ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"27" червня 2023 р. Справа№ 910/5925/15-г

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 у справі №910/5925/15-г (суддя Босий В.П)

за позовом Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області

до Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат»

про спонукання до виконання умов договору,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 у справі №910/5925/15-г позовні вимоги Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області задоволено повністю. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Київмедпрепарат» передати Національному банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області оригінали правовстановлюючих документів на предмети іпотеки за іпотечними договорами.

Не погоджуючись із рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить:

- визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 у справі № 910/5925/15-г, поновити строк на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження;

- зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 910/5925/15-г на час розгляду апеляційним судом даної скарги;

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі № 910/5925/15-г і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу 910/5925/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Суліма В.В., Корсака В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 у справі №910/5925/15-г - залишено без руху. Надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії ухвали.

20.06.2023 від представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» надійшла заява про усунення недоліків та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розпорядженням керівника апарату від 22.06.2023 №09.1-08/2227/23 у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №910/5925/15-г

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/5925/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Суліма В.В., Ткаченко Б.О.

Справу №910/5925/15-г прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Суліма В.В., Ткаченко Б.О.

Розглянувши заяву про усунення недоліків, колегія суддів вважає, що апелянтом не виконано вимоги ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023.

Так, апелянтом в заяві про усунення недоліків не викладено обставин, які б свідчили про незаконність або необґрунтованість оскаржуваного рішення та яким чином порушено його права та інтереси прийнятим рішенням, оскільки згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань апелянт був зареєстрований (створений) лише 06.02.2020.

Також, як вбачається з поданої заяви про усунення недоліків, скаржник не усунув недоліки щодо зазначення причин поважності пропущення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення.

Рішення Господарського міста Києва було ухвалено 06.05.2015, а з апеляційною скаргою ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість», яке не брало участі у справі № 910/5925/15-г, звернулось до Північного апеляційного суду 04.05.2023, тобто майже через вісім років.

При цьому, ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» не підпадає під виключення, які встановлені частиною 2 статті 261 ГПК України, оскільки на час розгляду справи № 910/5925/15-г такої юридичної особи не існувало, а в самій апеляційній скарзі та в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначено обставин непереборної сили, які унеможливили подачу апеляційної скарги в межах строків встановлених процесуальним законом.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Згідно з частиною 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обґрунтовуючи в апеляційній скарзі та в клопотанні про усунення недоліків, підстави неможливості звернутися з апеляційною скаргою в межах строку, встановленого для подання апеляційної скарги, скаржник зазначає, що про рішення йому стало відомо 28.04.2023 з Єдиного державного реєстру судових рішень, після розгляду скарги AT «Київмедпрепарат» на бездіяльність державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Електронний варіант Рішення розміщено 18.05.2015 в мережі Інтернет за адресою https://reyestr.court.gov.ua/Review/44182983 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим.

ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» не наведено належних обґрунтувань причин, які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкоджали можливості подати без зайвих зволікань у максимально короткий проміжок часу апеляційну скаргу у справі № 910/5925/15-г раніше, ніж 04.05.2023.

Частиною 4 статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Однак, в апеляційній скарзі та в заяві про усунення недоліків таких обставин апелянтом не наведено.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до частини 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСІІЛ, від 21.12.2010)

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом І статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28.10.2004).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06 та ухвалі Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 910/18196/21).

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про те, що він пропустив строк на подання апеляційної скарги через те, що про наявність судового рішення дізнався лише 28.04.2023 випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень, не приймаються судом апеляційної інстанції як поважна причина пропуску строків на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 у справі № 910/5925/15-г.

Проаналізувавши апеляційну скаргу, зміст заяви про усунення недоліків, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» не наведено обставин, які б вказували на незаконність або ж необґрунтованість оскаржуваного рішення, та обставин, які свідчили б про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне провадження,

Враховуючи наведене вище та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриттю апеляційного провадження, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Отже, скаржник у встановлений судом в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №910/5925/15-г строк не усунув недоліки апеляційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статі 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду у загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

За вказаних обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 у справі №910/5925/15-г підлягає поверненню.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 у справі №910/5925/15-г з доданими до скарги матеріалами повернути апелянту.

2. Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.

3. Матеріали справи №910/5925/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко