ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12438/22

провадження № 1-кс/753/2141/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08.06.2023 у справі № 753/124388/22, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08.06.2023 у справі № 753/124388/22.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його повернення за наступних підстав.

Стаття 7 цього Кодексу визначає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження серед яких забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дії чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що передбачено ч. 2 ст. 131 КПК України.

Згідно положень ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно положень ч.1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказаною нормою закону визначено вичерпний перелік осіб, які мають право звертатися до слідчого судді зі клопотаннями про скасування арешту майна повністю або частково у межах кримінального провадження.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Тобто, виходячи з положень ст.ст. 22, 26 КПК України, на особу, яка подає звертається до слідчого судді покладається обов`язок доведення перед слідчим суддею того, що клопотання подала особа, яка має на це право; клопотання підлягає розгляду в цьому суді; клопотання подано у встановлений строк, та підлягає оскарженню до слідчого судді.

На обґрунтування скарги заявник зазначає, що ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 08.06.2023 у справі № 753/124388/22 накладено арешт на автомобіль марки «Nissan Leaf», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 з забороною власнику розпоряджатися та користуватися автомобілем, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , проте даної ухвали до суду не надав, що ставить під сумнів питання щодо накладення арешту на вказане майно.

Також, у клопотанні не зазначено назви та адресу суб`єкта оскарження (щодо відповідної ідентифікації вищевказаних посадових осіб, які не визначені, в тому числі, як учасники процесу).

При цьому, суддею також враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України та ч. 1 ст. 174 КПК України - розгляд клопотань під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала клопотання, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, зокрема, щодо необхідності дотримання вказаних засад кримінального провадження - як рівність перед законом і судом, яка закріплена у п. 3 ч. 1 ст. 7 КПК України, а також змагальності сторін та диспозитивності, які імперативно закріплені у п. 15 та п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України.

Разом з тим, надавши оцінку змісту клопотання, його вимогам та відсутністю будь-яких підтверджуючих документів як на підстави звернення до суду із вказаним клопотанням, відсутність ухвали на підставі якої накладався арешт слідчим суддею, відсутність інформації про стадію кримінального провадження, що впливає на її належну відвідомчість розгляду (слідчий суддя/суд), таке клопотання підлягає поверненю, на підставі ч. 1 ст. 174 КПК України з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається зокрема якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.

За таких обставин, оскільки особою, що подала скаргу не надано всіх документів на підтвердження його повноважень, як особи, яка має право подавати скаргу суддя вважає за необхідне скаргу повернути особі, яка її подала.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження; не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Водночас, зважаючи на особу, яка звернулась до слідчого судді із цим клопотанням, воно підлягає поверненню, зважаючи на ч. 1 ст. 174 КПК України та на аналогію закону на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.

Керуючись ст.ст. 174, 304 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08.06.2023 у справі № 753/124388/22- повернути.

Копія ухвали про повернення клопотання невідкладно надіслати особі, яка його подала, разом із клопотанням та усіма доданими до нього матеріалами.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що повернення клопотання не позбавляє особу права, в порядку передбаченому КПК України, усунути зазначені недоліки, які потягли за собою його повернення та повторного звернутись до слідчого судді з порушенним питанням відповідно до положення статті 174 КПК України.

Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено протягом п`яти днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: