ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою адвоката Вівчара А.Г. на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29.05.2023 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29.05.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 536,80 гривень.

Згідно постанови суду, 30.03.2023 року о 08.04 год. ОСОБА_1 в м. Чернівці по вул. Калинівська, 13а, керував транспортним засобом «Volvo V40» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, блідість кольору обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, адвокат Вівчар А.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

При цьому посилався на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення та направленні в ЧОНД вказані неіснуючі ознаки наркотичного сп`яніння. Також працівник поліції, пропонуючи ОСОБА_1 пройти огляд в

лікарні, при цьому не називає ознаки сп`яніння. Увесь проміжок часу з початку ЄУНСС 726/818/23 провадження №33/822/396/23 головуючий у 1 інстанції Стоцька Л.А. проведення відеозапису до моменту, коли поліцейський озвучив, що є ознаки сп`яніння, останній не вчинив жодних дій, спрямованих на виявлення ознак наркотичного сп`яніння. Вважає, що відеозапис підтверджує те, що у ОСОБА_1 відсутні вказані поліцейськими ознаки наркотичного сп`яніння, а тому винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП не доведена.

Вказував, що законом чітко регламентовано порядок дії працівника поліції і тільки один варіант дії, а саме вимагати від водія пройти відповідний огляд. Тобто, в повноваження працівника поліції не входить пропонувати водію пройти огляд або пропонувати відмовитися від такого.

На думку адвоката, з тлумачення норми п. 2.5 ПДР України слідує, що водій не має права відмовитися від вимоги поліцейського пройти огляд, а останній, в свою чергу, має висувати водію саме вимогу пройти огляд, а не його пропозицію, а тим більше повідомляти водію про можливість відмовитися від такого огляду.

Вважає, що є очевидним, що працівники поліції вчинили протиправні дії, тобто, мало місце провокація та схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду, і за відсутності такого схиляння правопорушення не було б вчинено. Поліцейські отримавши згоду ОСОБА_1 на проведення огляду в медичному закладі на стан сп`яніння, повинні були доставити його туди протягом двох годин. На його думку, недотримання поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП та підзаконних актів, викликає сумнів у справжності обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням вимог закону та є безумовною підставою для визнання процедури огляду на стан сп`яніння недійним.

Звертає увагу на те, що дата складання протоколу про адміністративне правопорушення є помилковою, оскільки вказаний рік його складання 2022, а в описовій його частині вказано, що подія відбулася 10.03.2023 р. Також є наявні виправлення і в направленні на медичний огляд. У зв`язку з цим суд першої інстанції направив протокол про адміністративне правопорушення на доопрацювання, оскільки визнав, що вказані неточності не дають можливості правильно розглянути справу. Вказана постанова набрала законної сили, а тому вказані неточності не підлягають доказуванню. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення слід визнати неналежним та недопустимим доказом.

Заслухавши адвоката Вівчара А.Г., який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до Наказу МВС України та МОЗ України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху з порожнини рота), а також звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

З переглянутого в апеляційній інстанції відеозапису, що долучений до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 був одним із учасників дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.03.2023 року. Під час оформлення матеріалів справи та розмови з ОСОБА_1 поліцейський виявив у останнього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонував проїхати в ЧОНД для проведення медичного огляду.

Перебуваючи в машині з поліцейськими, ОСОБА_1 повідомив їм, що вживає ліки (знеболювальне), оскільки є інвалідом, а також два дні назад вживав препарат «Фен». Під час розмови з поліцейськими ОСОБА_1 цікавився чи покаже огляд, що він вживав цю речовину, а почувши позитивну відповідь, відмовився їхати в медичний заклад.

При цьому поліцейські роз`яснили наслідки його відмови від проходження медичного огляду та повідомили про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому суд зауважує, що ніякого тиску, чи то введення в оману з боку працівників поліції, на ОСОБА_1 не було.

Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.03.2023 року, ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду (а.с.3).

У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.

Що стосується доводів апелянта про недопустимість як доказу протоколу про адміністративне правопорушення, то вони є необґрунтованими.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Суд першої інстанції перевіривши та дослідивши матеріали справи, відеозаписи події, вірно встановив, що датою вчиненого правопорушення ОСОБА_1 є 30.03.2023 року.

Крім того, апелянтом суду не надано доказів того, що вказані події могли відбуватися в іншу дату.

Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, то він направляє водія до найближчого закладу охорони здоров`я та забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я. А тому твердження апелянта про те, що поліцейські зобов`язані були вимагати від ОСОБА_1 проходження огляду в медичному закладі та доставити його в цей заклад протягом двох годин, є помилковим, оскільки погодитися чи відмовитися від медичного огляду, є правом водія та його свідомим вибором. Вимагати від водія пройти огляд на стан сп`яніння, як про те стверджує апелянт, діючим законодавством не передбачено.

Що стосується доводів апелянта про провокацію працівниками поліції до вчинення правопорушення, то вони є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписами подій того дня.

При апеляційному розгляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП.

З урахуванням досліджених по справі доказів, вважаю, що прийняте судом рішення є законним та вмотивованим, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття провадження немає.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні апеляційної скарги адвоката Вівчара А.Г. відмовити, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29.05.2023 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф.Кифлюк

Копія. Згідно з оригіналом: суддя