Справа № 522/10942/23

Провадження № 1-кс/522/4025/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження судді ОСОБА_3 для розгляду надійшов для розгляду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021162480001831, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2021 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 146, ч.1 ст. 263 КК України.

23 червня 2023 року суддею ОСОБА_3 подано заяву про самовідвід від розгляду обвинувального акту, посилаючись на те, що на даний час виникли обставини, передбачені ст. 75 КПК України, які виключають мою участь у розгляді даного кримінального провадження.

Статтею 75 КПК України визначено перелік обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи..

У рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «де Куббер проти Бельгії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Дана обставина передбачена п.4 ч.1 ст.75 КПК України, як така, що виключає участь слідчого судді у розгляді вказаної справи.

Відповідно до ч.1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Положенням ст. 126 Конституції України, роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п.11 Постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13.06.2007 року, ст.15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є обов`язком судді.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов`язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року (далі - Бангалорські принципи), неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків.

Згідно з п.2.5. застосування цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів, суддя повинен взяти самовідвід від участі від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

В даному випадку, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності): суб`єктивний та об`єктивний. ЄСПЛ у рішенні у справі «Агрокомплекс» проти України» (рішення від 06.10.2011 р., заява № 23465/03) зазначив: «…незалежність а неупередженість судів, із об`єктивної точки зору, вимагає, щоб кожен окремий суддя був вільним від неналежного впливу».

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Так, згідно п. 4 рішення Ради суддів України № 34 від 08 червня 2017 року судам роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Відповідно до п.п. 2.5., 4.4. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі.

Враховуючи наведені вище обставин, з метою недопущення виникнення сумнівів в неупередженості та безсторонності судді ОСОБА_3 в прийнятті рішення за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , суд вважає, що заява про самовідвід судді підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що з метою дотримання вимог ст. 35, 75, 80, 81 КПК України заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.35,75,76,80,81,82 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід щодо розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021162480001831, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2021 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 146, ч.1 ст. 263 КК України – задовольнити, матеріали справи №522/10942/23, пр. №1-кп/522/2373/23 передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ч.3 ст. 35 КПК України.

Суддя:                                                                         ОСОБА_1