26.06.2023

Справа № 720/861/23

Провадження № 2/720/419/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Скриндіца С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача органу опіки і піклування Новоселицької міської ради Чернівецької області про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2023 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача та третьої особи без самостійних вимог про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що вона є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач як батько дитини безвідповідально відноситься до своїх батьківських обов`язків, ухиляється від виховання дитини та матеріально не підтримує її. Просила суд позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_2 ..

В судове засідання представник позивачки не з`явився, однак направив на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити і справу розглянути у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник третьої особи подав до суду заяву, в якій не заперечував щодо задоволення позову.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини своєї неявки. Зі згоди представника позивачки суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати свою дитину, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати їх до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язків батьківського піклування щодо неї.

Згідно ст. 164 вказаного кодексу, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

У відповідності до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Новоселицького районного суду від 18 жовтня 2017 року шлюб між сторонами розірваний.

Рішенням Новоселицького районного суду від 18 травня 2017 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по одній четвертій частини доходу починаючи з 20 квітня 2017 року до його повноліття.

Згідно довідки Новоселицького відділу ДВС у Чернівецькій області № 2572 від 07 лютого 2023 року (виконавче провадження № 54509437), за відповідачем станом на 01 лютого 2023 року наявна заборгованість по виплаті аліментів в сумі 127620 гривень 65 копійок.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка доглядає та матеріально утримує свою дитину, оздоровлює і виховує її. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, матеріально її не забезпечує, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться її життям, фактично без поважних причин самоусунувся від своїх батьківських обов`язків по відношенню до неї.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Новоселицької міської ради Чернівецької області № 77 від 23 березня 2023 року відповідача доцільно позбавити батьківських прав щодо своєї дитини.

Згідно шостого принципу декларації ООН прав дитини від 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею дев`ятою Конвенції ООН про права дитини 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Згідно правовим положенням, викладених у третьому розділі Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

З роз`яснень Пленуму Верховного Суду України викладених у п.п. 15, 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Враховуючи, що відповідач свідомо злісно ухиляється від виховання своєї дитини, матеріально не забезпечує її, не спілкується з нею та не цікавиться її фізичним та духовним розвитком, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про позбавлення його батьківських прав.

Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору.

На підставі ст.ст. 150, 155, 164-167 Сімейного кодексу України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору за подання позову до суду в сумі 1073 гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач може подати до Новоселицького райсуду заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Ляху Г.О.