ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2023 р. Справа № 924/159/14 (924/502/23)

Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів Грамчука І.В. (головуючий), Вибодовського О.Д. та Крамара С.І., розглянувши отримані у межах справи про банкрутство ТОВ "Октант-Центр" м.Хмельницький позовні матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" м. Хмельницький

до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м.Київ

про стягнення 30435,08 грн

представники учасників справи:

від позивача: Ткач Я.С. - згідно ордеру (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Кордас Ж.А. - по довіреності

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

встановив: на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" м. Хмельницький до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ про стягнення 24836,15 грн. інфляційних втрат та 5598,93 грн. 3% річних.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.05.2023 року вказану позовну заяву передано для розгляду складу колегії суддів: Грамчуку І.В. - головуючому судді, суддям Вибодовському О.Д., Крамару С.І.

Ухвалою суду від 15.05.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" м. Хмельницький до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м.Київ про стягнення 24836,15 грн. інфляційних втрат та 5598,93 грн. 3% річних для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Призначено судове засідання на 09:30 год. 31.05.2023р.

Ухвалою суду від 31.05.2023 відкладено судове засідання у справі №924/159/14 (924/502/23) на 09 год. 30 хв. 20 червня 2023 року.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення стягнення 24836,15 грн інфляційних нарахувань та 5598,93 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Закритим акціонерним товариством "Октант", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" (далі - Позивач), було безпідставно сплачено кошти Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - Відповідач) згідно платіжного доручення № 189 від 08.09.2011р. в сумі 46 530,25 грн. з призначенням платежу "оплата лізингового платежу за трактор ХТЗ-17221 згідно дог. № 22-07-687 спл від 18.10.07р. в .т.ч. ПДВ 20 % 7755,04 грн.".

Звертає увагу на те, що оскільки правової підстави для платежу не було у зв`язку із відмовою Відповідача від договору лізингу, тому такі кошти сплачені безпідставно та підлягали поверненню ТОВ "Октант-Центр" на підставі ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018р. у справі № 924/159/14, в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр м. Хмельницький до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ про стягнення 46 530,25 грн. відмовлено у зв`язку із пропуском позовної давності.

Посилається на ст.ст. 536, 625, 1214 ЦК України.

Станом на 11.05.2023р. безпідставно отримані кошти в сумі 46 530,25 грн. відповідачем не повернуті.

Додактово посилається на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.01.2022р. у справі № 924/159/14 (910/6053/19), яким стягнуто з Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16А, код 30401456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, буд. 20, код 30145299) 14 653,03 грн. інфляційних втрат, 4 176,28 грн. 3% річних.

Відповідно до рішення суду було стягнуто нараховані ТОВ "Октант-Центр" на підставі ст. 625 ЦК України на суму 46 530,25 грн. безпідставно отриманих коштів, сплачених згідно платіжного доручення № 189 від 08.09.2011р., 14 657,03 грн., інфляційні втрати за період з травня 2016 року по березень 2019 року та 4 176,28 грн. 3% річних за період з 08.05.2016р. по 07.05.2019р.

Стверджує, що оскільки прострочення повернення безпідставно отриманих коштів триває понад період, за який рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.01.2022р. у справі № 924/159/14 (910/6053/19) присуджено стягнення інфляційних втрат та 3% річних, у Відповідача виникли додаткові зобов`язання із сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних, нараховані протягом наступного часу.

Розмір інфляційних втрат за період з квітня 2019р. по квітень 2023р. склав 24 836,15 грн. та трьох процентів річних за період з 08.05.2019р. по 10.05.2023р. становить 5 598,93 грн. згідно розрахунку.

Представник відповідача у відзиві на позов (вх. №05-22/3401/23 від 30.05.2023) та у судовому засіданні просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи доводи ТОВ «Октант-центр» безпідставними та такими що не відповідають чинному законодавству, а тому вони не підлягають задоволенню.

Зокрема позивач, як одну із підстав своїх позовних вимог використовує рішення господарського суду Хмельницької області від 13.01.2022р. у справі № 924/159/14 (910/6053/19), що набрало законної сили.

Даним рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 14653,03грн. інфляційних втрат, 4176,28 3% річних, які були нараховані Позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на суму 46530,25грн. безпідставно отриманих коштів (в стягненні яких ТОВ «Октант-центр» було відмовлено через пропуск строку позовної давності).

Зазначені кошти були нараховані Позивачем за наступні періоди: Інфляційні витрати за період з травня 2016р. по березень 2019р., 3% річних за період з 08.05.2016р.по 07.05.2019р.

Тобто, зазначені суми інфляційних та 3% річних були нараховані позивачем до дати відмови судом ТОВ «Октант центр» у стягненні 46530,25грн. безпідставно отриманих відповідачем коштів, у зв`язку із пропуском ТОВ «Октант-центр» строку позовної давності щодо стягнення цих коштів.

Вважаючи своє право щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних нарахованих на суму 46530,25грн. безтерміновим, позивач звернувся з похідніми позовними вимогами щодо стягнення інфляційних збитків за послудіючий період з квітня 2019р. по квітень 2023року в розмірі 24836,15грн. та 3% річних за період з 08.05.2019р. по 10.05.2023р. в розмірі 5598,93 грн.

На переконання Відповідача, у разі задоволення таких позовних вимог, судом повністю буде знівельовано позовну давність, як інститут цивільного права. При цьому відповідальність Боржника згідно ст. 625 Цивільного кодексу України можлива лише в разі неправомірної несплати заборгованості.

Натомість, застосування строку позовної давності надає право відповідачу правомірно не сплачувати основний борг та переводить сплату основної заборгованості лише в добровільну площину.

Звертає увагу на те, що основна заборгованість, відносно якої правомірно застосовано строк позовної давності, не може бути стягнута в примусовому порядку.

ТОВ «Октант-центр» звернулось до суду з вимогою про стягнення з НАК «Украгролізинг» 24836,15 грн. інфляційний втрат та 5598,93грн. 3% річних нарахованих на суму 46530,25 грн. основної заборгованості, строк позовної давності щодо стягнення якої минув, тоді як правовідносини між ТОВ «Октант-центр» та НАК «Украгролізинг» у даному випадку трансформувалися у натуральне зобов`язання.

При цьому відповідач дійшов висновку, що оскільки ТОВ «Октант-центр» пропустив строк звернення до суду з вимогою до НАК «Украгролізинг» про стягнення основного боргу в розмірі 46530,25грн., три проценти річних в розмірі 5598,93грн та інфляційні вимоги у розмірі 24836,15грн. не можуть бути стягнуто у зв`язку з їх безпідставністю.

Через це ТОВ «Октант-центр» не вправі нараховувати і стягувати заборгованість у складі трьох процентів річних та інфляційних втрат на зобов`язання, яке існує лише в натуральному вигляді, тобто таке, що не підлягає захисту в судовому (примусовому) порядку.

У відповіді на відзив (вх.№05-22/3524/25 від 05.06.2023) позивач вважає, що викладені у відзиві на позовну заяву доводи не спростовують обгрунтованості та підставності позовних вимог. З точки зору позивача, відповідач дійшов помилкового висновку про те, що Верховний Суд у постанові від 07.09.2022р. у справі № 924/159/14 (910/6053/19) начебто обмежив право позивача стягувати з відповідача нараховані на суму безпідставно отриманих коштів, інфляційні та річні періодом: за три роки до пред`явлення такого позову та до моменту його усунення, тобто набрання чинності рішення суду про застосування строку позовної давності щодо стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 46 530,25 грн.

На думку позивача викладені доводи відповідача не відповідають дійсності, оскільки Верховний Суд у постанові від 07.09.2022р. у справі № 924/159/14 (910/6053/19) жодним чином не обмежував право позивача на нарахування інфляційних втрат та 3 % річних певним періодом.

Навпаки, Верховний Суд зазначив, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням.

Покликання Верховного Суду на те, що право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову, стосується виключно строку та можливості захисту права про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних в контексті загального строку позовної давності (три роки), сплив якої, у разі заявлення стороною у спорі про її застосування, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Отже, трьома роками позовної давності до моменту пред`явлення позову обмежується можливість стягнення в судовому порядку нарахованих кредитором інфляційних втрат і 3 % річних, при цьому період можливого нарахування інфляційних втрат і 3 % річних не обмежується будь-яким строком, кредитор має право на їх нарахування до моменту усунення порушення.

Саме тому у випадку стягнення судом інфляційних втрат і 3% річних за один період кредитор не позбавлений права в разі триваючого порушення продовжувати нарахування інфляційних втрат і 3 % річних та пред`явити нові позови про їх стягнення за наступні періоди.

На думку представника, відповідальність боржника відповідно до ст. 625 ЦК України можлива лише в разі неправомірної несплати заборгованості. Натомість, застосування строку позовної давності надає право відповідачу правомірно не сплачувати основний борг та переводить сплату основної заборгованості лише в добровільну площину.

Вважає, що доводи відповідача про те, що відмова в позові про стягнення основної заборгованості надає право відповідачу правомірно не сплачувати основну заборгованість, не грунтуються на нормах чинного законодавства. При цьому відмова в позові жодним чином не трансформує неправомірну поведінку відповідача в правомірну, та не свідчить про усунення порушення прав позивача.

Також, відповідач зазначає про те, що оскільки сплив строк позовної давності за основною вимогою, позивач не має права проводити нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, а сплив позовної давності за основою вимогою засвідчує сплив строку позовної давності за додатковими вимогами (інфляційні втрати та 3 % річних), покликаючись на ряд постанов Верховного Суду, а саме: від 22.09.2020р. у справі № 918/631/19, від 07.04.2020р. у справі № 910/4590/19, від 21.12.2020р. у справі № 727/4474/17, від 23.10.2021р. у справі № 545/746/20; від 05.08.2022р. у справі № 757/63074/19-ц, від 06.03.2019р. у справі № 757/44680/15-ц, від 26.10.2022р. у справі № 752/10864/19, від 26.10.2022р. у справі № 409/129/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як наголосила Велика Палата Верховного Суду, правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова ВП ВС від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц).

Таким чином, для врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права необхідно, щоб правовідносини у справі, вже розглянутій Верховним Судом, були подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи № 924/159/14 (924//502/23) відсутні.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення стягнення 24836,15 грн інфляційних нарахувань за період квітень 2019 - квітень 2023 та 5598,93 грн 3% річних за період з 08.05.2019 по 10.05.2023р. оскільки Закритим акціонерним товариством "Октант", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" (далі - Позивач), було безпідставно сплачено кошти Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - Відповідач) згідно платіжного доручення № 189 від 08.09.2011р. в сумі 46 530,25 грн. з призначенням платежу "оплата лізингового платежу за трактор ХТЗ-17221 згідно дог. № 22-07-687 спл від 18.10.07р. в .т.ч. ПДВ 20 % 7755,04 грн.".

Звертає увагу на відсутність правової підстави для платежу через відмову Відповідача від договору лізингу, а тому такі кошти сплачені безпідставно та підлягали поверненню ТОВ "Октант-Центр" на підставі ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018р. у справі № 924/159/14, в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр м. Хмельницький до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ про стягнення 46 530,25 грн. відмовлено у зв`язку із пропуском позовної давності.

Постановою Північно-західного апеляційного Господарського суду від 05.02.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Октант-Центр" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.12.18р. в межах справи № 924/159/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 26.12.18р. в межах справи № 924/159/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" залишено без змін.

У зв`язку з тим, що відповідач не повернув позивачу 46 530,25 грн. безпідставно перерахованих коштів, позивач просить суд стягнути з відповідача, 24836,15 грн. інфляційних нарахувань за період квітень 2019 - квітень 2023 та 5598,93 грн 3% річних за період з 08.05.2019 по 10.05.2023.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

За змістом ст.1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові віл 10.10.2018р. по справі №918/100/18.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018р. у справі № 924/159/14, в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр м. Хмельницький до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ про стягнення 46 530,25 грн. відмовлено у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Постановою Північно-західного апеляційного Господарського суду від 05.02.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Октант-Центр" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.12.18р. в межах справи № 924/159/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 26.12.18р. в межах справи № 924/159/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" залишено без змін.

Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати за період квітень 2019 - квітень 2023 в сумі 24836,15 грн. та 5598,93 грн. 3% річних за період з 08.05.2019 по 10.05.2023 на суму основної заборгованості 46530,25 грн., у стягненні якої відмовлено в зв`язку з пропуском позовної давності.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст. 266 ЦК України передбачено, шо зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", рішення від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Враховуючи те, що у основному зобов`язанні (46530,25грн. безпідставно отриманих коштів) сплив строк позовної давності, що постановлено в ухвалі суду від 26.12.2018р у справі № 924/159/14, відповідно такий строк сплив і до всіх додаткових вимог, похідних від основного зобов`язання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат за період квітень 2019 - квітень 2023 в сумі 24836,15 грн. та 5598,93 грн. 3% річних за період з 08.05.2019 по 10.05.2023 відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 4, 12, 20, 24, 73-75, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" м. Хмельницький до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ про стягнення 30435,08 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.06.2023р.

Головуючий суддя І.В. Грамчук

Суддя О.Д. Вибодовський

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - НАК „Украгролізінг" за дорученням якої діє Хмельницька філія НАК „Украгролізінг" -(info@ukragroleasing.com.ua);

3 - ТОВ "Октант-центр" - м. Хмельницький, вул. Озерна, 20. (30145290@mail.gov.ua)