Справа № 641/7254/21

Провадження № 2/553/1040/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15.06.2023м. Полтава

Ленінський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Москаленко В.В.,за участю представника відповідача Полтавської обласної прокуратури -прокурора Котенко О.І.,представника відповідача Державної казначейської служби України Ткаченко В.І., секретаря судового засідання Долгової М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Полтавської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, вказавши наступне.

Він був повідомлений про підозру 21.11.2016 у вчиненні злочину,передбаченому ч.3 ст.368 КК України. в рамках кримінального провадження № 42016080000000311 від

13.09.2016.

За результатом досудового розслідування процесуальним керівником прокуратури Полтавської області 19.10.2018 прийнято рішення про закриття кримінального провадження відносно нього на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, та вичерпані можливості їх отримання та закриття вказаного кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутності в діянні кримінального правопорушення.

Позивач посилається на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність ,органів досудового розслідування ,прокуратури і суду» та зазначає, що відповідно до вимог цього Закону він неодноразово звертався до прокуратури Полтавської області, працівники якої фактично закрили кримінальне провадження , з метою відшкодування йому матеріальної шкоди.

16.06.2020 він звернувся до Полтавського окружного суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності прокуратури Полтавської області протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

28.09.2020 рішенням Полтавського окружного суду його позовну заяву було задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність прокуратури Полтавської області щодо неприйняття постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність ,досудове розслідування, чи прокуратури згідно з його заявою від 15.01.2019 по кримінальному провадженню № 42016080000000311. Зобов`язано прокуратуру Полтавської області прийняти постанову про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури згідно з його заявою від 15.01.2019 по кримінальному провадженню № 42016080000000311 відповідно до ст.12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

08.12.2020 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 63838946.

29.12.2020 з Полтавської обласної прокуратури він отримав лист № 31-1342-17 від 24.12.2020 та постанову про визначення розміру відшкодованої шкоди, завданої незаконними діями органів прокуратури від 21.12.2020.Відповідно до вказаної постанови прокурор визначив суму, що підлягає виплаті йому в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 0 грн.0 коп. Таке рішення прокурор прийняв, виходячи з того, що на його думку не було достатніх документів, які підтвердили реальні витрати, понесені ним під час досудового розслідування.

При цьому ,його витрати на послуги адвоката Кравченка В.В. склали 5000 грн., адвоката Олійника О.А.-119000 грн., адвоката Ярмака К.Б.-24350 грн.

Таким чином, йому причинено матеріальну шкоду в розмірі 148350 грн.,яка підлягає відшкодуванню за рахунок держави.

Моральна шкода ,спричинена неправомірними діями Полтавської обласної прокуратури становить 30000 грн.

Позивач просить стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на відшкодування матеріальної шкоди 148350 грн на його користь шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку, стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на відшкодування моральної шкоди 30000 грн на його користь шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку. Покласти судові витрати на державу, стягнувши їх з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 29.09.2021 було відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

15.11.2021 до суду надійшов відзив відповідача Державної казначейської служби України,в якому відповідач заперечує проти позову, виходячи з наступного. Боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна, як учасник цивільних відносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їх компетенції ,зазвичай через орган, діями якого завдано шкоду. Залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів органів Казначейства не впливає на з`ясування обставин у справі. Посилаючись на Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 ,відповідач зазначає, що відшкодування шкоди здійснюється Казначейством ,за бюджетною програмою для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб. При цьому необхідності зазначення у позовних вимогах(рішенні) таких відомостей ,як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись ,або види рахунку ,з якого має бути здійснено стягнення /списання ,ЦПК України не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави ,ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення ,та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення ,що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення. Також у рішеннях, що підлягають виконанню шляхом стягнення спірної суми з Державного бюджету України, судові витрати в справі також підлягають стягненню з Державного бюджету України. Не можливо здійснити безспірне списання коштів безпосередньо з Єдиного казначейського рахунку .Списання коштів здійснюється з відповідних рахунків, відкритих для певної мети і лише після встановлення у законі про Державний бюджет України відповідних бюджетних призначень. Отже, Казначейство є органом ,який здійснює списання коштів з державного бюджету у встановленому Порядку.Тому позивачем формулювання позовних вимог зроблені помилково.

Згідно постанови Верховного Суду від 06.02.2019 по справі № 199/6713/14-ц не допускається стягнення з Казначейства моральної та матеріальної шкоди, оскільки це змінює встановлений законодавством порядок виплати відповідних коштів. Згідно ст.130 КПК України, шкода завдана незаконними діями органів, що здійснюють ОРД ,органів досудового розслідування, прокуратури і суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.

Відповідно висновку Верховного Суду від 20.09.2018 ,розмір моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність ,органів досудового розслідування, прокуратури і суду, необхідно визначати ,виходячи з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом. При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу ,суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їх дійсності та необхідності),а також критерію розумності їх розміру. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

15.11.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача Полтавської обласної прокуратури в якому зазначено наступне. ОСОБА_1 перебував під слідством у кримінальному провадженні № 42016080000000311 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.3 ст.368 КК України. За результатами досудового розслідування 21.11.2016 прокуратурою Запорізької області повідомлено про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення ,передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02.12.2016 стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці та відсторонено їх від займаних посад на вказаний строк.

Ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20.01.2017 продовжено відсторонення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від посад на 2 місяці.

Постановою заступника прокурора Запорізької області від 19.01.2017 строк досудового розслідування продовжено до 4-х місяців, тобто до 21.03.2017.

Постановою заступника Генерального прокурора України від 28.04.2017 у зв`язку з неефективністю проведення досудового розслідування ,здійснення подальшого досудового розслідування доручено прокуратурі Полтавської області .За результатами досудового розслідування постановою процесуального керівника у кримінальному провадженні № 42016080000000311 від 13.09.2016 , кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закрито на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпані можливості їх отримання. Отже, ОСОБА_1 перебував під слідством з 21.11.2016 по 19.10.2018.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 ,позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність прокуратури Полтавської області та зобов`язано прийняти постанову про відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 .

На виконання вказаної постанови прокурором відділу Полтавської обласної прокуратури винесено постанову про визначення суми відшкодування шкоди в розмірі 0,00 грн. Зазначене рішення прийнято у зв`язку з ненаданням ОСОБА_1 доказів щодо понесених матеріальних витрат, їх реальності, зокрема,на правничу допомогу під час здійснення розслідування у кримінальному провадженні.

При пред`явленні даного позову ОСОБА_1 також не надано належних доказів суду ,а отже факт реальності наданих послуг та їх оплати позивачем не доведено.

Разом з цим, позивач обрав неправильний спосіб захисту права-стягнення завданих збитків, про що вже прийнято рішення компетентним органом у виді постанови Полтавської обласної прокуратури від 21.12.2020.Дана постанова позивачем не оскаржена та відповідно не скасована ,що виключає встановлення завданих збитків в інший спосіб, зокрема на підставі судового рішення.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 30000 грн. не

підлягають задоволенню у зв`язку із обранням позивачем неправильного способу захисту права та недоведеністю реальності наданих послуг. Водночас вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними та належними доказами не підтверджені ,відтак задоволенню не підлягають.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 03.10.2022 ,в порядку зміни підсудності було прийнято даний позов до розгляду. Розгляд справи постановлено проводити в загальному позовному провадженні.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву у якій просив розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні представник відповідача Полтавської обласної прокуратури не визнала позовні вимоги,з підстав ,зазначених у відзиві на позов.

В судовому засіданні представник відповідача Державної казначейської служби України не визнала позовні вимоги,з підстав ,зазначених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідачів,оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов наступного.

Судом встановлено, що 21.11.2016 було повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України у кримінальному провадженні № 42016080000000311 від 13.09.2016 .

Постановою прокуратури Полтавської області від 19.10.2018 було закрите кримінально провадження № 42016080000000311 від 13.09.2016 відносно ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпані можливості їх отримати.

Рішенням Полтавського окружного суду від 28.09.2020 було визнано протиправною бездіяльність прокуратури Полтавської області щодо неприйняття постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність ,досудове розслідування, чи прокуратури згідно з заявою ОСОБА_1 від 15.01.2019 по кримінальному провадженню № 42016080000000311. Зобов`язано прокуратуру Полтавської області прийняти постанову про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури згідно з його заявою від 15.01.2019 по кримінальному провадженню № 42016080000000311 відповідно до ст.12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

08.12.2020 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 63838946.

Постановою Полтавської обласної прокуратури від 21.12.2020 визначено суму, що підлягає виплаті ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 0 грн.0 коп. з тих підстав , що не було надано достатніх документів, які б підтвердили реальні витрати, понесені ОСОБА_1 під час досудового розслідування та роз`яснено порядок оскарження постанови.

Відповідно до ст. 12. Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» ,розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

Згідно ст.14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову

діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.

Тобто,Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» встановлений механізм відшкодування шкоди громадянину та порядок оскарження відповідних рішень органів прокуратури,у разі незгоди з ними.

                З позовної заяви виходить, що позивач не погодився  з постановою  Полтавської обласної прокуратури від 21.12.2020  ,але  не реалізував своє право на її оскарження.

Суд вважає, що позивач повинен був дотриматись визначеного Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», порядку відшкодування шкоди, відповідно до якого у разі незгоди громадянина з винесеною постановою про визначення розміру шкоди , він може оскаржити її в судовому порядку.

Таким чином, на цей час є чинною постанова Полтавської обласної прокуратури від 21.12.2020, якою вже визначено розмір відшкодовуваної шкоди ОСОБА_1 згідно положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Отже ,суд дійшов висновку, що при наявності чинної постанови ,якою встановлено розмір шкоди відповідно до вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», неможливо здійснити стягнення матеріальної шкоди в межах цієї цивільної справи , а тому позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, яка складається з витрат позивача на правову допомогу в сумі 148350 грн.,суд вважає необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Вимоги частин 2 та 3 статті 23 ЦК України передбачають, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" передбачено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зав`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, суд повинен визначити страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними.

Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності, на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом .

Позивач,в обгрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 30000 грн. посилається на триваючу бездіяльність прокуратури при винесенні постанови про відшкодування йому матеріальної шкоди та на незаконні дії ,пов`язані з кримінальним переслідуванням.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) зроблено висновок, що «моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Законодавець визначив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом. Тобто цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто, суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди працівниками прокуратури у розмірах, вказаних у позовній заяві, не доведено за яких обставин та якими саме діями заподіяно шкоду, не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між моральною шкодою та діями заподіювача.

Суд не бере до уваги як підставу завдання моральної шкоди, посилання позивача на триваючу бездіяльність Полтавської обласної прокуратури при винесенні постанови про визначення розміру шкоди від 21.12.2020 ,оскільки констатація порушення в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 та поновлення прав позивача є достатньою справедливою сатисфакцією (Рішення Європейського суду Сивокоз проти України" від 4 жовтня 2005 року )

За таких обставин вимоги про відшкодування моральної шкоди є недоведеними та не підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного ,суд вважає позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Полтавської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду необгрунтованим та таким,що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Державної казначейської служби України, Полтавської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду-в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Полтави або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ: 37567646 ,адреса: м.Київ,вул.Бастіонна,6.

             Відповідач: Полтавська обласна прокуратура ,код ЄДРПОУ 02910060, адреса: м.Полтава,вул.1100 –річчя Полтави,7.

Повний текст рішення складено 23.06.2023.

Суддя: В.В.Москаленко.