Постанова

Іменем України

21 червня 2023 року

м. Київ

справа № 716/1990/17

провадження № 61-6417св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Веренчанська сільська рада Заставнівського району Чернівецької області,

відповідачка - ОСОБА_1 ,

особа, залучена до участі у справі в порядку статті 56 Цивільного процесуального кодексу, - Чернівецька окружна прокуратура,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Рожок Лідія Петрівна, на постанову Чернівецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Одинака О. О., Височанської Н. К., Кулянди М. І.

від 27 березня 2023 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У грудні 2017 року Веренчанська сільська рада Заставнівського району Чернівецької області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

2. На обґрунтування позовних вимог Веренчанська сільська рада зазначала, що у жовтні 2017 року на адресу сільської ради надійшов запит від

ОСОБА_1 про надання довідки про зареєстрованих осіб за адресою:

квартира АДРЕСА_1 . Заявниця посилалась на те, що вона є власником указаної квартири з 15 липня 2004 року.

3. Веренчанська сільська рада зазначала, що для виникнення права власності у ОСОБА_1 відсутні підстави, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно та його державна реєстрація підлягають скасуванню. Посилалася на те, що рішенням Веренчанської сільської ради

від 21 червня 2001 року «Про передачу квартири АДРЕСА_2 в оренду безоплатно з подальшим викупом» передано ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 в оренду з подальшим викупом строком на 10 років, з видачею технічного паспорта і свідоцтва про право власності, з оформленням права власності на цю квартиру.

4. Вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області

від 26 травня 2005 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого статтею 15, частиною п`ятою статті 191, частиною першою статті 366, частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України.

5. Цим вироком встановлено, що ОСОБА_2 виготовила завідомо неправдивий офіційний документ, зокрема рішення Веренчанської сільської ради про передачу в безоплатну оренду квартири АДРЕСА_1 своїй дочці

ОСОБА_1 з правом подальшого викупу, а також внесла до цього рішення пункт про видачу ОСОБА_1 документа, що встановлює право приватної власності на квартиру. ОСОБА_2 підписала це рішення та поставила на ньому відтиск гербової печатки Веренчанської сільської ради, хоча на сесії Веренчанської сільської ради це питання не розглядалося.

6. Рішенням Веренчанської сільської ради від 19 грудня 2008 року за заявою ОСОБА_1 визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру, видане на ім`я ОСОБА_1 , закрито номер у погосподарській книзі.

7. Не зважаючи на рішення Веренчанської сільської ради від 19 грудня

2008 року, ОСОБА_1 через 9 років на підставі копії втраченого свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 15 липня

2004 року виконавчим комітетом Веренчанської сільської ради, зареєструвала право на спірне нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У той же час, як встановлено вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 26 травня 2005 року, таке свідоцтво не відповідає вимогам закону щодо його оформлення, оскільки не містить підпису сільського голови.

8. Ураховуючи викладене, Веренчанська сільська рада просила суд: визнати незаконним рішення Веренчанської сільської ради від 21 червня 2001 року «Про передачу квартири АДРЕСА_2 в оренду безоплатно з подальшим викупом»; скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1

від 15 липня 2004 року, видане виконавчим комітетом Веренчанської сільської ради, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 вересня

2017 року № 37020575, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Заставнівської районної державної адміністрації Шупенею А. В., запис про право власності на нерухоме майно в розділі «Актуальна інформація про право власності» за № 22277385 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

9. Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області

від 27 лютого 2018 року залучено до участі у справі, з метою захисту інтересів держави та суспільства в особі територіальної громади с. Веречанка Заставнівського районну Чернівецької області Кіцманську місцеву прокуратуру, правонаступником якої є Чернівецька окружна прокуратура.

Стислий виклад позицій інших учасників справи

10. ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що вона не є належним відповідачем у справі про визнання незаконним та скасування рішень органів місцевого самоврядування, а також скасування відповідної державної реєстрації прав на нерухоме майно. Крім того, зазначала, що про передачу спірного нерухомого майна у її власність позивач дізнався ще у 2011 році, зокрема при прийнятті рішення від 26 квітня 2011 року

№ 161-04/2011 «Про відміну рішень сільської ради», а саме рішень: 27 сесії

23 скликання від 21 червня 2001 року «Про передачу квартири АДРЕСА_2 в оренду безоплатно ОСОБА_1 з подальшим викупом строком на 10 років»; 28 сесії 23 скликання від 25 грудня 2001 року «Про відкриття погосподарського номера на ОСОБА_1 », «Про закріплення земельної ділянки за квартирою

АДРЕСА_1 », «Про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1 ». Ураховуючи, що з позовом до суду Веренчанська сільська рада звернулася лише в грудні 2017 року, ОСОБА_1 посилалася на пропуск позивачем позовної давності та наявність підстав для застосування наслідків її спливу.

Основний зміст та мотиви судового рішень судів попередніх інстанцій

11. Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області

від 24 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог Веренчанської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області відмовлено.

12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту своїх прав, оскільки належним та ефективним способом захисту права є витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, що відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову.

13. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 23 березня 2020 року апеляційну скаргу Веренчанської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області залишено без задоволення. Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2019 року залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

14. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав.

15. Постановою Верховного Суду від 22 червня 2022 року касаційну скаргу Веренчанської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області задоволено частково. Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 березня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

16. Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанції, Верховний Суд виходив з помилковості висновків судів попередніх інстанцій про неефективність обраного позивачем способу захисту його прав, з огляду на те, що неможливо витребувати майно - квартиру, якої фактично не існує, а є цілісна будівля, квартира в якій була виділена виключно у вищевказаному підробленому рішенні та свідоцтві. Оскільки позивач не бажає виділяти квартиру у цій будівлі, натомість бажає скасувати реєстрацію права власності, що проведена на підставі копій підроблених документів, визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним (його скасування) є відновленням становища, яке існувало до порушення прав власника.

17. Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області

від 08 грудня 2022 року позовні вимоги Веренчанської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області задоволено.

18. Визнано незаконним рішення 27 сесії 23 скликання Веренчанської сільської ради від 21 червня 2001 року «Про передачу квартири АДРЕСА_2 в оренду безоплатно з подальшим викупом».

19. Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії

НОМЕР_1 від 15 липня 2004 року, видане виконавчим комітетом Веренчанської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області.

20. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

від 12 вересня 2017 року № 37020575, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Заставнівської районної державної адміністрації

Шупенею А. В.

21. Скасовано запис про право власності на нерухоме майно в розділі «Актуальна інформація про право власності» за № 22277385 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

22. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 , внаслідок вчинення злочинних дій, за відсутності волі Веренчанської сільської ради неправомірно набула право власності на нерухоме майно. З огляду на те, що діями відповідачки порушені права та інтереси Веренчанської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, суд першої інстанції вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

23. Відхиляючи доводи відповідачки про пропуск позивачем позовної давності при зверненні до суду з позовом, суд першої інстанції зазначив, що Веренчанська сільська рада не могла знати про реєстрацію права власності на нерухоме майно, з огляду на обставини, встановлені при розслідуванні кримінальної справи, а також відміну рішення Веренчанської сільської ради

від 21 червня 2001 року та визнання недійсним свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 15 липня 2004 року. Перебіг позовної давності розпочався у вересні 2017 року, коли позивач дізнався про державну реєстрацію (повторну) права власності на спірний об`єкт нерухомості, а тому поданий у грудні 2017 року позов є таким, що поданий у межах позовної давності.

24. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

25. Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області

від 08 грудня 2022 року в частині задоволення позовних вимог Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання незаконним рішення Веренчанської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області від 21 червня 2001 року «Про передачу квартири АДРЕСА_1 в оренду безоплатно з подальшим викупом»; скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 15 липня 2004 року, виданого виконавчим комітетом Веренчанської сільської ради; скасування запису про право власності на нерухоме майно в розділі «Актуальна інформація про право власності»

№ 22277385 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні цих позовних вимог.

26. Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області

від 08 грудня 2022 року в частині задоволення позову Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про скасування рішення державного реєстратора Заставнівської районної державної адміністрації Шупені А. В. від 12 вересня 2017 року, індексний номер 37020575, про реєстрацію права власності на нерухоме майно змінено, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

27. В решті рішення у частині задоволення позову Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про скасування рішення державного реєстратора Заставнівської районної державної адміністрації Шупені А. В. від 12 вересня 2017 року, індексний номер 37020575, про реєстрацію права власності на нерухоме майно залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

28. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі, не урахувавши, що згідно з вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 26 травня 2005 року оспорюване позивачем рішення Веренчанської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області від 21 червня 2001 року не ухвалювалося сільською радою, а тому не може бути визнано незаконним. Крім того, вимоги про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 15 липня

2004 року не підлягають до задоволення з огляду на пропуск позивачем позовної давності, оскільки Веренчанська сільська рада Заставнівського району Чернівецької області була обізнана про існування оскаржуваного свідоцтва про право власності, яке порушувало її права, та своїм рішенням

від 19 грудня 2008 року визнала його недійсним. Вимоги про скасування запису про право власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не відповідають приписам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому не підлягають задоволенню з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав.

29. Водночас, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зазначаючи, що оскільки порушення законного інтересу позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, прийнятого на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_1 , від 15 липня 2004 року, яке видане на підставі підробленого рішення Веренчанської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області від 21 червня 2001 року, заявлені позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є обґрунтованими та опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Узагальнені доводи касаційної скарги

30. 28 квітня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Рожок Л. П., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 березня 2023 року в частині залишення без змін рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 08 грудня 2022 рокущодо скасування рішення державного реєстратора Заставнівської районної державної адміністрації Шупені А. В.

від 12 вересня 2017 року, індексний номер 37020575, про реєстрацію права власності на нерухоме майно, та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

31. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те,

що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків

щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 рокуу справі № 653/1096/16-ц, від12 березня 2019 рокуу справі № 911/3594/17, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також зазначає, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

32. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не урахував, що її право власності на спірну квартиру зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідне рішення органу місцевого самоврядування (свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 15 липня 2004 року, яке посвідчує її право власності на спірну квартиру) не було скасовано в судовому порядку у зв`язку з пропуском позовної давності, презумпція права власності не спростована, вона з 2004 року мирно володіє належним їй майном, сплачує податки. З огляду на наведене, а також на те, що відомості з державного реєстру прав на нерухоме майно презюмуються правильними, доки не буде доведено протилежне, вважає, що відсутні правові підстав для скасування рішення державного реєстратора Заставнівської районної державної адміністрації Шупені А. В. від 12 вересня 2017 року, індексний номер 37020575.

33. Додатково зосереджує увагу на тому, що позивач був обізнаний про первинну реєстрацію нерухомого майна ще у 2004 році та вільне користування нею спірною нерухомістю з вказаного часу, а також на те, що вчинення оспорюваної державної реєстрації було викликане необхідністю перенесення відомостей зі старого електронного реєстру до нового та отримання відповідного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

34. Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 27 березня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 716/1990/17, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

35. 25 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

36. Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

37. 31 травня 2023 року Чернівецька окружна прокуратура через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.

38. Зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що порушення законних інтересів позивача відбулось саме у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, а тому застосований судом спосіб захисту відповідає вимогам закону та є ефективним. Посилається на те, що неправомірне, всупереч закону та волі органу місцевого самоврядування, відчуження та утримання відповідачкою спірного майна не відповідає ні суспільному, ні державному інтересу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

39. Рішенням Веренчанської сільської ради від 21 червня 2001 року «Про передачу квартири АДРЕСА_2 в оренду безоплатно з подальшим викупом» передано ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 в оренду з подальшим викупом, строком на 10 років, з видачею технічного паспорта і свідоцтва про право власності, з оформленням права власності на цю квартиру.

АДРЕСА_3 . Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно

від 15 липня 2004 року, зареєстрованого в Заставнівському районному бюро технічної інвентаризації за № НОМЕР_2, ОСОБА_1 є власником квартири

АДРЕСА_1 , право власності оформлено на підставі рішення Веренчанської сільської ради від 21 червня 2001 року.

41. Вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області

від 26 травня 2005 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого статтею 15, частиною п`ятою статті 191, частиною першою статті 366, частиною третьою статті 358 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади, строком на 3 роки. На підставі статей 75, 77 КК України звільнено ОСОБА_2 від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом трирічного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

42. Цим вироком встановлено, що в липні 2001 року ОСОБА_2 виготовила завідомо неправдивий офіційний документ - рішення Веренчанської сільської ради від 21 червня 2001 року про передачу в безоплатну оренду своїй доньці ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , з правом подальшого викупу, а також внесла до цього рішення пункт про видачу ОСОБА_1 документа, що встановлює право приватної власності останньої на цю квартиру. ОСОБА_2 підписала це рішення та поставила на ньому відтиск гербової печатки Веренчанської сільської ради. Крім того, 14 липня 2004 року ОСОБА_2 звернулася до Заставнівського районного бюро технічної інвентаризації із заявою про оформлення свідоцтва про право власності на цю квартиру, надавши раніше підроблене нею рішення Веренчанської сільської ради від 21 червня 2001 року.

43. Рішенням Веренчанської сільської ради від 19 грудня 2008 року за заявою ОСОБА_1 визнано недійсним свідоцтво про право власності серії

НОМЕР_1 від 15 липня 2004 року на квартиру АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_1 , закрито номер у погосподарській книзі.

44. Пунктом 1.1 рішення Веренчанської сільської ради від 26 квітня 2011 року № 161-04/2011 «Про відміну рішень сільської ради» відмінено рішення Веренчанської сільської ради від 21 червня 2001 року «Про передачу квартири АДРЕСА_2 в оренду безоплатно з подальшим викупом».

45. Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 вересня 2017 року № 37020575 на підставі заяви ОСОБА_2 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру

АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

46. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 вересня 2017 року за ОСОБА_1 здійснено реєстрацію права власності на підставі рішення державного реєстратора від 13 вересня 2017 року. Як підставу виникнення права власності зазначено завірену копію втраченого свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 15 липня 2004 року виконавчим комітетом Веренчанської сільської ради; публікацію в пресі про втрату правовстановлюючого документа, видавник газета «Голос краю»; зведений оціночний акт Заставнівського районного бюро технічної інвентаризації

від 22 червня 2001 року.

Позиція Верховного Суду

47. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

48. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

49. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

50. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

51. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

52. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

53. Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

54. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

55. Спірні правовідносини стосуються правомірності набуття права власності на спірне нерухоме майно, яке перебувало у комунальній власності, та реєстрації цього права.

56. Звертаючись до суду з позовом у справі, яка переглядається, Веренчанська сільська рада Заставнівського району Чернівецької області посилалася на незаконність набуття ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , посилаючись на встановлені вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 26 травня 2005 року обставини підроблення рішення Веренчанської сільської ради

від 21 червня 2001 року про передачу квартири в безоплатну оренду

ОСОБА_1 та отримання на підставі нього свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 15 липня 2004 року.

57. Колегія суддів зауважує, що справа переглядається в касаційному порядку лише в частині вирішення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора Заставнівської районної державної адміністрації Шупені А. В. від 12 вересня 2017 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на зазначену вище квартиру (індексний номер 37020575).

58. В іншій частині судові рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку не оскаржуються, а тому в силі положень статті 400 ЦПК України, не переглядаються в касаційному порядку.

59. Відповідно до пунктів 2, 3, 4 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав нанерухоме майно та їх обтяжень», зараз і надалі - у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

60. Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, державний реєстратор обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

61. Під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

62. Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 18 зазначеного Закону при здійсненні державної реєстрації підлягають перевірці документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

63. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав нанерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови в державній реєстрації прав є те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

64. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (частина друга статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

65. З огляду на те, що оспорювана державна реєстрація права власності була здійснена на підставі копії втраченого свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 15 липня 2004 року, публікації в пресі про втрату правовстановлюючого документа, видавник газета «Голос краю», а також зведеного оціночного акту Заставнівського районного бюро технічної інвентаризації від 22 червня 2001 року, при цьому відповідно до вироку Заставнівського районного суду Чернівецької області від 26 травня

2005 року, а також рішення Веренчанської сільської ради від 19 грудня

2008 року встановлено факт незаконної видачі відповідачці зазначеного свідоцтва, суди попередніх інстанцій дійшли загалом правильного висновку про відсутність у державного реєстратора правових підстав для реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА_1 .

66. У цьому аспекті колегія суддів ураховує, що державним реєстратором при відкритті у 2017 році розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на спірне майно за

ОСОБА_1 на підставі копії правовстановлюючого документа від 15 липня 2004 року, не було здійснено відповідні запити до органу місцевого самоврядування щодо наявності у ОСОБА_1 права власності на спірне нерухоме майно, а також не досліджено інформацію у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

67. Згідно із роз`ясненнями, наданими у листі Державної реєстраційної служби України від 15 січня 2013 року № 12-06-15-13 «Щодо видачі дублікатів втрачених або зіпсованих документів», за загальним правилом, у разі втрати або зіпсування документа лише суб`єкт, що видавав такий документ, може видати його дублікат. При цьому втрата чинності нормативно-правовим актом, на підставі якого відповідний суб`єкт видавав документ, не є підставою для відмови у видачі дубліката документа. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката документа не може бути здійснена суб`єктом, який видав такий документ, є ліквідація (припинення діяльності) такого суб`єкта. У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб`єкта або архівною установою (якщо передбачається передача документів до архіву).

68. До 01 січня 2013 року оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності проводилось, зокрема, органами місцевого самоврядування відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року за № 157/6445, яке втратило чинність з 01 січня 2013 року.

69. Доказів подання державному реєстратору належним чином оформленого дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно матеріали справи не містять.

70. Згідно з частинами першою - третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

71. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

72. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

73. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

74. Ураховуючи наведене, встановивши, що порушення прав та інтересів Веренчанської територіальної громади відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно у вересні 2017 року, суди попередніх інстанцій дійшли загалом правильного висновку, що заявлені Веренчанською сільською радою Заставнівського району Чернівецької області позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є належним та ефективним способом захисту прав територіальної громади на належне їй майно. Судами враховувано позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 22 червня 2022 року у цій справі.

75. Посилання касаційної скарги на чинність свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 15 липня 2004 року, є безпідставними, з огляду на те, що зазначене свідоцтво про право власності видане на підставі підробленого рішення Веренчанської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області від 21 червня 2001 року «Про передачу квартири АДРЕСА_1 в оренду безоплатно з подальшим викупом», що встановлено вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 26 травня 2005 року. Більш того, на підставі заяви ОСОБА_1 рішенням 18 сесії 25 скликання Веренчанської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області від 19 грудня 2008 року таке свідоцтво було визнано недійсним та закрито номер у погосподарській книзі.

76. Частиною першою статті 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

77. Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

78. Колегія суддів зауважує, що з урахуванням визнання матір`ю відповідачки - ОСОБА_2 своєї вини у підробленні рішення Веренчанської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області від 21 червня

2001 року «Про передачу квартири АДРЕСА_1 в оренду безоплатно з подальшим викупом», отримання на підставі зазначеного підробленого рішення в 2004 році свідоцтва про право власності та відсутності на ньому підпису уповноваженої особи, щире каяття останньої у вчиненому (під час розгляду кримінальної справи), подання у грудні 2008 році безпосередньо відповідачкою заяви про визнання недійсним виданого їй свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , серії САА № НОМЕР_2 від 15 липня 2004 року, із закриттям особового номеру, дії ОСОБА_1 та її повіреної ОСОБА_2 щодо реєстрації права власності на зазначену квартиру у вересні 2017 року на підставі копії втраченого свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 15 липня 2004 року не можна вважати добросовісними.

79. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є «вживанням права на зло».

80. Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

81. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про скасування рішення державного реєстратора Заставнівської районної державної адміністрації Шупені А. В. від 12 вересня 2017 року, індексний номер 37020575, про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

82. Доводи касаційної скарги зазначених висновків апеляційного суду не спростовують.

83. Висновки апеляційного суду в оскарженій частині, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.

84. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

85. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав - без змін.

Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Рожок Лідія Петрівна, залишити без задоволення.

2. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 березня 2023 року в частині вирішення позовних вимог Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора Заставнівської районної державної адміністрації Шупені Алли Василівни від 12 вересня 2017 року, індексний номер 37020575, про реєстрацію права власності на нерухоме майно залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович