ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5206/23 Справа № 175/1175/20 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року                                                

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді Новікової Г.В.

суддів:Гапонова А.В.,Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Мовшович Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Шахторіна А.С. на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2023 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що між ним та ОСОБА_1 було укладено договір позики з кінцевою датою повернення 09 квітня 2019 року, відповідно до якого останній отримав від нього грошові кошти у сумі 1 500 000,00 грн., що підтверджується розпискою відповідача.

У зв`язку із тим що у добровільному порядку повернення грошових коштів не відбулося просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 09.01.2019 року у розмірі 1 500 00,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2023 року відмовлено узадоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи задоволено частково, призначено у справі судову почеркознавчу експертизу. На вирішення експертів поставлено наступні питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у документах – договір позики від 09.01.2019 року в графі «Позичальник», розписці про отримання позики від 09.01.2019 року в графі підпису « ОСОБА_1 », вимозі про виплату боргу від 16.04.2019 року в графі підпису « ОСОБА_1 », повідомленні про неможливість сплатити борг від 19.04.2019 року в графі підпису « ОСОБА_1 » тією особою, від імені якої він зазначений, тобто ОСОБА_1 , чи іншою особою?

У задоволенні решти клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про призначення комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів відмовлено.

Проведення судової почеркознавчої експертизи доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, яких попереджено про кримінальну відповідальність.

Передано справу до експертної установи, зобов`язано сторони надати на вимогу експертів відповідні документи. Оплату за проведення судової почеркознавчої експертизи покладено на відповідача.

На час проведення експертизи провадження у цивільній справі зупинено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою у зв`язку із неповним встановленням обставин, що мають суттєве значення для справи та такою, що не відповідає вимогам законодавства.

Зокрема зазначає, що судом першої інстанції не враховано доводи ОСОБА_1 про те, що він не укладав договір позики та не отримував від позивача грошові кошти, а документи, які є об`єктами експертного дослідження від різних дат виготовлені у березні 2020 року, в один день на одному пристрої та підписані відповідачем під впливом психологічного тиску озброєних осіб. Тому вважає, що судом першої інстанції не враховано значимість запропонованих питань в рамках проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів.

Вважає, що суд першої інстанції, відхиляючи запропоновані питання порушив приписи ст. 103 ЦПК України та належним чином не вмотивував таке відхилення. Також посилається на порушення судом першої інстанції ст.104 ЦПК України та розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення експертиз, оскільки ним не зазначено перелік документів, що надаються для дослідження та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання з`явилися ОСОБА_1 та його представник –адвокат Шахторін А.С., та представник ОСОБА_2 -адвокат Голубніченко В.О..

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача оскаржує ухвалу суду першої інстанції в частині заявленого ним клопотання про призначення експертизи, а тому в не оскаржуваній частині законність судового рішення не перевірялась. Крім того слід зазначити, що оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не передбачено ст. 353 ЦПК України.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом щодо стягнення заборгованості за договором позики із ОСОБА_1 , відповідно до розписки останнього від 09.01.2019 року борг складає 1 500 000 грн.

Заявляючи клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, представник відповідача зазначав, що ОСОБА_1 не знайомий з відповідачем та ніяких договорів з ним не укладав, кошти від нього не отримував, а договір позики від 09.01.2019 року та повідомлення про неможливість сплатити борг від 19.04.2019 року були виготовлені в кінці березня 2020 року та підписувались ним під впливом психологічного тиску.

На вирішення експерта просив поставити наступну питання:

1.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у документах – договір позики від 09.01.2019 року в графі «Позичальник», розписці про отримання позики від 09.01.2019 року в графі підпису « ОСОБА_1 », вимозі про виплату боргу від 16.04.2019 року в графі підпису « ОСОБА_1 », повідомленні про неможливість сплатити борг від 19.04.2019 року в графі підпису « ОСОБА_1 » тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

2.Чи в один час виконано підписи від імені ОСОБА_1 у документах – договір позики від 09.01.2019 року в графі «Позичальник», розписці про отримання позики від 09.01.2019 року в графі підпису « ОСОБА_1 », вимозі про виплату боргу від 16.04.2019 року в графі підпису « ОСОБА_1 », повідомленні про неможливість сплатити борг від 19.04.2019 року в графі підпису « ОСОБА_1 », або в різні періоди часу?

3.Чи в один час виготовлені (надруковані) документи – договір позики від 09.01.2019 року, розписка про отримання позики від 09.01.2019 року, вимога про виплату боргу від 16.04.2019 року та повідомлення про неможливість сплатити борг від 19.04.2019 року або в періоди, які вони датовані?

4.Чи виготовлені документи (договір позики від 09.01.2019 року, розписці про отримання позики від 09.01.2019 року, вимозі про виплату боргу від 16.04.2019 року, повідомленні про неможливість сплатити борг від 19.04.2019 року) на одному або різних принтерах (копіювальних апаратах, багатофункціональних пристроях)?

5.Чи належить надані аркуші паперу (договір позики від 09.01.2019 року, розписці про отримання позики від 09.01.2019 року, вимозі про виплату боргу від 16.04.2019 року, повідомленні про неможливість сплатити борг від 19.04.2019 року) до однієї партії випуску?

06 лютого 2023 року, представник позивача – адвокат Голубніченко В.О. надав заперечення на клопотання про проведення експертиз, надав суду оригінали документів на яких містяться зразки підпису ОСОБА_1 датовані 2017 роком та оригінали спірних договорів позики та розписок. Також представник позивача заперечував проти проведення експертизи у Національному науковому центрі «Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України м. Харків, зазначивши, що таку експертизу можна проводити в ряді інших експертних установ, які розташовані в інших різних містах, в яких в свою чергу існує набагато менше ризиків знищення оригіналів спірних документів, у зв`язку з ракетними обстрілами м. Харків.

04 квітня 2023 року, у судовому засіданні були відібрані експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 . Також представником позивача були надані документи із вільними зразками підпису ОСОБА_1 , у яких він розписувався, як представник перевізника ТОВ «ДНІПРОАВТОТРАНС 2011» у 2017 році.

ОСОБА_1 у судовому засіданні, оглянувши документи надані представником позивача ОСОБА_3 , підтвердив, що підпис у документах наданих представником позивача (акти здачі-прийняття робіт, рахунок – фактура за 2017 рік) належать саме йому ОСОБА_1 та не заперечував проти надання цих документів в якості зразків його підпису.

Задовольняючи частково клопотання представника відповідача та призначаючи у справі судову почеркознавчу експертизу, суд першої інстанції виходив із того, що спір виник в результаті неповернення у добровільному порядку у визначені строки грошових коштів, отриманих на підставі розписки, яку відповідач не визнає, а тому для розгляду спору по суті необхідно встановити особу, яка підписала такі документи та для чого необхідні спеціальні знання. З огляду на предмет доказування вважав, що інші питання безпосереднього значення для справи не несуть та сформульовані некоректно. При визначені експертної установи, на розгляд якої було передано справу, виходив із того, що сторонами не було досягнуто згоди з цього питання.

З такими висновками суду першої інстанції можливо погодитись з огляду на наступне.

За вимогами ст.ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приписами статті 81 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідно до частини першої статті 102 ЦПК, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною другою статті 102 ЦПК встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч.1, 3-6 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування.

Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Крім того, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в цього правильності, суд може бути призначити повторну експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Наведене узгоджується з приписами статті 113 ЦПК України.

Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції постановляючи дану ухвалу, діяв в межах вимог процесуального закону, об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін та дійшов обґрунтованого висновку про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки для вирішення питання щодо автентичності підписів у спірних документах необхідні спеціальні знання.

Постановлені на вирішення експертизи питання не виходять за межі предмету доказування, а їх вирішення сприятиме встановленню дійсних обставин справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необґрунтовано призначив експертизу, не врахувавши всіх обставин справи, не заслуговують на увагу та спростовуються вищезазначеними висновками.

Крім того, слід зазначити, що суд апеляційної інстанції на цій стадії не може впливати чи давати вказівки суду першої інстанції щодо способу, повноти та об`єктивності встановлення та збирання доказів. А сторони не позбавлені можливості в подальшому ставити питання про витребування додаткових відомостей або інших доказів у справі.

Доводи апеляційної скарги про відсутність обґрунтованої відмови з боку суду в частині клопотання про призначення експертизи, не підлягають розгляду, оскільки ухвала про відмову у призначенні експертизи окремо від рішення суду відповідно до положень ст.353 ЦПК України не оскаржується.

З приводу некоректності формулювань та визначеності предмета дослідження, то слід зазначити, що у випадку виникнення якихось непорозумінь експерт може звернутися до суду за їх уточненнями та наданнями додаткових матеріалів

У відповідності до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Призначення у вказаній справі судової почеркознавчої експертизи сприятиме встановленню дійсних обставин справи.

Інші доводи скарги, щодо необґрунтованого висновку суду першої інстанції про призначення судової почеркознавчої експертизи в справі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни судового рішення не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала відповідає вимогам ст. 104, 263 ЦПК України, і її слід залишити без змін.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Шахторіна Артема Сергійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2023 року залишити без змін, відновивши її дію.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 27 червня 2023 року.

Судді: