами у розмірі 301,18 грн та строкової заборгованості за щомісячними процентами у розмірі 975,80 грн.

Враховуючи викладене, просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 19 листопада 2019 року № 1992494235 у розмірі 136 540,48 грн.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 січня 2023 року позов ТОВ «ФК «ЦФР» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЦФР» заборгованість за кредитним договором від 19 листопада 2019 року № 1992494235 у розмірі 136 540,48 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що кредитний договір від 19 листопада 2019 року № 1992494235, заява-анкета на отримання кредиту від 19 листопада 2019 року та паспорт кредиту від ТОВ «ФК» ЦФР» № НОМЕР_1 вказують на те, що ОСОБА_1 не виконав належним чином (прострочив) свої зобов`язання за кредитним договором, а тому вимоги ТОВ «ФК «ЦФР» підлягають задоволенню.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ «ФК» ЦФР» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» ЦФР»заборгованість за кредитним договором у розмірі 83 597,07 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позову ТОВ «ФК» ЦФР» відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заявником не надано належних та допустимих доказів щодо істотних умов укладеного сторонами спірного кредитного договору, а наданий ТОВ «ФК» ЦФР» розрахунок заборгованості достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов`язання та є неналежним доказом. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості за річними процентами, простроченої заборгованості за щомісячними процентами, заборгованості за штрафом/пенею, строкової заборгованості за річними процентами та строкової заборгованості за щомісячними процентами. Однак, зважаючи на те, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК» ЦФР» не повернуті, апеляційний суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за неповернутим тілом кредиту в розмірі 83 597,07 грн.

20 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 січня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2021 року розгляд цієї справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки відповідно до положень статей 19, 274 ЦПК України справа є малозначною.

Хмельницький апеляційний суд вирішував цю справу без повідомлення учасників справи (без виклику сторін), в порядку частини першої статті 368 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 136 540,48 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (268 400,00 грн), а тому відповідно до вимог ЦПК України справа є малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, та судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 січня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 травня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний