Судове рішення #485933325

    Справа № 175/3099/22

Провадження № 2/204/1622/23



РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ




27 червня 2023 року         м. Дніпро


Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді                                        Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання                        Воронько А.В.,

представника позивача                                         ОСОБА_1 ,

представника третьої особи ОСОБА_2                 ОСОБА_3 ,

представника третьої особи РСЦ МВС                        Звонарьової М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу, визнання права власності, -

       

ВСТАНОВИВ:


У жовтні 2022 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 , третя особа - Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області, в якій просив: розірвати договір купівлі-продажу № 1242/2017/479640 від 31 травня 2017 року транспортного засобу марки Acura МDX, 2003 року випуску, бежевого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; визнати за ОСОБА_4 право власності на транспортний засіб марки Acura МDX, 2003 року випуску, бежевого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що 31 травня 2017 року між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_5 як покупцем укладено Договір купівлі-продажу № 1242/2017479640 транспортного засобу марки Acura МDX, 2003 року випуску, бежевого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Укладення договору відбулося в приміщенні Територіального сервісного центру МВС № 1242, РСЦ МВС у Дніпропетровській області, в присутності адміністратора сервісного центру. Згідно п. 2.2 вказаною договору, право власності на транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання договору. Відповідно до п. 2.1 даного договору, передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна. Проте, станом на дату звернення із позовом, відповідач не сплатив ОСОБА_4 жодних грошових коштів в рахунок оплати придбаного автомобіля, незважаючи на те, що позивач переоформив транспортний засіб на відповідача як покупця. Позивач вважає, що несплата відповідачем коштів за автомобіль є істотним порушенням з його боку умов договору та відноситься до підстав, що спричиняють розірвання такого договору. Позивач звертався усно до відповідача з вимогами сплатити кошти за придбаний автомобіль, проте останній повідомляв, що через скрутне фінансове становище позбавлений можливості розрахуватися за автомобіль. У зв`язку з тим, що зі слів відповідача у нього відсутні кошти, щоб розрахуватися з позивачем за придбаний автомобіль, Позивач вважає, що автомобіль має бути повернутий йому шляхом розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу та визнання за ним права власності на автомобіль, оскільки на сьогоднішній день позивач позбавлений як права власності на автомобіль, так і не отримав за нього грошові кошти. Наголошує, що жодних коштів відповідачем позивачу не сплачено в рахунок проданого автомобіля.

28 березня 2023 року від відповідача ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову з огляду на наступне. Автомобіль Acura МDX, 2003 року випуску, бежевого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , на теперішній час зареєстрований за відповідачем. Договір купівлі-продажу № 1242/2017/479640 укладений між ним та ОСОБА_6 та підписаний в присутності адміністратора РСЦ МВС в Дніпропетровській області 31 травня 2017 року. Оскільки вони з ОСОБА_4 давно знайомі, то вони усно домовились про те, що спочатку зареєструють право власності на автомобіль за відповідачем, а коли його матеріальний стан покращиться, він розрахується з позивачем за цей автомобіль, на що ОСОБА_4 погодився. Він дійсно не розрахувався за автомобіль, що спричинено певними життєвими та матеріальними обставинами, розрахуватися за вказаний автомобіль наразі також не має фінансової можливості, таким чином ним дійсно було порушено істотну умову договору, проти чого він не заперечує. Він фактично передав автомобіль ОСОБА_4 , однак договір, на підставі якого зареєстровано право власності на автомобіль за ним, та розрахунок за яким не проведений, не розірваний. Фактично оскаржуваний договір існує лише «на папері», оскільки не настали наслідки передбачені для таких договорів.

Ухвалою суду від 30 березня 2023 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – ОСОБА_2 (а.с.65).

13 квітня 2023 року від представника третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до суду надійшов відзив (письмові пояснення) на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_2 проти позову заперечує та вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 має бути відмовлено з огляду на наступне. Вважає, що спір має очевидно штучний характер, в провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа № 204/4708/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, предметом спору за яким, зокрема, є і автомобіль Acura МDX, 2003 року випуску. Позовні вимоги ОСОБА_2 в провадженні про поділ майна подружжя ґрунтуються на тому, що автомобіль Acura МDX був набутий за час шлюбу та відчужений після розірвання шлюбу. У справі, що розглядається, позивач обґрунтовував юридичні (правові) підстави позову, посилаючись на необхідність застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 651 ЦК України. Вважає, що посилання позивача на положення зазначеної норми є безпідставним. Такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар покупцю, і який його прийняв, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів. Крім того, відповідно до п. 9.2. договору купівлі-продажу № 1242/2017/479640 від 31 травня 2017 року, цей договір може бути розірваний за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору. Отже, якщо позивач просить суд про розірвання договору, а відповідач проти цього не заперечує, то ніщо не заважало сторонам провадження скористатися правом, узгодженим ними пунктом 9.2. спірного договору, тобто досудовим порядком врегулювання спору. На користь штучного характеру спору свідчать ті обставини, що відповідно до положень п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7.09.1998 р. № 1388, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є не тільки договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб. Тобто, передати право власності на транспортний засіб можливо, укладаючи будь-яку угоду, в тому числі про розірвання договору купівлі-продажу від 31 травня 2017 року. Рішення суду не є виключним засобом відновлення права власності ОСОБА_4 на спірний автомобіль.

24 квітня 2023 року від представника позивача - ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив третьої особи, в якому зазначено наступне. Чинним законодавством не передбачено подання третьою особою відзиву. Заперечення третьої особи ґрунтуються на припущеннях. Автомобіль Acura МDX наявний та знаходиться у позивача. Повернення транспортного засобу у власність позивача, за який відповідач не розрахувався, жодним чином не вплине на кількість та розмір спільно набутого під час шлюбу майна. Позивач та відповідач намагались розірвати оскаржуваний договір в позасудовому порядку та звертались до Територіального сервісного центру МВС № 1242 та до Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, проте їм було повідомлено про неможливість розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу в Сервісному центрі МВС, а також повідомлено, що підставою для розірвання даного договору та поновлення права власності на автомобіль за ОСОБА_4 можливе лише за рішенням суду. Позивач вважає, що ефективним способом захисту його порушеного права є саме розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу, оскільки відповідач не заперечує проти його розірвання також, та сторони позбавлені можливості його розірвати в позасудовому порядку. Повернення у власність рухомого майна попередньому власнику, враховуючи що відповідач не заперечує проти позовних вимог, і є ефективний спосіб захисту порушеного права, так як позивач має змогу розпоряджатися своїм майном вже зараз, а не чекати стягнення з відповідача коштів, які у нього відсутні та наврядчи будуть повернені. В цивільній справі № 204/4708/17, що перебуває в провадженні Красногвардійського суду м. Дніпропетровська, обставини справи наразі судом не досліджувалися та не встановлювалися, а тому не є доказами та не є преюдицією. Відзив ОСОБА_2 грунтується на припущеннях щодо того, як вплине даний спір про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу на спір про поділ майна подружжя та на припущеннях, що автомобіля вже не існує. Окрім того, складається ситуація, за якої ОСОБА_4 відчужив автомобіль на підставі оплатного договору, проте фактично кошти не отримав, а вони (кошти) є предметом судової справи про поділ майна подружжя. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заперечують, що вони є давніми знайомими і дійсно укладали Договір купівлі-продажу транспортного засобу. Проте, ОСОБА_5 не розрахувався за автомобіль та фактично повернув його ОСОБА_4 . Вважає, що повернення у власність рухомого майна попередньому власнику є ефективним способом захисту порушеного права. У зв`язку з викладеним, позовні вимоги ОСОБА_4 просила задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Розглянувши заяву відповідача про визнання позову, суд ухвалив відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову та продовжити судовий розгляд справи, оскільки у даній справі визнання відповідачем позову суперечить законодавству України, законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову відсутні, а отже і визнання відповідачем позову в даному випадку не впливає на прийняття рішення у даній справі.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог та просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області - Звонарьова М.Л. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову та вважала за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Судом встановлено, що 31 травня 2017 року між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_5 як покупцем було підписано Договір купівлі-продажу № 1242/2017/479640 транспортного засобу марки Acura модель МDX, 2003 року випуску, бежевого кольору, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 9).

У пункті 3.1 договору купівлі-продажу № 1242/2017/479640 транспортного засобу від 31 травня 2017 року зазначено, що за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 399 925,00 копійок.

Відповідно до пункту 2.1 вищевказаного договору купівлі-продажу, передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна, та оформлюється актом приймання-передачі у двох примірниках, які підписуються сторонами.

Того ж дня, тобто 31 травня 2017 року, Територіальним сервісним центром МВС 1242 РСЦ МВС в Дніпропетровській області транспортний засіб Acura модель МDX, 2003 року випуску, бежевого кольору, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_5 та видано йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 7-8).

Звертаючись у жовтні 2022 року до суду з даним позовом ОСОБА_4 просив розірвати вищевказаний договір купівлі-продажу транспортного засобу та визнати за ним право власності на транспортний засіб Acura МDX, номерний знак НОМЕР_2 , посилаючись на положення статті 651 ЦК України та на те, що ОСОБА_5 так і не сплатив йому жодних грошових коштів за транспортний засіб.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, зі змісту статті 655 ЦК України вбачається, що обов`язковою умовою договору купівлі-продажу є передача майна, що відчужується, а також його оплата за обумовлену в договорі ціну.

Судом встановлено та визнавалось сторонами, що грошові кошти за транспортний засіб Acura МDX відповідач ОСОБА_5 позивачу ОСОБА_4 так і не передав, як в момент укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1242/2017/479640 від 31 травня 2017 року, так і до теперішнього часу.

Згідно з ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За таких обставин, оскільки обов`язковою умовою договору купівлі-продажу є передання покупцем продавцю грошових коштів за транспортний засіб, однак грошові кошти за транспортний засіб Acura МDX відповідач ОСОБА_5 позивачу ОСОБА_4 так і не передав, то слід дійти висновку про те, що договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1242/2017/479640 від 31 травня 2017 року є неукладеним. 

Крім того, судом також встановлено та визнавалось сторонами, що транспортний засіб Acura МDX, номерний знак НОМЕР_2 , після передачі відповідачу ОСОБА_5 , через деякий час був повернутий відповідачем у користування та володіння позивачу ОСОБА_4 , і на теперішній час даний транспортний засіб знаходиться у позивача та саме позивач ним користується.

Судом в порядку статті 85 ЦПК України було проведено огляд речового доказу та встановлено фактичну наявність автомобіля Acura МDX, номерний знак НОМЕР_2 , його перебування у володінні позивача, справність його технічного стану та можливість використання за призначенням (а.с. 133).

Отже, суд вважає встановленим, що майно, яке є предметом договору - транспортний засіб Acura МDX, номерний знак НОМЕР_2 , за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 1242/2017/479640 від 31 травня 2017 року фактично не передано покупцю від продавця та залишилось у володіння продавця за договором.

Разом з цим, у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року роз`яснено, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Таким чином, оскільки обов`язковою умовою договору купівлі-продажу є передання покупцем продавцю майна за договором та оплата покупцем його вартості, однак транспортний засіб Acura МDX, номерний знак НОМЕР_2 , фактично не було передано покупцю від продавця і на теперішній час даний транспортний засіб знаходиться у володінні позивача, який не отримав від покупця плату за його продаж,  суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1242/2017/479640 від 31 травня 2017 року є неукладеним. 

Оскільки момент вчинення такого правочину як договір купівлі-продажу транспортного засобу відповідно до статей 640, 655 ЦК України пов`язується з передачею майна, що відчужується а також з його оплатою за обумовлену в договорі ціну, однак сторони не вчинили дій необхідних для його укладення (передача автомобіля покупцю та отримання продавцем за це грошей), тому договір № 1242/2017/479640 від 31 травня 2017 року не є укладеним і не створює прав та обов`язків для сторін.

При цьому суд зазначає, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути розірваний.

Правові наслідки розірвання договору також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Розірвання неукладеного правочину є неможливим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи все вищенаведене, оскільки під час розгляду справи суд прийшов до висновку, що договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1242/2017/479640 від 31 травня 2017 року є неукладеним, то в даному випадку відсутні передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 .

Крім того, звертаючись до суду з даним позовом позивач посилався на статтю 651 ЦК України.

Так, у статті 651 ЦК України закріплено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом обрав неефективний спосіб захисту, оскільки неможливо розірвати договір, який не є укладеним, внаслідок невиконання сторонами такого договору обов`язкових умов, необхідних для його вчинення (укладення).

Більш того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що сторони не позбавлені можливості самостійно розірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1242/2017/479640 від 31 травня 2017 року, оскільки згідно з пунктом 9.2 даного Договору, цей договір може бути розірваний за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

З огляду на вищевикладене, оскільки договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1242/2017/479640 від 31 травня 2017 року є неукладеним, а неукладений правочин не може бути розірваним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

Оскільки вимоги ОСОБА_4 про визнання права власності на транспортний засіб Acura МDX, номерний знак НОМЕР_2 , є похідними від позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу, то зазначені позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Оцінюючи у сукупності усі інші аргументи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відносяться до предмета спору, є явно необґрунтованими та висновків суду не спростовують.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до переконливого висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 слід відмовити в повному обсязі у зв`язку з їх безпідставністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено, то судові витрати позивача по справі підлягають віднесенню на сторону позивача.

На підставі ст.ст. 15, 16, 202, 640, 651, 655 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст.2, 4, 13, 76-81, 141, 142, 206, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -


ВИРІШИВ:


У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу, визнання права власності – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.




Суддя                                                                         Д.Л. Черкез



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація